Рішення № 34607647, 05.11.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Цивільна справа №2-3461/13

№760/10354/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2013 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Гайдайчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

Позивач КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації звернулось з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просила стягнути з останніх в рівних частках заборгованість по платі за утримання житла та платі за житлово-комунальні послуги 9014,09 гривень по квартирі АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1, в якій зареєстровані та проживають, і з 01.07.2011 року вказані особи мають заборгованість по платі за утримання житла та платі за користування житлово-комунальними послугами, яку в добровільному порядку відмовляються погасити, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила про їх задоволення, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачі та представник відповідача ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином відповідно до розписки в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, а тому суд вважає за можливе за згодою представника позивача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали позову, заперечення відповідачів (т. 1 а.с. 130-163), докази, які містяться в матеріалах справи, надавши їм відповідну оцінку суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками, зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 05.05.1995 року (т. 1 а.с. 191) довідкою форми №3 виданої ВСП «Відрадненський»за №762 від 14.03.2013 року (т. 1 а.с. 4). Борг станом на 01.04.2013 року становить - 9014,09 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (т.1 а.с. 5).

В поданих запереченнях відповідачі, заперечуючи проти позовних вимог, вказують, що розрахунок заборгованості наданий позивачем є невірним та необґрунтованим, а тому він не може бути належним доказом у справі, проте жодних доказів невірності розрахунку не подали. Також відповідачі зазначають, що КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради є неналежним позивачем у справі, а отже нарахування відповідачам заборгованості є невірним і таким, що суперечать чинному законодавству.

Проте суд критично оцінює такі доводи відповідачів, оскільки згідно рішення Солом'янської районної у м. Києві ради від 15.12.2007 року №213 з 01.04.2008 року Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної у м. Києві ради виконує обов`язки балансоутримувача і управителя житлового фонду в Солом'янському районі. Позивач нараховує плату за житлово-комунальні послуги і надсилає мешканцям Солом'янського району міста Києва, включаючи відповідачів, рахунки на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни (тарифи) на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни (тарифи) на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок формування цін (тарифів) на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Спори щодо формування та затвердження цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.

Згідно ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін (тарифів) та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної в м. Києві ради нараховує відповідачам плату за користування житлом та плату за користування комунальними послугами у розмірі який відповідає затвердженим тарифам та нормам споживання.

Суд критично ставиться та не приймає до уваги твердження відповідачів про те, що між сторонами не існує ніяких договірних відносин і відповідно не існує обов'язку по оплаті наданих послуг, оскільки між КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної в м. Києві ради та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 встановились фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки.

Отже, позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Подані суду заперечення відповідачів спростовуються рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07.12.2011 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31.01.2012 року у справі за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі вищевикладеного, суд не приймає до уваги вищевказані заперечення відповідачів, та вважає їх необґрунтованими та не доведеними.

Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Неодноразові попередження позивача про сплату заборгованості за квартирну плату та плату за користування комунальними послугами відповідачами залишені без уваги.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог і приходить до висновку про стягнення з відповідачів в рівних частинах на користь позивача заборгованості в сумі 9014 грн. 09 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення в рівних частинах з відповідачів на користь позивача 229 гривень 40 копійок судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630ст.ст. 156, 162 Житлового кодексу України, ст. ст. 14, 31, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 509 ЦК України, ст.ст. 10, 27-30, 57, 60, 88, 213, 215, 218, 228 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації заборгованість по платі за утримання житла та оплаті за користування комунальними послугами в розмірі 9014 (дев'ять тисяч чотирнадцять) гривень 09 копійок.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації 229 гривень 40 копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з для отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: