Рішення № 34604997, 22.10.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 764/6411/13-ц

Провадження2/764/2527/2013

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Гаркуші О.М., секретарі Грищенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду про зменшення розміру аліментів, стягнутих за рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя у розмірі 1/4 частки заробітку на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття та на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1/8 частки до досягнення дитиною трирічного віку. Просить з 25 процентів, стягнутих на утримання дитини зменшити до 10 процентів та з 12,5 процентів, стягнутих на утримання дружини до 5 процентів.

Вимоги мотивовані тим, що у позивача в даний час матеріальне становище позивача значно погіршився. Мати позивача, працюючи санітаркою має дуже низьку заробітну плату, з 2008 року перебуває на обліку в лікарні і у звязку з важкою хворобою у неї є необхідність у постійному дорогому лікуванні та придбанні лікарських препаратів. Позивач вважає себе зобовязаним забезпечити матері щомісячну фінансову допомогу, у звязку з чим, з червня 2013 з нею було укладено угоду про сплату аліментів у розмірі 3100,00 грн., що на його думку є підставою для зміни розміру аліментів.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити по викладеним у ньому підставам.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила суд врахувати, що відповідач з дитиною живе в орендованій квартирі, стан здоровя дитини вимагає необхідності проведення лікувальних і реабілітаційних заходів, які тягнуть за собою великі матеріальні витрати. Також звернула увагу суду на те, що позивачем не наведено жодного факту, які б свідчили про погіршення його матеріального та сімейного становища та які не були розглянуті судом при ухваленні рішення про стягнення аліментів від 31 жовтня 2012 року, тому просять відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що за рішенням Ленінського районного суду від 31.10.2012 року, яке набрало законної сили 06.12.2012 року, з позивача на користь відповідача на утримання син ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку, до досягнення сином сторін повноліття та на утримання дружини у розмірі 1/8 частки щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку (а.с.45).

В матеріалах справи є відомості, підтверджуючи, що шлюб між сторонами по справі розірваний 20 червня 2013 року, про що свідчить рішення Ленінського районного суду міста Севастополя про розірвання шлюбу (а.с.48).

Відповідно до постанови Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополя про звернення стягнення на доходи боржника, вбачається, що військовою частиною 60135 на підставі виконавчого документу про стягнення аліментів провадяться відрахування з заробітної плати боржника, позивача по справі (а.с.8).

Відповідно до довідки військової частини 60135 від 24.06.2013 вбачається, що позивач є військовослужбовцем та має стабільний заробіток, який за 6 місяців складає 139 133,23 грн. (а.с.9).

З матеріалів справи також вбачається, що 03.06.2013 року між позивачем та його матірю ОСОБА_4 укладено угоду про сплату аліментів на її користь у розмірі 12 000,00 російських рублів (а.с.10).

Згідно довідки державної установи охорони здоровя "Миколаївської центральної районної лікарні" Ульяновської області Російської Федерації від 28.05.2013 року вбачається, що ОСОБА_5, мати позивача, працевлаштована і має стабільний заробіток (а.с.12).

З копії епікризу від травня 2011 року та з копії протоколу ультразвукового дослідження матері позивача вбачається стан здоровя матері позивача (а.с.14-15).

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоровя та матеріальне становище дитини; 2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом боржника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них.

Крім того, за змістом ст.ст. 150, 180 СК України, батьки зобовязані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток і утримувати дитину до досягнення нею повноліття на рівні, який дозволяє забезпечити її повноцінне життя.

Зазначені обставини, за змістом цієї норми, можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів лише у тому разі, коли погіршення матеріального та сімейного стану суттєво впливає на здатність боржника сплачувати аліменти у попередньому розмірі. Суду не надано будь-яких доказів, які б стали підставою для зменшення розміру стягнутих аліментів.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду доказів щодо зменшення його заробітку з дня призначення аліментів та на час подачі позову до суду, щодо зміни його матеріального становища, погіршення стану його здоровя чи виникнення інших обставин, яки б свідчили про значне погіршення його матеріального стану.

Судом не можуть бути прийняти до уваги доводи позивача про укладання угоди про сплату аліментів на користь матері, оскільки, безспірні аліментні обовязки виникають у дітей відносно непрацездатних батьків, а мати позивача працює, має стабільний дохід не є непрацездатною, а на момент прийняття добровільного рішення про сплату аліментів, позивач повинен був враховувати існуючи аліментні обовязки відносно малолітньої дитини та її матері, яка є непрацездатною у звязку з перебуванням у відпустці по уходу за дитиною, не має заробітку та повинна орендувати житло за для забезпечення себе та спільної з позивачем дитини безпечними умовами проживання. Крім того, слід враховувати, що відповідно до медичних документів, наданих позивачем, ще на момент прийняття рішення про стягнення аліментів позивачу було відомо про існування хвороби у матері, але ці обставини не позбавили можливості визнати позов у повному обсязі, тобто ці обставини існували на момент прийняття рішення, а не виникли після нього, тому вони не можуть бути покладені в основу зменшення розміру аліментів на утримання дитини та дружини.

Суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_2, ніде не працює, а тому зменшення розміру аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного року значно погіршить її матеріальний стан, що також вплине на дитину.

Враховуючи викладене, а насамперед інтереси дитини, суд вважає, що визначений рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 31.10.2012р. розмір стягнутих з ОСОБА_1 на утримання його сина ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/8 частки, відповідає вимогам законодавства, з врахуванням можливостей обох батьків щодо утримання дитини, та потреб самої дитини, а обставини, наведені позивачем на підставу зменшення розміру аліментів, не свідчать про можливість зміни їх розміру в сторону зменшення, тому що передбачені законом підстави для його зменшення відсутні.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача безпідставні, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

В силу ст. 88, 89 ЦПК України, у звязку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Згідно з ч.1 п.6 ст. 80 встановлено, що у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік.

У відповідності до ч.2 ст. 80 встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його суму неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Оскільки за результатами розгляду справи ціну позову визначено у розмірі 58 784,70 (середній розмір аліментів за місяць 9797,45 Х 12 міс. : 2 (за вимоги про зменшення аліментів на 50%) = 58784,70) недоплачений судовий збір встановлює 473,14 грн. (587,84-114,70), який підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 150, 180-182, 192 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнутих аліментів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 473,14 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя