Постанова № 34602907, 04.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.11.2013 р. справа №913/1512/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

При секретарі: Склярук С.І.за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: за участю прокуроране з'явився Лебединська Л.М. - довір. № 12 від 02.01.2013р. Скріпнік Ю.І. - довір. № 61 від 12.06.2013р. Русланова Г.М. - посвідчення № 004307 від 19.09.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської областіна рішення господарського суду Луганської області від у справі30.07.2013р. (суддя Рябцева О.В.) № 913/1512/13за позовом Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері м.Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області м. Луганськдо треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачапублічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» м. Лисичанськ Луганської області 1. Луганська обласна рада м. Луганськ 2. Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області м. Луганськ 3. Привільнянська міська рада м. Привілля Луганської областіпростягнення збитків в сумі 46 903,93грн., заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Луганської області звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 30.07.2013р. у справі № 913/1512/13 за позовом Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області м. Луганськ до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» м. Лисичанськ Луганської області, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Луганської обласної ради м.Луганськ, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області м. Луганськ та Привільнянської міської ради м. Привілля Луганської області про стягнення збитків в сумі 46 903,93грн., заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення суду від 30.07.2013р. та прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора Луганської області посилається на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 4-7, 32, 43 ГПК України, ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

В скарзі прокурор не погоджується з висновками суду про недоведеність позивачем порушень з боку відповідача вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Так, згідно акту № 186 Державної екологічної інспекції в Луганській області здійснено з 18.09.2009р. по 05.06.2009р. перевірку ПАТ «Лисичанськвугілля», якою було встановлено, що термін дії дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних об'єктів закінчився 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. викид здійснювався без дозволу. З метою усунення порушення позивачем було видано ПАТ «Лисичанськвугілля» припис № 186 від 05.06.2009р. з вимогою усунути до 30.09.2009р. порушення та отримати відповідний дозвіл. Однак при проведенні перевірки відповідача з 18.04.2013р. по 16.05.2013р. екологічною інспекцією встановлено про отримання ПАТ «Лисичанськвугілля» дозволу лише 18.11.2010р. Отже, відповідач здійснював викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 01.01.2009р. по 17.11.2010р. без наявності у нього дозволу. Не зазначення в акті перевірки періоду, на думку прокурора, не є підставою для відмови у задоволенні позову, та не спростовує факту порушення відповідачем ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

З урахуванням викладеного, заступник прокурора вважає, що забруднення атмосферного повітря з боку відповідача призвело до завдання державі збитків, які підлягають відшкодуванню на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639. Розрахована сума збитків складає 46 903,93грн., яку заступник прокурора просить стягнути з відповідача, за наявності достатніх підстав для задоволення позову.

Ухвалою від 03.09.2013р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження.

Від Привільнянської міської ради Луганської області надійшов лист від 10.09.2013р. вих. № 312, в якому повідомляє про розташування шахти «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» поза межами міста Привілля та знаходиться на землях Попаснянського району Луганської області.

Від ПАТ «Лисичанськвугілля» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційний суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Луганської області залишити без змін. У відзиві ПАТ «Лисичанськвугілля» зазначає, що в актах позивача відсутні будь-які посилання про факт понаднормативних викидів, пропущений строк позовної давності, не вказаний період, за який нараховуються збитки, а тому відсутні підстави у прокурора для стягнення збитків в сумі 46 903,93грн., заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Від Державної екологічної інспекції надійшли заперечення на відзив ПАТ «Лисичанськвугілля», в яких просить рішення господарського суду Луганської області від 30.07.2013р. скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері м. Сєвєродонецьк Луганської області в повному обсязі.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, яка підлягає задоволенню з урахуванням наступного:

Лисичансько-Рубіжанський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області м. Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з ПАТ «Лисичанськвугілля» збитків у сумі 46 903,93грн., заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Підставою звернення з позовом прокурор зазначає акти перевірки Державної екологічної інспекції у Луганській області у періоди: 18.05.2009р.-05.06.2009р. та 18.04.2013р.-16.05.2013р. відповідно до ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності» та наказу Державної екологічної інспекції у Луганській області від 29.03.2013р. №152. При проведенні перевірки позивачем було з'ясовано, що з 01.01.2009р. по 17.11.2011р. відокремленим підрозділом «Шахта «Привільнянськаа» ПАТ «Лисчанськвугілля» здійснювався викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639 (далі - Методика), зроблено розрахунок збитків на суму 46 903,93грн., які відповідачем досі не відшкодовані. Отже, прокурор вважає, що ПАТ «Лисичанськвугілля» в процесі здійснення своєї господарської діяльності не забезпечило виконання вимог, передбачених законодавством про атмосферне повітря, чим порушило інтереси держави, оскільки згідно ст. 13 Конституції України атмосферне повітря є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись, що за результатами здійсненої за період з 18.04.2013-16.05.2013 перевірки нараховано штрафні санкції за попередню перевірку, а саме за 2009 рік, що є незаконним. Вимога про стягнення шкоди за порушенням, яке встановлене у 2009 році, заявлена з пропуском строку позовної давності. Також відповідач вказує, що в ході проведення цієї перевірки складено акт № 215, а не акт № 186, як про це стверджує позивач, та було встановлено факт відсутності дозволу на викиди в атмосферне повітря у ВП «Шахта «Привільнянська» за період з 01.01.2009р. по час перевірки, а не на майбутнє. В актах 2009р. та 2011р. не було зафіксовано факт понаднормативних викидів. Також відповідач зазначає, що ПАТ «Лисичанськвугілля» видано дозвіл від 18.11.2010р. № 44118707003-9 терміном дії до 18.11.2015р.

