Рішення № 34608405, 10.07.2013, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 404/8152/12

№ 2/207/219/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2013 Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Скала А.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", Сьома Дніпропетровська нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Державна реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції,

- про визнання договору недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири, про витребування майна із чужого незаконного володіння і передання ключів від квартири, правовстановлюючих документів на квартиру, реєстрацію у ній, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, - про визнання добросовісним набувачем, залишення у власності майна,

В С Т А Н О В И В :

27 листопада 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_7 на 1/2 частину квартири по пр. Леніна, 80-53 у м. Дніпродзержинську, про витребування 1/2 частини вказаної квартири із чужого незаконного володіння і передання ключів від квартири, правовстановлюючих документів на квартиру, реєстрацію у ній. ОСОБА_8 вимоги згідно позовної заяви та пояснень, наданих у судовому засіданні, мотивував тим, що своєчасно у встановлений законом термін звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, отримав свідоцтво про прийняття спадщини у вигляді 1/2 частини грошових вкладів у Ощадбанку, але в частині спадкування 1/2 зазначеної квартири нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва, крмі того, він не мав оригіналів правовстановлюючих документів, не міг забезпечити доступ до квартири для її інвентаризації. У цей час його рідний брат - відповідач ОСОБА_2, звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з заявою про усунення його від спадкування після смерті матері, однак судовим рішенням, яке залишено без змін апеляційною інстанцією, йому було відмовлено у позові, при чому справа розглядалась за участю обох сторін. Тоді відповідач ОСОБА_2 звернувся з такою ж заявою до Баглійського районного суду, приховавши наявність рішення Дніпровського районного суду, і заочним рішенням ОСОБА_1 було усунуто від спадкування, визнано право власності на квартиру в цілому за ОСОБА_2 Вважає, що відповідач ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів зазначеною квартирою і розпорядився нею, здійснивши її продаж спочатку ОСОБА_3, який є тестем ОСОБА_2, а потім ОСОБА_3 продав квартиру її нинішньому власнику ОСОБА_4 Також зазначив, що на підставі його заяви заочне рішення Баглійським районним судом було переглянуто і скасовано, справу розглянуто у загальному порядку та у позові ОСОБА_2 про усунення його від спадкування відмовлено, апеляційним судом це рішення залишено без змін. Крім того, у судовому засіданні пояснив, що звертався до Баглійського районного суду у 2009 році з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину спірної квартири у порядку спадкування, усунення перешкод у користуванні, але цей позов судом не розглядався, рішення по суті спору не виносилося, так як тоді ж тим же суддею було розпочато розгляд у загальному порядку після скасування заочного рішення позову ОСОБА_2 про усунення від спадкування; долю даного позову остаточно не пам`ятає, так як минуло багато часу. Вважає, що ним не пропущений строк позовної давності, оскільки з даним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 він звернувся у 2012 році, тоді ж апеляційним судом залишено без змін рішення Баглійського райсуду про відмову у позові ОСОБА_2 про усунення від спадкування. Зазначив, що ні він, ні його брат у спірній квартирі зареєстровані не були. Просить задовольнити заявний ним позов, так як його право на спадщину порушено його братом ОСОБА_2, на даний час не має реєстрації, як і місця для проживання, що викликає труднощі у організації його життя. Зустрічний позов ОСОБА_4 не визнає, про що подав письмові заперечення, посилаючись на ст. 388 ЦК України, мотивуючи їх тим, що 1/2 частина спірної квартири відчужена проти його волі, ОСОБА_4 здає її квартирантам, доказів добросовісності набуття права власності на неї суду не надав.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_9 заявлений ОСОБА_1 позов не визнали, просили у задоволенні вимог відмовити, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності; заперечень проти зустрічного позову ОСОБА_4 не мали. Відповідач ОСОБА_2 наполягав на відмові у позові, мотивуючи тим, що позивач не здійснював належного догляду за спадкодавцем, крім того, звернувшись у 2009 році до суду з тим же позовом не домігся отримання судового рішення, а відтак пропустив строк позовної давності. До справи долучені також письмові заперечення відповідача ОСОБА_2 проти первісного позову, зміст яких зводиться до незгоди з правом позивача на спадкування. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, оформлену без формулювання суті позовних вимог, повернуто ОСОБА_2 ухвалою суду від 01.04.2013 як таку, що вважається неподаною (л.с. 115, 116, 119).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи був сповіщений належним чином, надіслав письмові заперечення проти первісного позову ОСОБА_1, згідно яких позов не визнав повністю, посилаючись на правомірність укладеної між ним та ОСОБА_2 угоди купівлі-продажу спірної квартири, а також пропуск позивачем строку позовної давності. Заперечень проти позову ОСОБА_4 не мав.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 у судовому засіданні не визнав заявлений позов, подав зустрічний позов про визнання його добросовісним набувачем спірної квартири, мотивуючи тим, що йому не було відомо про відсутність ОСОБА_2 права відчуження квартири в цілому ОСОБА_3, квартиру придбав через агенцію нерухомості, про наявність судових спорів між спадкоємцями не знав, будь-хто з сусідів чи сам ОСОБА_2 йому цього не повідомив. Стверджує, що є добросовісним набувачем спірної квартири, сплачував за її утримання, здійснив у ній певні покращення технічного стану, вважає, що квартиру не може бути у нього витребувано.

