Постанова № 3460408, 09.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09.02.2009 р.                                                                                           № 18/106

Окружний адміністративний суд міста Києва

в складі: головуючого судді Качур І.А.

при секретарі Черненко О.В.

з участю представника позивача Новікової О.Г., представника відповідача ТарасенкаО.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києві до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»про стягнення економічних санкцій,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.02.2009 року о 10 год. 27 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з контролю за цінами в м.Києві звернулася до суду з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»про стягнення економічних санкцій у розмірі 45288,33 грн. (суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 15096,11 грн., штраф у розмір 30192,22 грн.) та зобов’язання позивача виконати вимоги припису №106 від 05.07.2007 року про усунення порушення державної дисципліни цін.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 08-27.06.2007 року було здійснено перевірку додержання державної дисципліни цін на житлово-комунальні послуги в Локомотивному депо ст.Київ-Пасажирський, яке є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»за період з 01 липня 2006 року по 31 березня 2007 року. За результатами перевірки було складено акт №215 від 27.06.2007 року, винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №91 від 05.07.2007 року, припис №106 від 05.07.2007 року про виконання законних вимог щодо усунення порушення державної дисципліни цін. Перевіркою було встановлено, що внаслідок порушення вимог розпорядження КМДА від 24.09.2000 року №1787 «Про встановлення граничних розмірів плати за проживання в гуртожитках громадян»відповідач, необґрунтовано завищив нарахування плати за проживання у гуртожитку його мешканцям по вул.Залізничне шоссе, 4, яка за період з 01 липня 2006 року по 31 березня 2007 року склала 18344,81 грн.; у зв’язку з урахуванням фактичної оплати мешканцями сума необґрунтовано отриманої виручки склала 15096,11 грн..

За матеріалами перевірки було прийняте рішення №91 від 05.07.2007 року про застосування штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 45288,33 грн., а також винесено припис №106 від 05.07.2007 року про усунення порушень державної дисципліни цін. Рішення Держінспекції було направлено відповідачу, який вимоги не виконав. Дане рішення було оскаржено в судовому порядку та скасоване постановою Окружного адміністративного суду міста Києва.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, дала пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви та уточнила, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2007 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2007 року, якою скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києві про застосування економічних санкцій від 05.07.2007 року №91 залишено без змін. Просила поновити строк звернення до адміністративного суду та стягнути з відповідача економічні санкції в розмірі 45288,33 грн., зобов’язати виконати припис №106 від 05.07.2007 року.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що позовні вимоги не визнає. Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києві про застосування економічних санкцій від 05.07.2007 року №91 в розмірі 45288,33 грн., які просить стягнути позивач, скасоване постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.10.2007 року, яка залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції. Просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»було зареєстровано 29.12.1997 року Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, ідентифікаційний код 04713033, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №007909.

Видами діяльності ДТГО «Південно-Західна Залізниця»за КВЕД згідно довідки АБ №171270 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) є: діяльність вантажного залізничного транспорту; діяльність пасажирського залізничного транспорту; діяльність ресторанів; діяльність кафе; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Державною інспекцією з контролю за цінами в м.Києві з 08.06.2007 року по 27.06.2007 року було проведено перевірку додержання державної дисципліни цін на житлово-комунальні послуги Локомотивним депо ст.Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці, який є відокремленим структурним підрозділом Галузевої служби локомотивного господарства ДТГО Південно-Західна залізниця, за період з 01.07.2006 року по 31.03.2007 року.

За результатами перевірки встановлено порушення в частині застосування вільних розмірів плати для проживаючих в гуртожитку громадян за умови запровадження для них режиму державного регулювання: ДТГО «Південно-Західна залізниця»(Локомотивне депо Київ-пасажирський ДТГО «ПЗЗ») було порушено вимоги розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.09.2002 року №1787 «Про встановлення граничних розмірів плати за проживання в гуртожитках громадян».

Рішенням від 05.07.2007 року №91 було вирішено вилучити у ДТГО «Південно-Західна залізниця»в доход державного бюджету 15096,11 грн. та 30192,22 грн..

Приписом №106 від 05.07.2007 року Державна інспекція з контролю за цінами в м.Києві вимагала від Локомотивного депо «Київ-пасажирський»ДТГО «Південно-Західна залізниця»провести перерахунки з мешканцями та привести тарифи на комунальні послуги у відповідність до вимог чинного законодавства.

Відповідно до «Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819, Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Статтею 5 вказаного Положення передбачено, що Держцінінспекція має право: вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами (п.4); приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) (п.5).

Відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990року з наступними змінами і доповненнями вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2007 року у справі №1/39 за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»до Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києві було скасовано рішення про застосування економічних санкцій від 05.07.2007 року №91 на загальну суму 45288,33 грн.. Дана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністартивного суду від 09.01.2009 року. Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення.

Крім того в постанові суду першої інстанції зазначається, що такий вид цін/тарифів, як встановлення плати за проживання громадян в гуртожитках, фактично не відноситься до державних фіксованих чи регульованих цін і тарифів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішення позивача про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) було скасовано, а тому підстав для стягнення коштів з відповідача –не вбачається.

Суд також приходить до висновку, що порушень державної дисципліни цін, викладених у приписі №106 від 05.07.2007 року відповідач не вчиняв, що встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.007 року у справі №1/39.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені позивачем факти щодо оскарження його рішення про накладення адміністративно-господарських санкцій та судовий розгляд не були перешкодою для звернення до суду щодо стягнення таких, а тому підстав для поновлення строку звернення до суду не вбачається.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України «Ціни та ціноутворення»та зобов’язання виконати вимоги припису про усунення порушення державної дисципліни цін немає.

А тому, позов Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києві є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –13.02.2009 року.

Суддя І.А.Качур