Крім того, відповідач наголошував про те, що після перевірки 2009 року було проведено ще дві перевірки (15.10.2011-31.10.2011, акт №212, 07.08.2012-20.08.2012, акт №205) в ході яких не встановлено факту завдання реальної шкоди державі. Також на підставі направлення від 20.04.2010р. № 17-1122 позивачем здійснено перевірку за період з 31.05.2010р. по 18.06.2010р., однак акт за результатами даної перевірки на адресу відповідача не надавався, не надавались приписи та розпорядження, відповідно до яких фіксується порушення законодавства. В акті перевірки, здійсненої в травні 2013 року, не зазначено перевіряємого періоду, не вказано, що в період з 01.06.2010р. по 17.11.2010р. ВП «Шахта «Привільнянськаа» ПАТ "Лисичанськвугілля" здійснювався викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.

З матеріалів справи вбачається що третя особи - Луганська обласна рада та Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області м. Луганськ наполягали на задоволенні позову, вважаючи його обґрунтованим.

За результатами розгляду позовної заяви господарський суд Луганської області виніс рішення від 30.07.2013р., яким відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення з ПАТ "Лисичанськвугілля" на користь держави збитки в розмірі 46 9033,93грн.

Рішення суду обґрунтоване тим, що підставою для звернення прокурора до суду є те, що позивач в ході перевірок, здійснених 18.05.2009-05.06.2009 та 18.04.2013-16.05.2013 встановив порушення ст.ст. 10, 11 Закону України "Про атмосферне повітря", а саме встановлено, що в період з 01.06.2010 по 17.11.2010 ВП "Шахта "Привільнянська" ПАТ "Лисичанськвугілля" здійснювався викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.

Але з таким висновком прокурора не погодився суд першої інстанції, при цьому посилаючись на акт перевірки, здійсненої у період 18.04.2013-16.05.2013, робить висновок, що цей акт не містить факту встановлення порушення відповідачем Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а отже не має доказової сили стосовно заявлених вимог. Посилання прокурора на те, що відповідне порушення зафіксовано в акті перевірки від 18.05.2009-05.06.2009 № 186 не може бути прийняте до уваги, оскільки за цим актом сплив строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, тим більше, що шкода, заявлена до стягнення за період, який визначено після цієї перевірки. Такі дії заявника і позивача не узгоджуються з приписами законодавства, що регулює порядок здійснення контролю і перевірок у сфері господарської діяльності.

Проаналізувавши матеріали справи, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню та господарський суд Луганської області безпідставно відмовив у задоволенні позову, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно частини 2 цієї статті виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об'єктів.

Актом № 186 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Лисичанськвугілля» у період 18.05.2009р.-05.06.2009р. позивачем було встановлено, що у шахти «Привільняська» ПАТ «Лисичанськвугілля» 31.12.2008р. закінчився термін дії дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел № 90087 та з 01.01.2009р. й по час проведення перевірки здійснюється викид забруднюючих речовин без дозволу, що є порушенням ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (а.с.17).

З метою усунення виявленого порушення Державною екологічною інспекцією в Луганській області було видано припис № 186 щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 05.06.2009р. з терміном виконання до 30.09.2009р. (а.с.21).

Отже, в результаті проведення вказаної перевірки було встановлено, що відповідач з 01.01.2009р. здійснює свою господарську діяльність без дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.

Згідно акту від 18.04.2013-16.05.2013р. позивачем встановлено, що викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється на підставі дозволу на викид № 4411870700-10 від 18.11.2010р. терміном дії до 18.11.2015р. (а.с.27).

Тобто у цьому акті позивач при проведенні перевірки діяльності ПАТ «Лисичанськвугілля» лише встановив факт отримання останнім дозволу на викид забруднюючих речовин, що відбулося з порушенням встановленого у приписі № 186 від 05.06.2009р. строку усунення порушення.