Треті особи - без самостійних вимог Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", Сьома Дніпропетровська нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Державна реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції, в судове засідння не зявились, про наявність окремих заяв чи клопотань стосовно позову не повідомили. Письмові пояснення нотаріуса ОСОБА_5 (л.с.31) долучені до справи.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_10 повідомила, що є фахівцем з нерухомості і надавала послуги з пошуку і відчуження спірної квартири ОСОБА_4, будь-яких сумнівів у добросовісності ОСОБА_4 та відчужувача квартири ОСОБА_3 не виникало, найшли квартиру через оголошення, ніхто з сусідів не повідомляв про спір між спадкодавцями щодо квартири.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні повідомила, що з позивачем ОСОБА_1 мають спільну доньку, котра страждає на захворювання очей, шлюб не реєстрували; ОСОБА_1 певний час мешкав та був зареєстрований у її квартирі по пр. 50 років СРСР, але у неї є діти від першого шлюбу, тому житлові умови незадовільні, стосунки не склались і вона зняла його з реєстрації; певний час за життя матері позивача, ОСОБА_7, жили у спірній квартирі, але залишили квартиру, так як домовились з матір`ю, що ОСОБА_1 зробить там ремонт, а потім переїде. Однак влітку того ж року мати померла. ОСОБА_1 звертався у 2009 році до Баглійського районного суду з позовом про визнання за ним права власності на 1/2 частку квартири, але цей позов судом не був розглянутий; тоді ж тривав розгляд позову ОСОБА_2 про усунення від спадкування ОСОБА_1, який завершився у 2012 році з переглядом прийнятого рішення в апеляційному суді. Стверджує, що ОСОБА_1 ніколи не втрачав інтересу до спадщини, весь час після звернення до нотаріуса тривали суди через наміри його брата позбавити ОСОБА_1 спадщини.

Свідок ОСОБА_12, допитана за клопотанням відповідача ОСОБА_2, у судовому засіданні повідомила, що зі спілкування зі спадкодавцем ОСОБА_7 їй відомо, що ОСОБА_2 допомогав матері, тоді як про ОСОБА_1 позитивних відгуків вона не чула

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлений первісний позов підлягає задоволенню в повному обзязі, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ст.131 ЦПК України сторони зобов`язані подати свої докази чи повідомити суд про них до або під час попереднього судового засідання; згідно ст.60 ЦПК України сторони зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним. Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 3 ст. 215 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлена тільки особами, визначеними законом, а саме: однією із сторін правочину або заінтересованою стороною, права яких були порушені на момент звернення до суду і на права та обов'язки яких безпосередньо впливає оспорюваний правочин.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.12.2006 року (л.с. 11-12), залишеним без змін ухвалою апеляційної інстанції (л.с.10), відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від спадкування. З рішення вбачається, що справу розглянуто судом першої інстанції за участю сторін.

Заочним рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 29.11.2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від спадкування та визнання права власності на спадщину - квартиру 53 по пр. Леніна у м. Дніпродзержинську, задоволено (л.с. 14). За заявою ОСОБА_1 від 24.02.2011 року (л.с.15) вказане рішення переглянуто і скасовано ухвалою від 30.03.2011 року (л.с.16), рішенням суду від 28.07.2011 року при розгляді позову у загальному порядку за участю сторін у позові відмовлено (л.с.13), вказане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.06.2012 року (л.с.17). 14.03.2008 року право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 в цілому (л.с.176).

Як видно з копії нотаріальної справи (л.с. 172-186) за договором купівлі-продажу від 03.04.2008 року ОСОБА_2 продав спірну квартиру ОСОБА_13 (л.с.173). ОСОБА_13 здійснив відчуження спірної квартири ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 03.09.2009 року (л.с.54).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги після смерті їх матері ОСОБА_7, яка померла 23.02.2005 року (л.с.159).

З матеріалів спадкової справи, копію якої долучено до справи (л.с.155-170) вбачається, що обидва спадкоємці - ОСОБА_2 і ОСОБА_1 - у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк з часу відкриття спадщини звернулись до нотаріату з заявами про прийняття спадщини за законом; отримали свідоцтва про спадщину за законом, за яким кожен успадкував 1/2 частину грошових внесків спадкодавця у філії Державного Ощадного банку України. У видачі свідоцтва про спадкування спірної квартири нотаріусом було відмовлено як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1 у звязку з наявністю між ними спору та рекомендовано звернутись до суду.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З наведеного вище вбачається, що між спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 протягом 2006-2012 рр. мав місце спір з приводу частини спадщини, що складається з квартири по пр.Леніна, 80 - 53 у м. Дніпродзержинську, з цього приводу тривали судові процеси судами різних інстанцій. Позивач ОСОБА_1 про відмову від спадщини не заявляв, навпаки, у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, прийняв її частину у вигляді 1/2 грошових внесків до банківської установи, докладав зусиль до прийняття спадщини у вигляді 1/2 частини спірної квартири - звертався до БТІ з метою отримання Витягу з Реєстру прав власності, але йому було відмовлено через відсутність доступу до спірної квартири (л.с.22), звертався за судовим захистом (л.с. 127-134). Наявність чи відсутність відповідного рішення за його зверненням не впливають на розгляд даної справи, оскільки згідно п.3 ч.1 ст. 122 ЦПК України не є перешкодою для відкриття провадження, так як позов заявлено з інших підстав, спір має місце не між тими самими сторонами. Та обставина, що власником спірної квартири у повному обсязі на даний час є ОСОБА_4 сторонами не оспорюється, отже доказуванню не підлягає (ч.1 ст. 61 ЦПК України). Таким чином підстав вважати пропущеним строк позовної давності позивачем ОСОБА_1 у суду немає.

