Постанова № 34601358, 05.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 914/3295/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенка О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», м.Трускавець від 04.10.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 24.09.2013р.

у справі № 914/3295/13

за позовом: приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», м.Трускавець

про стягнення заборгованості в сумі 132000,00грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Федюк Л.М. - представник

від відповідача: не з'явився

15.10.2013р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» на рішення господарського суду Львівської області від 24.09.2013р. у даній справі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року у склад колегії для розгляду справи №914/3295/13 введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 16.10.2013р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 05.11.2013р.

В судове засідання з'явився представник позивача, якому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Відповідач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника. Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а також відсутність будь-яких клопотань з його сторони, колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, у відповідності до ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.09.2013р. у справі №914/3295/13 (суддя Синчук М.М.) з врахуванням ухвали про виправлення описки від 01.10.2013р. позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» задоволено повністю та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» на користь позивача 132000,00грн. заборгованості та 2640,00грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Суд виходив з того, що оскільки відповідач доказів оплати отриманих послуг суду не надав, а тому позовні вимоги про стягнення боргу підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати.

Зокрема, апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач не отримував рахунків на оплату наданих послуг, у зв'язку з чим невідомо який строк оплати був визначений, а тому на думку апелянта, умова оплати не настала. Крім цього, апелянт вважає помилковим висновок місцевого суду про те, що поштова квитанція, долучена позивачем, як доказ надіслання відповідачу листа-вимоги, є належним доказом.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 31.10.2013р. (вх.№05-04/6530/13 від 01.11.2013р.) та в судовому засіданні представник ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 24.09.2013р. у справі №914/3295/13 слід залишити без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія Люкс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» укладено договір №9.11.2011-14 про організацію та проведення рекламної компанії від 09.11.2011 р. (надалі - Договір 1) та договір №22.1.2013-46 про організацію та проведення рекламної компанії від 01.01.2013 р. (надалі - Договір 2).

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За умовами вищезазначених Договорів, компанія (позивач у справі), за завданням і за рахунок замовника надає ефірний час для трансляції Рекламних матеріалів (територія виходу в ефір, назва Рекламного матеріалу, хронометраж, вартість та порядок оплати, терміни трансляції, графік здійснення Рекламної компанії, т.ін. вказуються в Додатках, які є невід'ємною частиною Договорів).

Відповідно до п. 4.2. Договору 1 оплата послуг компанії здійснюється замовником на підставі погоджених і підписаних сторонами завдань.

Додатки №1 до Договору 1 та до Договору 2 - "Завдання №1 на організацію та проведення рекламної кампанії" підписано представниками обох сторін.

На виконання умов зазначених Договорів 1 та 2, позивачем були надані послуги, які прийняті відповідачем, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін Актами про надання послуг по Договору-1: №ЛВ513 від 31.07.2012р. на суму 35000,00грн.; №ЛВ1182 від 31.01.2013 р. на суму 17500,00грн.; №ЛВ1183 від 31.01.2013р. на суму 17500,00грн; та по Договору 2: №ЛВ1280 від 28.02.2013р. на суму 17500,00грн.; №ЛВ1279 від 31.03.2013р. на суму 17500,00грн.; №ЛВ1341 від 30.04.2013р. на суму 17500,00 грн.; №ЛВ1432 від 31.05.2013р. на суму 17 500,00грн. (а.с.16-22).

Відповідно до п. 3.1. Договорів замовник (відповідач) зобов'язується оплатити послуги по організації і проведенню Рекламної кампанії, а також витрати компанії за Договором, відповідно до Завдань і рахунків компанії.

Відповідно до п. 4.2. Договорів оплата послуг компанії здійснюється замовником на підставі погоджених і підписаних сторонами завдань.

Проте, відповідачем не проведено оплату за надані послуги в повному обсязі.

Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №9.11.2011-14 від 09.11.2011 р. станом на час розгляду справи судом становить 62000,00грн. та за Договором №22.1.2013-46 від 01.01.2013 р. становить 70000,00 грн.

07.08.2013р. ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» на адресу відповідача надіслано лист-вимогу від 30.07.2013р. з проханням підписати примірники Акта звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 р. по 22.07.2013 р. та один примірник повернути позивачу у семиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги, а також протягом семи днів від дня пред'явлення цієї вимоги оплатити заборгованість за Договором №9.11.2011-14 від 09.11.2011 р. в сумі 62000,00 грн. та заборгованість за Договором №22.1.2013-46 від 01.01.2013 р. в сумі 70000,00 грн.(а.с.23-24, 40).

Однак, відповідачем відповіді на зазначену вимогу не надіслано та оплати не проведено.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Зважаючи на викладене, та враховуючи, що відповідачем доказів погашення боргу в сумі 132000,00грн. не надано, суд першої інстанції правомірно задоволив вимоги позивача про їх стягнення.

Щодо доводів відповідача, наведених ним в апеляційній скарзі про те, що рахунки йому не виставлялися, а отже строк оплати не був встановлений, суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться підписані сторонами у справі Акти про надання послуг, в яких є посилання на конкретний рахунок, що підтверджує обізнаність апелянта про такі рахунки. Крім цього, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, оскільки не є обумовленою сторонами обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Невиставлення рахунку-фактури не можна вважати простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє боржника від обов'язку сплатити за надані послуги.

Посилання апелянта на ту обставину, що поштова квитанція не може бути належним доказом надіслання відповідачу листа-вимоги судом апеляційної інстанції відхиляється, як безпідставне, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 6 ГПК України, підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії. Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією. Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Отже, ст. 6 ГПК України, законодавець визначив право кредитора відправляти претензію боржнику рекомендованим або цінним листом чи вручати під розписку, що було дотримано ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» при відправці листа-вимоги 07 серпня 2013 року рекомендованим листом.

У відповідності до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Львівської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 24.09.2013 року у справі №914/3295/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 07.11.2013р.