Рішення № 34607167, 04.11.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/4774/13

Справа № 754/13388/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04.11.2013 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

при секретарі Самойловій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на той факт, що відповідно до кредитного договору № K2XRFO03651093 від 14.12.2007 року відповідач отримав кредит у сумі 8.490 грн. 20 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.07.2013 року становить 38.543 грн. 31 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 8.207,38 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 12,17 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 28.012,17 грн.; штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500,00 грн.; штрафу (процентної складової) у розмірі 1.811,59 грн.. Всупереч умовам кредитного договору ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, а тому вони змушені звертатись до суду з вказаним позовом.

Представник позивача - Скіба С.В. у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив суд про його задоволення.

Згідно вимог ч.5 ст.74 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчать копії листів (а.с. 40, 46, 47, 49, 50). Крім того, про час та місце судового розгляду відповідач повідомлявся шляхом розміщення друкованого оголошення у пресі - газета «Урядовий кур'єр» (а.с. 55).

За таких обставин, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача, згідно вимог ч.4 ст.169 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № K2XRFO03651093 від 14.12.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав споживчий кредит у сумі 8.490 грн. 20 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 10-28).

Згідно з розрахунком заборгованість відповідача перед банком станом на 10.07.2013 року становить 38 543 грн. 31 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 8207,38 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 12,17 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 28012,17 грн.; штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500,00 грн.; штрафу (процентної складової) у розмірі 1811,59 грн. (а.с. 5-7).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Виходячи з наведеного вищезазначений кредитний договір за своєю правовою природою є споживчим.

Згідно п. 31 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року, враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Офіційне тлумачення статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» надано також Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 року.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно ч.4 ст. 267 ЦК України, передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до умов кредитного договору, кредит відповідачу ОСОБА_1 було надано 14.12.2007 року, строк повернення кредитних коштів встановлено до 14.06.2010 року включно. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом лише 12 серпня 2013 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ПАТ «КБ «ПриватБанк», будучи обізнаними про невиконання відповідачем своїх обов'язків за кредитним договором, не був позбавлений можливості звернутись до суду за захистом порушених прав, однак жодних дій з приводу захисту своїх порушених прав ними не вжито, а відтак ПАТ «КБ «ПриватБанк» пропустив строк у межах якого він мав можливість звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права.

У зв'язку з тим, що загальний строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого цивільного права та інтересу сплинув, доказів поважності причин його пропуску стороною позивача не надано, суд застосовує позовну давність та відмовляє ПАТ «КБ «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 74, 88, 169, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України та ст.ст. 256, 257, 267, 525, 526, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 31 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року, суд

В И Р І Ш И В:

Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" в позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Деснянського

районного суду м. Києва Т.А.Зотько