Постанова № 34601261, 05.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 925/1332/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

за участю секретаря Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача не з'явились

від відповідача Кучеренко С.П. - дов. б/н від 27.02.2013 р.

розглянувши

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Готельно-ресторанний

комплекс «Апельсин»

на рішення

господарського суду Черкаської області

від 16.09.2013 р. (суддя Довгань К.І.)

у справі №925/1332/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Черкаський деревообробний комбінат»

(далі - ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат»)

до Приватного підприємства «Готельно-ресторанний

комплекс «Апельсин» (далі - ПП «Готельно-

ресторанний комплекс «Апельсин»)

про стягнення 67 919,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 р. у справі №925/1332/13 позов задоволено повністю, стягнуто з ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» на користь ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат» 67 919,88 грн. боргу та 1 720,50 судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього й положення ч.2 ст.530 названого Кодексу до відповідних правовідносин не застосовується. На думку апелянта, строк позовної давності за вимогою позивача про стягнення з відповідача вартості отриманого ним товару закінчився зі спливом трирічного терміну з моменту підписання видаткових накладних, що є підставою для відмови в позові тощо.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову за наведених у скарзі підстав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином (відповідне повідомлення наявне в матеріалах справи), про неявку та її причини суд не повідомив, клопотань про відкладення справи не надіслав, відтак апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 20.08.2013 р. ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за отриманий товар в розмірі 67 919,88 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що позивачем продано відповідачу товар на загальну суму 67 919,88 грн., що підтверджено видатковими накладними. За придбаний товар відповідач повного та своєчасного розрахунку не провів тощо.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідач, не заперечуючи факту придбання товару, подав заяву про застосування позовної давності, яку обґрунтував тим, що заборгованість відповідача виникла в терміни: 03.06.2008 р. (видаткова накладна №РН-0003322 від 03.06.2008 р.); 17.10.2008 р. (видаткова накладна №РН-0005367 від 17.10.2008 р.); 25.10.2008 р. (видаткова накладна №РН-0005574 від 25.10.2008 р.), відтак позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу після спливу строку позовної давності.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог й задовольнив їх.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд визнав факти передачі позивачем та прийняття відповідачем товару, що підтверджено видатковими накладними, прийняття відповідачем товару без зауважень та заперечень, також того, що відповідачем жодної відповіді на вимогу позивача щодо оплати боргу не надано та у встановлений законом семиденний строк оплати за товар не здійснено тощо.

Відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності суд першої інстанції посилався положення чинного законодавства, в тому числі й приписи п.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» про те, що зобов'язання відповідача щодо оплати вартості отриманого товару виникло з дня пред'явлення вимоги (25.09.2012 р.), а відтак строк позовної давності щодо заявленої вимоги на підставі ч.2 ст.530 ЦК України слід відраховувати саме з семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, тобто з 03.10.2012 року.

Положеннями ст.ст.174, 181 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається в формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як видно з видаткових накладних: №РН-0003322 від 03.06.2008 р.; №РН-0005367 від 17.10.2008 р.; №РН-0005574 від 25.10.2008 р., копії яких наявні в матеріалах справи, ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат» поставило, а ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» отримало товар на загальну суму 67 919,88 грн. Товар відповідачем прийнято без зауважень та заперечень, згадані видаткові накладні підписано уповноваженою особою на отримання товару тощо.

Крім цього, факт придбання товару на суму 67 919,88 грн. відповідачем не заперечувалось, відтак він є доведеним та документально підтвердженим.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що прийняття покупцем товару від продавця свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець на підставі ст.692 ЦК України зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено іншого строку оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, 25.09.2012 р. позивач звернувся до відповідача з претензією щодо оплати боргу, яку відповідач отримав 25.09.2012 р. (підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення). Жодної відповіді на цю вимогу відповідач не надав, у встановлений законом семиденний строк оплату за товар не здійснив.

З огляду на те, що сторонами не визначено строку оплати вартості товару, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зобов'язання з оплати вартості придбаного товару виникло у відповідача 03.10.2012 р., тобто на сьомий день після отримання вимоги позивача про здійснення такої оплати.

Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання на підставі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Таким чином, місцевим судом вірно встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.ст.525, 526, 530, 692 ЦК України своїх зобов'язань з оплати вартості придбаного товару не виконано та позивачу заборговано 67 919,88 грн.

Оскільки факт наявного боргу відповідача перед позивачем належним чином доведено, документально підтверджено та відповідачем не спростовано, місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 67 919,88 грн. підлягають задоволенню.

Апеляційний суд погоджується також з позицією місцевого суду щодо визначення початку перебігу позовної давності у даній справі, адже ії належним чином нормативно обґрунтовано.

Так, постановою Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (абзац 3 п.4.2.) встановлено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац 2 ч.5 ст.261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого ч.2 ст.530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, в який боржник має виконати зобов'язання. Виняток з цього правила становлять випадки, коли із закону або з договору випливає обов'язок негайного виконання зобов'язання: у такому разі перебіг позовної давності починається від дня пред'явлення вимоги кредитором.

Доводи апелянта про те, що перебіг строку позовної давності починається з моменту підписання видаткових накладних та його посилання на інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» є безпідставними, адже в п.1 згаданого листа звернуто увагу на визначення початку перебігу строку виконання грошового зобов'язання, а не початку перебігу позовної давності як вважає апелянт.

Крім того, апеляційний суд вважає, що приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» є пріоритетними при вирішенні даного спору, оскільки надані ними роз'яснення стосуються забезпечення правильного і однакового застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів.

Таким чином, апелянтом не наведено належних обґрунтувань тих підстав, на які він посилається в апеляційній скарзі, як і не надано достатніх доказів на підтвердження цих підстав. Тому доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 р. у справі №925/1332/13 - без змін.

2. Матеріали справи №925/1332/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Коршун Н.М.