Постанова № 34605313, 07.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.11.2013 р. справа №913/1367/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Ушенко Л.В. Богатиря К.В., Склярук О.І.,при секретарі судового засідання:Федоріщевій І.О.за участю представників сторін: від позивача (скаржника-1) - не з'явився; від відповідача (скаржника-2) - не з'явився;розглянувши апеляційні скарги:1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ 2) Луганської міської ради, м. Луганськ;на рішення господарського судуЛуганської областівід03.07.2013р. (повний текст підписано 08.07.2013р.)у справі№913/1367/13 (суддя Корнієнко В.В.)за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Луганськдо Луганської міської ради, м. Луганськпро визнання незаконним, скасування та перегляд рішення, стягнення моральної шкоди в сумі 28 700 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5, м. Луганськ звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Луганської міської ради, м. Луганськ про:

- визнання незаконним та скасування рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р. про відмову ОСОБА_5 у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки за адресою: АДРЕСА_3;

- зобов'язання відповідача переглянути рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р. про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 від 18.08.2010р. про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки за адресою: АДРЕСА_1

- зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 18.08.2010р. про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 та винести рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України;

- стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 28700,00грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.05.2013р. порушено провадження у справі №913/1367/13 за даним позовом.

Заявою від 05.06.2013р. (а.с. 14) позивач відмовилась від позову в частині вимог:

- про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 18.08.2010р. про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 та винести рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України;

- про стягнення компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 28700,00грн.

Крім того, вищевказаною заявою, позивач повідомив суд, що при подачі позовної заяви він помилково не вказав про свій статус як суб'єкта підприємницької діяльності (фізичної особи-підприємця) та просить суд при подальшому розгляді справи вважати позивача суб'єктом підприємницької діяльності (фізичною особою-підприємцем). В підтвердження свого статусу позивач надав суду завірену копію Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 07.09.1994р. серії НОМЕР_1.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.07.2013р. у справі №913/1367/13 частково задоволені позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ в частині визнання незаконним та скасування рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р. «Про розгляд заяви громадянки ОСОБА_5 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під проектування, будівництво та розміщення автостоянки, що охороняється за адресою: АДРЕСА_1. В задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача переглянути рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р. про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 від 18.08.2010р. про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 судом першої інстанції відмовлено.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено на підставі п. 4 ст.80 ГПК України в зв'язку з відмовою від частини позовних вимог.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог мотивоване відсутністю законних підстав для відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під проектування, будівництво та розміщення автостоянки, оскільки земельним законодавством не передбачена така підстава для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, як відсутність детального плану території.

В задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача переглянути рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р. про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 від 18.08.2010р. про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 судом першої інстанції було відмовлено у зв'язку з визнанням даного рішення незаконним та його скасуванням. Крім того, суд зазначив, що діючим законодавством не передбачено такого способу захисту порушеного права, як зобов'язання органу місцевого самоврядування переглянути своє рішення.

В частині припинення провадження у даній справі за позовними вимогами про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 18.08.2010р. про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 та винести рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України і про стягнення компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 28700,00грн. рішення суду мотивоване відмовою позивача в цій частині від позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Луганськ та відповідач - Луганська міська рада, м. Луганськ звернулись до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами. При цьому Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Луганськ просить апеляційну інстанцію скасувати рішення в частині відмови в задоволенні вимог про зобов'язання міську раду переглянути рішення Луганської міської ради про відмову в задоволенні іі заяви від 18.08.2010р. та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, а Луганська міська рада просить скасувати рішення та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заявники вважають, що судом порушені норми матеріального права та неповно з'ясовані всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі Луганська міська рада також зазначила, що рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р. про відмову ОСОБА_5 у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 не порушує прав позивача, як підприємця, оскільки вона зверталась до Луганської міської ради як фізична особа і дане рішення приймалось за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 як фізичної особи. Крім того, на думку апелянта, даний позов не підлягає розгляду в господарських судах за суб'єктним складом сторін.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Луганськ в своїй апеляційній скарзі вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо неналежного способу захисту її порушеного права щодо вимог про зобов'язання відповідача переглянути рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р., оскільки скасування рішення міської ради в судовому порядку не відновлює її порушеного права, оскільки фактично її заява залишається не розглянутою по суті.

