Рішення № 34608157, 21.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.10.2013 Справа № 905/5944/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Виконуючого обов'язки прокурора м.Дружківки в інтересах Донецької обласної ради в особі Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 5613,97грн., інфляційних нарахувань у сумі 10,85грн., 3% річних у розмірі 45,35грн. та пені у сумі 227,30грн.

за участю уповноважених представників:

від прокурора:Осипенко Ю.С., який діє на підставі довіреності №003174 від 10.09.2012р.

від позивача: Чабанова О.О., яка діє на підставі довіреності №юр/7728 від 28.12.2012р.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов'язки прокурора м.Дружківки в інтересах Донецької обласної ради в особі Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 5613,97грн., інфляційних нарахувань у сумі 10,85грн., 3% річних у розмірі 45,35грн. та пені у сумі 227,30грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №407 від 01.10.2010р. щодо оплати за поставлену теплову енергію за період з листопада 2012 року по квітень 2013р., що стало підставою для нарахування інфляційних витрат у сумі 10,85грн., 3% річних у розмірі 45,35грн. та пені у сумі 227,30грн.

На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав копії: договору про постачання теплової енергії №407 від 01.10.2010р. разом з додатками до нього, додаткової угоди б/н від 01.10.2011р., додаткової угоди №139 від 21.04.2012р., додаткової угоди б/н від 17.12.2012р., рахунків, акту про підключення до системи централізованого опалення №219 від 27.10.2012р., акту на відключення опалення №21 від 01.04.2013р.

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтовує ст.121 Конституції України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач жодного разу до судових засідань не з`явився, про причини не явки суд не повідомляв, ніяких документів суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про час, та місце розгляду справи про що свідчить наявний в матеріалах справи поштовий конверт з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

01.10.2010р. між Позивачем (Енергопостачальна організація) та Відповідачем (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії №407 відповідно до п.1 якого Позивач бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору, зокрема, на потреби опалення.

За приписами п.5.1. договору в редакції Додаткової угоди б/н від 17.12.2012р. облік споживання теплової енергії проводиться:

- Споживачам, що мають прилади обліку - за приладами обліку;

- Споживачам, що не мають прилади обліку - згідно норми споживання теплової енергії на централізоване опалення 1 кв.м. площі, встановленої Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 15.11.2012р. №833.

Згідно п.6.1. договору в редакції Додаткової угоди б/н від 17.12.2012р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг №20 від 30.09.2011р. та складають:

-теплова енергія 1 Гкал - 905,70 без ПДВ.

Пунктом 6.2. договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як зазначено у п.6.5. договору в редакції Додаткової угоди б/н від 17.12.2012р. кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію споживач зобов'язаний сплатити не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Умовами п.7.2.3. договору сторони встановили, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2011року (п.10.1. договору).

Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п.10.3. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками підприємств.

У Додатку №4 до Договору зазначена адреса Споживача, а саме: АДРЕСА_1, опалювальна площа 70,20грн., найменування ПП ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач володіє нежитловим приміщенням, площею 70,2кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди б/н від 05.08.2009року.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивачем було підключено опалення приміщення відповідача, про що складено акт №219 від 27.10.2012р., який підписано представниками сторін.

Позивачем Відповідачу були вручені рахунки на оплату спожитих послуг: №440 від 22.11.2012р. на суму 667,86грн., №440 від 21.12.2012р. на суму 1003,15грн., №440 від 30.01.2013р. на суму 1337,24грн., №440 від 20.02.2013р. на суму 1117,66грн., №440 від 19.03.2013р. на суму 1080,35грн., №440 від 16.04.2013р. на суму 407,71грн. Докази отримання відповідачем зазначених рахунків наявні в матеріалах справи.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У порушення умов договору, відповідач отримані послуги своєчасно не сплатив, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 5613,97грн. за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року.

Оскільки відповідачем до теперішнього часу надані позивачем послуги не оплачені, то суд вважає, що за відповідачем наявна заборгованість у сумі 5613,97грн., яка підтверджується наявними матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 45,35грн. та інфляційних витрат у сумі 10,85грн. за період з 21.12.2012р. по 10.06.2013р. та пред'явлено до стягнення зазначені суми.

Керуючись п.6.5. договору в редакції Додаткової угоди б/н від 17.12.2012р. кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію споживач зобов'язаний сплатити не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Однак, як вбачається з наданого розрахунку штрафних санкцій та інфляційних нарахувань він здійснений з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим, що не є помилкою, а правом позивача при здійсненні такого нарахування.

У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних, приймаючи до уваги вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахування інфляційних витрат, суд перевіривши розрахунок позивача вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню у сумі 3,73грн., у зв'язку з допущенням арифметичної помилки при здійсненні розрахунку.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, на підставі договору Позивачем нараховано та заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 227,30грн.

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню у сумі 227,12грн. у зв'язку з допущенням арифметичної помилки при здійсненні розрахунку.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконуючого обов'язки прокурора м.Дружківки в інтересах Донецької обласної ради в особі Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 5613,97грн., інфляційних нарахувань у сумі 10,85грн., 3% річних у розмірі 45,35грн. та пені у сумі 227,30грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84207, м.Дружківка, вул.Космонавтів, 39, п/р 26005060163780 в КФ Приватбанк м.Краматорськ, МФО 335548, ЄДРПОУ 05540853, ІПН 033371105621, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ - 07282047) заборгованість у розмірі 5613,97грн., інфляційних нарахувань у сумі 3,73грн., 3% річних у розмірі 45,35грн. та пені у сумі 227,12грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дружківка, Донецька область (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 28.10. 2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко