Ухвала суду № 34608627, 07.11.2013, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8895/13-ц

2/212/4149/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про повернення заяви про забезпечення позову

07 листопада 2013 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 08.10.2013 року звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

До канцелярії суду 07 листопада 2013 року надійшло клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, яке належить ОСОБА_3 на праві приватної власності .

Заяву мотивовано тим, що накладення арешту на вищевказане майно, стало необхідним у звязку з тим, що позивачеві стало відомо про випадок відчуження предмету іпотеки.

Розглянувши клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Позивачем не надано жодних фактичних даних, щодо наявності підстав для забезпечення позову.

Як роз'яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини 2 статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1)причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2)вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3)інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, представник позивача, зазначив в своїй заяві причини для забезпечення позову та вид забезпечення, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, проте позивачем не зазначені інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а саме: докази наявності майна відповідача, а також відсутність вказівки - яким чином продаж цього майна чи зміна його власника унеможливить виконання рішення суду.

Заява представника позивача також не містить даних про вартість майна на яке необхідно накласти арешт, що унеможливлює визначити співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимоги. Відсутність зазначених відомостей у заяві позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявнику.

Усунувши вказані недоліки заяви заявник може повторно звернутись до суду.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву представника ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК" про забезпечення позову, по цивільній справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості повернути заявнику.

Копію ухвали направити позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.Б. Чайкін