Розпорядженнями голови Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. для розгляду апеляційних скарг сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Дучал Н.М. та суддя Склярук О.І.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. порушено апеляційне провадження у справі №913/913/13, розгляд апеляційних скарг призначено до спільного розгляду на 27.08.2013р.

Через канцелярію суду відповідач - Луганська міська рада надала відзив на апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ, в якій заперечив проти апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Луганської області від 03.07.2013р. у справі №913/1367/13 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у складі: головуючий - суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Богатир К.В. та суддя Дучал Н.М.

В судове засідання 27.08.2013р. представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. судовою колегією відкладено розгляд апеляційних скарг на 15.10.2013р. та витребувано документи.

Через канцелярію суду позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Луганськ, на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р., надала суду засвідчені належним чином копії: постанови Жовтневого районного суду міста Луганська від 14.06.2011р. в адміністративній справі №2а-6840/11/1207 за позовом ОСОБА_5 до Луганської міської ради про зобов'язання розглянути заяву від 18.08.2010р. про надання ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,3500га у м. Луганську, АДРЕСА_1 з відміткою про набрання чинності; ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012р. в адміністративній справі №2а-6840/11/1207 про залишення без змін постанови Жовтневого районного суду міста Луганська від 14.06.2011р.; договору на право тимчасового користування землею від 06.05.2000р., укладеного між ФОП ОСОБА_5 та Луганською міською радою на підставі рішення міської ради №109/18 від 18.04.2000р.

Крім того, позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу Луганської міської ради, в яких просить відмовити в задоволенні даної апеляційної скарги, оскільки вважає викладені в ній доводи необґрунтованими.

На виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р., через канцелярію від Луганської міської ради надійшли додаткові документи.

Розпорядженням голови суду від 15.10.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у складі: головуючий - суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Агапов О.Л. та суддя Чернота Л.Ф.

В судове засідання 15.10.2013р. представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.10.2013р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 05.11.2013р. та витребувано додаткові документи.

Через канцелярію суду на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 15.10.2013р. від позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ надійшло письмове пояснення щодо дії договору на тимчасове користування земельною ділянкою від 06.05.2000р., укладеного між Луганською міською радою та ФОП ОСОБА_5, та щодо відсутності об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, до якого додані витребувані судом документи (копії) та копії постанов Жовтневого районного суду м. Луганська від 14.06.2011р., Ленінського районного суду у м. Луганську від 15.11.2006р., рішення Ленінського районного суду у м. Луганську від 26.04.2005р.

Розпорядженням голови суду від 05.11.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у складі: головуючий - суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Богатир К.В., суддя Склярук О.І.

В судове засідання 05.11.2013р. представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.10.2013р. явка представників сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін за наявними та додатково наданими матеріалами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

06.05.2000р., на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради №109/18 від 18.04.2000р., між виконавчим комітетом Луганської міської ради та підприємцем ОСОБА_5 (далі - землекористувач) був укладений договір на право тимчасового користування землею, зареєстрований в Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 06.05.2000р. за № 457-1 (а.с. 88-89).

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавчий комітет Луганської міської ради за плату надав, а приватний підприємець ОСОБА_5 прийняла в тимчасове платне користування земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,3500га згідно з планом тимчасового користування (додаток №1 до договору).

Згідно із п. 1.2 договору, земельна ділянка надавалась землекористувачу на умовах довгострокового користування строком на 24 роки (до 06.05.2024р.) під розміщення охоронюваної автостоянки.

Пунктом 4.1 договору передбачено що договір набуває чинності після підписання його сторонами та реєстрації у встановленому порядку та діє до строку, вказаному в п. 1.2 договору.

