Ухвала суду № 34601344, 07.11.2013, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6133/13-а

Провадження № 2-а/500/155/13

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

07 листопада 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді: Бальжик О.І.

при секретарі: Івановій Ю.П.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача:Кулава М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїл адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про часткове скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

22.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, в якому просить поновити строк звернення до суду та частково скасувати рішення «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді» за №547 від 08.04.2011 року, посилаючись на його незаконність.

18.09.2012 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про часткове скасування рішення суб'єкта владних повноважень залишений без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду (а.с.40, 41).

19.02.2013 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, ухвала суду від 18.09.2012 року - без змін (а.с.67).

29.08.2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2012 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року скасовані, адміністративна справа направлена до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду. Як вбачається з мотивувальної частини ухвали судами першої та апеляційної інстанції не встановлено, коли саме оскаржуване рішення було опубліковане на офіційному сайті відповідача (а.с.80-82).

06.11.2013 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. При цьому, в обґрунтування доводів клопотання долучила дані про дату опублікування оскаржуваного рішення на офіційному сайті м. Ізмаїла.

У судовому засіданні представник відповідача, не обмежена у повноваженнях, клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні.

Позивач заперечував проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на те, що належним способом опублікування акта органу місцевого самоврядування є друкований засіб масової інформації (зокрема, газета). На його думку, Вищий адміністративний суд України направив справу для продовження розгляду по суті, а не для чергового обговорення питання про строк звернення до суду.

Вислухавши позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Згідно з ч.11 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року за №280/97-ВР (в редакції від 12.03.2011 року) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

В свою чергу, діючим законодавством України не визначено конкретного способу, в який акти органів місцевого самоврядування повинні офіційно оприлюднюватись.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23.09.1997 року за №539/97-ВР (в редакції 14.01.2006 року) офіційна інформація органів державної влади та органів місцевого самоврядування - це офіційна документована інформація, створена в процесі діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка доводиться до відома населення в порядку, встановленому Конституцією України, Законом України «Про інформацію», цим Законом.

Виходячи з положень ч.1 ст.21 Закону України «Про інформацію» (в редакції від 06.01.2011 року) основними джерелами інформації державних органів та органів місцевого самоврядування є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого самоврядування, а також документи, підготовлені у процесі здійснення регуляторної діяльності.

При цьому частиною 3 зазначеної норми права передбачено, що інформація органів місцевого самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом:

- опублікування її в офіційних друкованих виданнях, розміщення на офіційних сторінках відповідних органів влади у мережі Інтернет або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій;

- опублікування її в друкованих засобах масової інформації або публічного оголошення через аудіо-та аудіовізуальні засоби масової інформації;

- безпосереднього доведення її до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами);

- надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;

- оголошення її під час публічних виступів посадових осіб.

Отже, системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що опублікування акта органу місцевого самоврядування у друкованих засобах масової інформації не є єдиним способом офіційного оприлюднення такого акта та може застосовуватись як альтернативний засіб офіційного оприлюднення поряд з іншим способом, зокрема, опублікування такого акта на офіційному сайті в мережі Інтернет.

Крім того, варто зазначити, що сайт м.Ізмаїл є офіційним інформаційним порталом, який функціонує з метою доведення до відома населення офіційної інформації, в тому числі, створеної в процесі діяльності виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради.

Як вбачається із наданих представником відповідача даних з офіційного сайту м. Ізмаїл рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 08.04.2011 року за №547 було опубліковано 12.04.2011 року (а.с.29-33, 92-94, 113).

Таким чином, оскаржуване рішення було доведено до відома населення, у тому числі і до відома позивача, належним чином, шляхом його офіційного оприлюднення в порядку та спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду за захистом прав, свобод, інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не зайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З вказаною нормою кореспондуються положення п.9 ч.1 ст.155 КАС України відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та ч.3 ст.162 КАС України якою встановлено, що якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказує і не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

З огляду на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його поновлення, та відповідно, наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Приймаючи таке рішення, суд також враховує позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену в п.п.13, 14 постанови Пленуму «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 року за №2, а також у листі за №1425/11/13-10 від 13.10.2010 року «Щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року №19-рп/2010».

Також, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст.99, 100, 155, 162 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позову заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про часткове скасування рішення суб'єкта владних повноважень, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: