Постанова № 34605317, 04.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа№ 910/18381/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Дусановський С.К.

Квітін Р.В.

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року

у справі № 910/18381/13 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна»

до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» звернулось до Господарського суду міста Кпиєва з позовом до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» про стягнення грошових коштів у сумі 912048,06 грн. за дистриб»юторськими договорами № [9/D/2011R] та № [9/D/2011] від 31.12.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18381/13 від 24.09.2013р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» повернуто без розгляду на підставі п.п. 5, 6, ст.63 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. у справі № 910/18381/13, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм процесуального та матеріального права, з недостатнім дослідженням матеріалів справи, що призвело до необґрунтованого та невірного висновку суду.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/18381/13 призначено колегію суддів у складі: головуючого судді Шевченка Е.О., суддів Алданової С.О., Зеленіна В.О.,

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., суддів Алданової С.О., Зеленін В.О. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» та призначено розгляд справи на 04.11.2013р.

В судове засідання 04.11.2013р. представники відповідача не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача до суду не надходило.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача (апелянта), розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру, що виникли на підставі за дистриб»юторських договорів № [9/D/2011R] та № [9/D/2011] від 31.12.2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

В абзаці 1 п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 зазначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання акта недійсним і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають, з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. (абзац 2 п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18).

Судом встановлено, що позивачем не було порушено положення статті 58 та пункту 5 частини першої статті 63 ГПК України щодо правил об'єднання вимог, та правомірно викладено їх в позовній заяві стосовно предмету договорів та їх умов.

У відповідності до п.6 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунктом 2 ч.1 ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009р. (далі - Правила), визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. Пунктами 59, 61 Правил визначено порядок надіслання листів з описом вкладенням та вимоги до складання таких описів.

Згідно з п.п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження факту відправлення копії заяви та доданих до неї документів відповідачу до позовної заяви про стягнення заборгованості було додано опис вкладення у цінний лист (ф.107) та фіскальний чек. На описі вкладення наявний відбиток календарного штемпелю поштового відділення від 20.09.2013р. та підпис особи, що перевірила вміст поштового відправлення.

При цьому, суд апеляційної інстанції відзначає, що у разі наявності сумнівів стосовно надіслання копії позовної заяви про стягнення грошових коштів за дистриб»юторськими договорами № [9/D/2011R] та № [9/D/2011] від 31.12.2010 року, місцевий господарський суд не був позбавлений можливості в порядку підготовки справи до розгляду витребувати докази та встановити, що саме зазначена позовна заява була направлена відповідачеві по справі.

Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що заявник не надав доказів відправлення боржнику заяви та доданих до неї документів, є помилковим та безпідставним.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» підлягає задоволенню, ухвала господарського суду м. Києва від 24.09.2013р. у справі № 910/18381/13 - підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року у справі № 910/18381/13 скасувати.

3. Справу № 910/18381/13 направити до Господарського суду міста Києва для розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Алданова С.О.

Зеленін В.О.