Крім того, на думку колегії суддів, наявність встановленої в актах Державної екологічної інспекції в Луганській області від 18.05.2009р.-05.06.2009р. та від 18.04.2013-16.05.2013р. інформації про закінчення строку дії попереднього дозволу та отримання відповідачем нового дозволу для викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря дає об'єктивну можливість як для учасників цієї справи, так і для господарського суду встановити обставини відсутності відповідного дозволу на стаціонарному об'єкті - ВП "Шахта "Привільнянська" ПАТ "Лисичанськвугілля" у період з 01.01.2009 по 17.11.2010р.

У матеріалах справи (а.с.41) є довідка про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВП "Привільнянська" ПАТ "Лисичанськвугілля" за період з 01.06.2010р. по 17.11.2010р. за підписом директора ВП "Привільнянська" ПАТ "Лисичанськвугілля" - Молодик В.І., скріпленою печаткою шахти. Вказана довідка є належним доказом викиду забруднюючих речовин відповідачем в атмосферне повітря у вказаний період.

Таким чином, належними доказами у матеріалах цієї справи доведено наступні обставини:

1) відсутність дозволу на викид забруднюючих речовин у відповідача у період з 01.06.2010р. по 17.11.2010р.;

2) викид відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря у вказаний період.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря")

Відповідно до ст. 34 Закону про атмосферного повітря шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

У статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Розрахунок завданої державі шкоди діями відповідача здійснено на підставі Методики.

Так, у п. 2.1. Методики зазначено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Згідно п. 2.7. Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

В матеріалах справи наявний розрахунок розміру компенсації збитків, які завдані державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ВП "Шахта "Привільнянська" ПАТ "Лисичанськвугілля" за період з 01.06.2010р. по 17.11.2010р., за яким сума шкоди становить 46 903,93грн. (а.с.36). Доказів сплати завданої шкоди відповідачем не надано. З вказаним розрахунок погоджується й Донецький апеляційний господарський суд.

Також є необґрунтованими заперечення відповідача щодо застосування строку позовної давності до нарахованої суми збитків за період 01.06.2010-17.11.2010р., оскільки вказане правопорушення є триваючим. У даному випадку застосовується загальний строк позовної давності у три роки та нарахування збитків було здійснено у межах цього строку.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідач не заперечує проти того, що у нього у період 01.01.2009р.-17.11.2010р. був відсутній дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Заперечення носять сугубо формальний характер, пов'язаний з неналежним на його думку оформленням актів перевірок, на які посилається позивач.

З огляду на вищевикладене, Донецький апеляційний господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків за порушення ним законодавства про охорону атмосферного повітря у сумі 46 903,93грн.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є: 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, стягнення грошових коштів має здійснюватись з відповідним відсоткових співвідношенням до державного бюджету України, обласного та місцевого бюджетів.

За приписами ч. 3, 4 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

У п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 роз'яснено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Оскільки позовні вимоги Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері м.Сєвєродонецьк Луганської області апеляційним судом було задоволені у повному обсязі, то сплата судового збору підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України у сумі 1 720,50грн.

Також з ПАТ «Лисичанськвугілля» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 860,25грн.

Обов'язок стосовно видачі наказів за результатами розгляду справи № 913/1512/13 Донецький апеляційний господарський суд покладає на господарський суд Луганської області.

За таких обставин, заступник прокурора Луганської області довів апеляційному суду підстави для скасування рішення господарського суду Луганської області від 30.07.2013р. у справі № 913/1512/13, тому рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга заступника прокурора Луганської області підлягає задоволенню з прийняттям нового рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, ст. 104, ст. 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 30.07.2013р. у справі № 913/1512/13 задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 30.07.2013р. у справі №913/1512/13 скасувати.

Позовні вимоги Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері м.Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області м. Луганськ до публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" про стягнення збитків в сумі 46903,93грн., заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, ідентифікаційний код 32359108), на користь державного бюджету України, обласного бюджету та місцевого бюджету збитки в сумі 46 903,93грн., зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Луганській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, ідентифікаційний код 32359108 в доход Державного бюджету України на рахунок 31214206783006, банк отримувача - ГУДКСУ у Луганській області, отримувач - УДКСУ у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО - 37991503, код класифікації доходів 22030001, судовий збір за подання позову в сумі 1 720,50грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, ідентифікаційний код 32359108), на користь державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 860,25грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 11 прим.:

1.прокурору Луган. обл..

2.позивачу

1.відповідачу

3.тертіх особам

1.прокуратура Д/о

1. ДАГС

1. до справи

1. ГСЛО