Відповідно до п.4.2 договору, даний договір припиняється у разі: закінчення терміну, на який укладено договір; його дострокового розірвання за взаємною згодою сторін та в інших випадках, передбачених діючим законодавством.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_5, наданих Донецького апеляційному господарському суду, даний договір було розірвано рішенням господарського суду Луганської області від 07.10.2004р. у справі №4/8. Зазначене рішення суду до матеріалів справи не надано.

Як вбачається із рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 26.04.2005р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Луганської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність Луганської міської ради про передачу в оренду строком на 49 років земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,3500га під будівництво та розміщення автостоянки та надання земельної ділянки в оренду, ОСОБА_5 зверталась 30.11.2004р. до Луганської міської ради із заявою про надання їй зазначеної земельної ділянки в оренду. До заяви був доданий план земельної ділянки.

В зв'язку з неотриманням в термін, визначений законом, відповіді щодо результатів розгляду заяви, вона звернулась до Ленінського районного суду м. Луганська із зазначеним позовом, який своїм рішенням вимоги ОСОБА_5 задовольнив, а саме: визнав бездіяльність Луганської міської ради по передачі в оренду земельної ділянки ОСОБА_5 неправомірною та зобов'язав Луганську міську раду надати ОСОБА_5 в оренду строком на 49 років земельну ділянку у АДРЕСА_1 загальною площею 0,3500га під будівництво та розміщення автостоянки та благоустрій території, згідно плану земельної ділянки. Рішення набрало законної сили.

З метою виконання зазначеного рішення Ленінського районного суду м Луганська та підготовки проекту рішення Луганської міської ради, ОСОБА_5 був направлений лист щодо необхідності надання документів, зокрема, оригіналу плану земельної ділянки з підписом начальника управління архітектури та містобудування Луганської міської ради.

ОСОБА_5 направила оригінал плану земельної ділянки управлінню архітектури та містобудування для підписання начальником управління, однак відповіді не отримала, план не був підписаний, і вона звернулась до Ленінського районного суду м. Луганська з адміністративним позовом до начальника управління архітектури та містобудування Луганської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.

Дані обставини зазначені в постанові Ленінського районного суду м. Луганська від 15.11.2006р., який позов задовольнив і зобов'язав начальника управління архітектури та містобудування Луганської міської ради надати письмову відповідь.

Доказів набрання чинності даної постанови суду не надано, як і відсутні дані щодо виконання рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 26.04.2005р.

18.08.2010р. ОСОБА_5 знову звернулася до Луганської міської ради із заявою про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки, що охороняється, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до плану земельної ділянки, який додавався до заяви. Крім того, до заяви додавались копія паспорта ОСОБА_5 серії НОМЕР_2, копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_1 та оригінал висновку Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради №494 від 29.11.2009р. (а.с. 104-109), згідно якого управління вважало можливим дозволити Приватному підприємцю ОСОБА_5 проведення робіт по проектуванню та розміщенню охоронюваної автостоянки площею 0,35га за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначена земельна ділянка раніше знаходилась в користуванні позивача за договором тимчасового користування, і за даними Державного земельного кадастру дана земельна ділянка обліковується за ПП ОСОБА_5

Дана заява була залишена відповідачем без розгляду, в зв'язку з чим, ОСОБА_5 звернулась до Жовтневого районного суду м. Луганська з адміністративним позовом про зобов'язання Луганську міську раду розглянути її заяву від 18.08.2010р.

Постановою Жовтневого районного суду міста Луганська від 14.06.2011р. в адміністративній справі №2а-6840/11/1207 було зобов'язано Луганську міську раду розглянути заяву ОСОБА_5 про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки, що охороняється, за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012р. зазначену постанову було залишено без змін.

