Рішення № 34606774, 04.11.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/5169/13

Справа № 754/15041/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

04.11.2013 м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Сивенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №001-29083-230611 від 23.06.2011 року в загальному розмірі 1320,87 грн. та суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 23.06.2011 року було укладено кредитний договір №001-29083-230611, за умовами якого Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 1390,00 гривень, з платою за користування кредитом у вигляді 0,01% річних ОСОБА_1 не виконував належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, про що позивач повідомляв відповідачів, проте відповідачі не вжили необхідних заходів для її погашення.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, звернувшись до суду з заявою, у якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить слухати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 23.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №001-29083-230611 за умовами якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 1390,00 гривень, зі сплатою плати за користування кредитом у вигляді 0,01% річних з кінцевим строком повернення заборгованості до 22.01.2013 року, на умовах визначених цим Договором (а.с. 7-10).

Сторони кредитного договору дійшли згоди про погашення кредиту згідно з графіком платежів, що підтверджується Додатком №1 до Договору кредиту.

Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №001-29083-230611 від 23.06.2011 року складає 1320,87 гривень, в тому числі: 655,30 грн. - сума заборгованості за кредитом; 0,01 грн. - сума заборгованості за відсотками; 665,56 грн. - комісія, що підтверджується розрахунком заборгованості, яка станом на 19.07.2013 року не сплачена (а.с.6).

Судом об'єктивно встановлено, що між сторонами у справі, на підставі укладеного договору, виникли зобов'язання, за якими позивач надав відповідачеві послуги, а останній зобов'язалася їх оплатити на визначених умовах та у відповідний строк, але відповідач всупереч взятим на себе зобов'язанням по виплаті кредитних коштів у визначені договором кредиту строки, їх не виконав, заборгованість не повернув.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, у разі прострочення повернення чергової частини.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань

Суд, вивчивши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 213 - 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 22, 525, 526, 530, 610, 625, 1046-1056 Цивільного кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позову заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість за кредитним договором №001-29083-230611 від 23.06.2011 року в розмірі 1320,87 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Петріщева І.В.