Вирішуючи питання, повязані з розмежуванням добросовісного та недобросовісного набувача, суд враховує положення статті 330 ЦК, відповідно до якої на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, набуває право власності добросовісний набувач, якщо відповідно до статті 388 ЦК майно не може бути витребуване у нього. Відповідно до статті 388 ЦК набувач визнається добросовісним, якщо він не знав, що особа, у якої він придбав річ, не мала права її відчужувати; набувач є добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння.

Згідно ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно уволодіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 16 ЦК не передбачено такого способу захисту як визнання добросовісним набувачем, а тому зазначена вимога не підлягає задоволенню. Виходячи з цього у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 суд вважає необхідним відмовити. При цьому суд зауважує, що підстав вважати ОСОБА_4 недобросовісним набувачем спірної квартири при розгляді даної справи не встановлено.

З наведеного вище вбачається, що на час вирішення спору позивач за ним ОСОБА_4 є власником спірної квартири, але під час розгляду справи встановлено обставини, котрі свідчать, що особа, котра вчинила попередню угоду з відчуження квартири (ОСОБА_2І.) не мала права її укладати, судове рішення, на підставі якого здійснена реєстрація права власності за ОСОБА_2 на квартиру в цілому, скасоване, інших підстав для набуття ним права власності судом не встановлено. З урахуванням даної обставини суд не оцінює інших доводів позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4, відповідачів за первісним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_13 Суд також не приймає у якості доказу у справі покази свідка ОСОБА_12, оскільки вони характеризують стосунки між спадкоємцями та спадкодавцем і в даному випадку не мають стосунку до предмету спору. З тих же підстав судом відхилено клопотання відповідача ОСОБА_2 щодо виклику інших свідків, крім того, вимоги ст. 135 ЦПК України при поданні клопотання не дотримані.

В судовому засіданні встановлено, що згода позивача ОСОБА_1 на відчуження спірної квартири на час її відчуження ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 була відсутня; ОСОБА_2 було відомо про наявність у нотаріуса заяви його брата ОСОБА_1 про прийняття спадщини, в тому числі 1/2 частини спірної квартири; також ОСОБА_2 було відомо про відмову у його позові про усунення ОСОБА_1 від спадкування та набрання цим рішенням сили; рішення Баглійського районного суду, яке фактично стало підставою для набуття одноособово ОСОБА_2 спірної квартири у власність, скасоване; судові рішення, які б підтверджували законність підстав позбавлення позивача ОСОБА_1 права спадкування спірного житла на час розгляду даної справи відсутні, тому позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2 частину спірної квартири, витребування її з чужого незаконного володіння підлягають задоволенню; у задоволенні вимог ОСОБА_1 про передання ключів від квартири, правовстановлюючих документів на квартиру, реєстрацію у ній, суд вважає необхiдним відмовити, оскільки позивачем визначено спосіб захисту, не передбачений ст. 16 ЦК України. Так наявність права власності на частку жилого приміщення дає ОСОБА_1 підстави для вселення та реєстрації місця проживання, однак зазначені вимоги позивачем за первісним позовом не заявлялись. Рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом і підставою для реєстрації права власності компетентним органом, а також для реєстрації за місцем розташування нерухомого майна, яка здійснюється компетентним органом.

Виходячи з вимог ст. 88 ЦПК України суд вважає необхiдним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі - судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

На підставі ст. ст. 10, 11, 60, 61, 82, 212 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 16, 203, 215, 330, 386 - 388, 392, 1261, 1268 - 1270 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_8 Івановича до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", Сьома Дніпропетровська нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Державна реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції, - про визнання договору недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири, про витребування майна із чужого незаконного володіння і передання ключів від квартири, правовстановлюючих документів на квартиру, реєстрацію у ній, - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 03 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований у Реєстрі за № 2336.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43, 1 кв. м., житловою площею 29, 8 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_7, яка померла 23 лютого 2005 року.

Решту позовних вимог ОСОБА_1 залишити без задоволення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, - про визнання добросовісним набувачем, залишення у власності майна, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі - судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення суду, мають право подати апеляційну скаргу у той же строк та в тому ж порядку з дня отримання копії судового рішення.

Головуючий у справі ОСОБА_14