23.10.2012р., на виконання постанови Жовтневого районного суду міста Луганська від 14.06.2011р., Луганською міською радою була розглянута заява ОСОБА_5 від 18.08.2010р. і прийняте рішення №29/291 «Про розгляд заяви громадянки ОСОБА_5 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під проектування, будівництво та розміщення автостоянки, що охороняється за адресою: АДРЕСА_1, яким ОСОБА_5 було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

Рішення міської ради було мотивоване відсутністю детального плану територій, що визначає планувальну організацію та розвиток території, а також зазначено, що дана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, тому передача в оренду повинна здійснюватись за результатами проведення земельних торгів.

Вважаючи, що вказане рішення Луганської міської ради суперечить положенням діючого законодавства, ОСОБА_5 звернулась до Жовтневого районного суду м.Луганська з адміністративним позовом до Луганської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р. та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Жовтневого районного суду від 13.12.2012р. було закрито провадження у адміністративній справі №1207/13687/12 за даним позовом, у зв'язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2013р., прийнятої за результатами оскарження ОСОБА_5 ухвали Жовтневого районного суду від 13.12.2012р. дана ухвала була залишена без змін.

ОСОБА_5, м. Луганськ звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської міської ради, м. Луганськ про: визнання незаконним та скасування рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р. «Про розгляд заяви громадянки ОСОБА_5 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під проектування, будівництво та розміщення автостоянки, що охороняється за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання відповідача переглянути рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р. про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 від 18.08.2010р. про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 18.08.2010р. про надання в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 та винести рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України; стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 28700,00грн.

Позовна заява була прийнята місцевим господарським судом до розгляду і є предметом спору у даній справі.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин, відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та Луганської міської ради, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 03.07.2013р. у даній справі не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Діючим земельним законодавством України передбачені наступні права на землю, які можуть бути реалізовані громадянами та юридичними особами: право власності, право постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 124 ЗК України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

18.08.2010р. позивач звернулася до міської ради із заявою про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки, що охороняється, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до плану земельної ділянки, який додавався до заяви.

Рішенням Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р. в задоволенні заяви було відмовлено.

Як зазначено в рішенні, підставою для відмови ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки стала відсутність детального плану територій, який визначає планувальну організацію та розвиток території, що унеможливлює надання висновку щодо можливості надання даної земельної ділянки в оренду. Крім того зазначено, що земельна ділянка, про передачу в оренду якої звернулась громадянка ОСОБА_5, відноситься до земель комунальної власності, тому передача її в оренду повинна здійснюватись за результатами проведення земельних торгів.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування зацікавленим особам передбачений ст. 123 ЗК України.

Згідно із положеннями даної статті, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно із ст. 16 даного Закону, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

Детальний план території уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток території (ч.1 ст. 19 Закону в редакції, що діяла на момент прийняття Луганською міською радою оспорюваного рішення).

Такий детальний план не розроблений, як складова частина містобудівної документації, не затверджений Луганською міською радою на день прийняття оспорюваного рішення

Відсутність детального плану територій не свідчить само по собі про невідповідність місця розташування земельної ділянки містобудівному законодавству. Частиною 3 ст. 123 ЗК України не передбачена як підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутність детального плану територій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ст. 26, ст. 59 вказаного Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються, зокрема, питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин шляхом прийняття відповідних рішень.

Таким чином, прийняття рішення щодо розгляду питань, пов'язаних з наданням дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду, відноситься до компетенції Луганської міської ради.

Разом з тим, як зазначалося вище, спірне рішення міської ради було прийняте з порушенням положень ст. 123 ЗК України при відсутності законних підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду з підстав відсутності детального плану території м. Луганська. Отже, дане рішення міської ради порушує охоронювані законом права позивача - ФОП ОСОБА_5 на землекористування.

Слід також зазначити, що ФОП ОСОБА_5 неодноразово зверталась до судових органів з позовами про визнання неправомірною бездіяльність Луганської міської ради щодо розгляду її заяв, поданих як в 2004, 2006 роках, так і в 2010 році про виділення їй зазначеної земельної ділянки в оренду, однак, до прийняття Луганською міською радою 23.10.2012р. оспорюваного рішення №29/291, дані заяви не були розглянуті з урахуванням порядку та строків, передбачених земельним законодавством, що діяло на час подачі ФОП ОСОБА_5 заяв про надання їй земельної ділянки в оренду, в тому числі, і на виконання рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 24.06.2005р.

Щодо доводів Луганської міської ради про те, що оспорюване рішення міської ради №29/291 від 23.10.2012р. не порушує прав позивача, як підприємця, оскільки вона зверталась до Луганської міської ради як фізична особа, і що дане рішення приймалось за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 як фізичної особи, тому даний позов не підлягає розгляду в господарських судах за суб'єктним складом сторін, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, на момент звернення до Луганської міської ради із заявою про надання земельної ділянки в оренду була зареєстрована як підприємець, і просила Луганську міську раду надати в оренду спірну земельну ділянку саме під розміщення автостоянки, тобто для здійснення підприємницької діяльності. До заяви було додано свідоцтво про державну реєстрацію її в якості фізичної особи - підприємця.

Крім того, до звернення ОСОБА_5 із заявою про надання в користування спірної земельної ділянки, між Луганською міською радою та позивачем, саме як суб'єктом підприємницької діяльності, існували правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою саме для здійснення позивачем підприємницької діяльності, що підтверджується наданою позивачем на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р., копією договору на право тимчасового користування землею від 06.05.2000р.

З матеріалів справи також вбачається, що до місцевого господарського суду ОСОБА_5 звернулась із позовом у даній справі саме в якості суб'єкта підприємницької діяльності, про що зазначила в своїй заяві від 05.06.2013р. За таких обставин, даний спір підлягає розгляду господарським судом за суб'єктним складом сторін.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналогічні положення містяться у ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

В порядку господарського судочинства підлягають вирішенню справи про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства (п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Вимоги про визнання акта державного чи іншого органу недійсним за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку щодо належності обраного позивачем способу захисту своїх прав шляхом визнання незаконним рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р. та підвідомчості спору у даній справі господарським судам.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання незаконним вказаного рішення міської ради про відмову ОСОБА_5 у надані дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років площею 0,3500га під проектування, будівництво та розміщення автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 та задоволення позовних вимог в цій частині.

Одночасно, колегія суддів не приймає до уваги доводи, викладені в апеляційній скарзі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ, відносно необґрунтованості висновку суду першої інстанції щодо неналежного способу захисту її порушеного права щодо вимог про зобов'язання відповідача переглянути рішення Луганської міської ради №29/291 від 23.10.2012р., оскільки, у зв'язку з визнанням незаконним судом першої інстанції вказаного рішення міської ради, воно не може бути переглянуто.

Крім того, діючим законодавством (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 152 ЗК України) не передбачено такого способу захисту порушеного права як зобов'язання органа місцевого самоврядування переглянути своє рішення, до того ж, визнане незаконним, а отже, є недійсним. Позивач не позбавлений права звернутися до суду з іншим позовом з метою захисту свого права, обравши інший належний спосіб захисту.

Інші доводи, викладені скаржниками в апеляційних скаргах, не приймаються колегією суддів, оскільки вони спростовуються наявними в справі матеріалами та фактичними обставинами справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, норми матеріального та процесуального права місцевим господарським судом застосовані правильно, тому апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ та Луганської міської ради на рішення господарського суду Луганської області від 03.07.2013р. у даній справі підлягають залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ та Луганської міської ради, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 03.07.2013р. у справі №913/1367/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 03.07.2013р. у справі №913/1367/13 - залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Л.В. Ушенко

Судді К.В. Богатир

О.І. Склярук

Надруковано: 5 прим.

1 прим. - скаржнику;

1 прим. - відповідачу;

1 прим. - у справу;

1 прим. - ГСЛО

1 прим. - ДАГС