Рішення № 34601116, 04.11.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. 698-166

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

4 листопада 2013 року Справа №927/1121/13

Позивач: Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, вул. Шевченка, 97 м. Чернігів, 14027

Відповідач: Державне підприємство «Дослідне господарство «Наукове» Національної академії аграрних наук України» вул. Гедройця, 4, с. Прогрес, Козелецький району, Чернігівська область, 17035

Предмет спору: про стягнення 66 775,05

Суддя В.М. Репех

Представники сторін :

від позивача: Савицький І.О. довіреність № 01-2013 від 02.01.2013 юрисконсульт

від відповідача: Бізюка Л.М. довіреність № б/н від 01.10.2013 представник

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Інститутом сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України подано позов до Державного підприємств «Дослідне господарство «Наукове» Національної академії аграрних наук України» про стягнення 66775,05 грн. боргу, з яких: 61 960,00 грн. основного боргу та 4815,05 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу № 16 від 28.09.2010 року та договору купівлі - продажу № 17 від 06.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

04.10.2013 року, від представника позивача надійшло письмове пояснення в якому зазначено про описку в тексті позовної заяви, а саме зазначено, що сума штрафних санкцій за Договором № 16 складає 446,85 грн., а за договором № 17 - 4368,2 грн., в той час як насправді сума штрафних санкцій Договором № 16 складає 4368,2 грн., а за Договором №17 - 446,85 грн.

Державне підприємство «Дослідне господарство «Наукове» Національної академії аграрних наук України» не погоджуючись с заявленими позовними вимогами 22 жовтня 2013 року, надало суду відзив на позовну заяву у якому повідомило про те, що за період з 01.10.2010 року по 01.02.2011 року господарством було частково погашено заборгованість на суму 23 455,12 грн., що підтверджується документами доданими до позовної заяви.

Також відповідач зазначає, що ним були оплачені рахунки за електроенергію яку використовував Чернігівський інститут АПВ на протязі жовтня - грудня 2010 року на суму 8979,26 грн., відповідні документи на підтвердження надані до матеріалів справи.

25.11.2010 року, відповідачем згідно рахунку № 34 від 08.11.2010 року було частково сплачено за озиме жито в розмірі 5030,00 грн.

Більш того, станом на 01.02.2011 року між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків де зазначено, що заборгованість відповідача перед Чернігівським інститутом АПВ склала 44 787,23 грн.

Відповідач також звертає увагу суду, що 28.10.2011 року наказом Національної академії аграрних наук № 271 Чернігівський інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України було реорганізовано шляхом перетворення у науковий підрозділ Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України.

Згідно акту приймання - передачі, від 03.04.2012 року, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України як правонаступник, прийняв на баланс землі, майно, майнові, немайнових права та зобов'язання Чернігівського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України.

Згідно даних дебіторської заборгованості (а.с. 59) Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України прийняв заборгованість в сумі 44 787,23 грн.

Станом на 03.10.2013 року, між Інститутом сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України та Державним підприємство «Дослідне господарство «Наукове» Національної академії аграрних наук України» підписано акт звірки взаєморозрахунків в якому сальдо на користь Інституту складає 44787,23 грн. Зазначений факт підтверджується копіями накладних, банківський виписок та актами звірки наданими до матеріалів справи.

Крім того, відповідач у своєму відзиві заперечує проти задоволення позивних вимог в частині стягнення штрафних санкцій оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено спеціальний строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), який становить один рік, в той час як період за який позивач просить стягнути штрафні санкції кінець 2010 року - початок 2011 року.

В зв'язку з вище викладеним відповідач заявляє про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2010 року між Чернігівським інститутом агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України та Державним підприємством «Дослідного господарства «Прогрес» (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір №16 (далі по тексту рішення - Договір 1).

06 жовтня 2010 року між Чернігівським інститутом агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України та Державним підприємством «Дослідного господарства «Прогрес» (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір №17 (далі по тексту рішення - Договір 2).

За умовами даних договорів Позивач зобов'язався відпустити товар на протязі 10 днів з моменту підписання договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався приймати товар та оплатити за нього грошові кошти відповідно до умов договору.

Відповідно до Наказу Національної академії аграрних наук від 28.10.2011 року № 271 правонаступником майнових та немайнових прав, основних засобів і матеріальних цінностей, землі, майна та зобов'язань Чернігівського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України є Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (позивач у справі, продавець за договором).

Аналіз змісту договорів укладених між сторонами свідчить, що у зв'язку з їх укладенням між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, які регулюються нормами глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

На підставі Договору 1 позивач поставив відповідачу товар по накладній № 166 від 28.09.2010 року на суму 56 210,00 грн.

На підставі Договору 2 позивач поставив відповідачу товар по накладній № 168 від 06.10.2010 року на суму 5 750,00 грн.

Одержання товару відповідачем на загальну суму 61 960 грн. підтверджується підписом представника відповідача на вище перелічених накладних.

Згідно п. 2.1 Договору 1, оплата за товар покупцем проводиться в безготівковій формі на р/р Продавця в термін до 15.10.2010 року.

Згідно п. 2.1 Договору 2, оплата за товар покупцем проводиться в безготівковій формі на р/р Продавця в термін до 20.10.2010 року.

Із виписок із банківських рахунків, копій накладних та акта звірки взаємних розрахунків за період з січня по жовтень 2013 року, вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договорами виконав частково, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем склала 44 787,23 грн., що не заперечується відповідачем.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт часткового невиконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого товару, на момент прийняття рішення доказів погашення всієї суми заборгованості відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 44787,23 грн. боргу.

Відповідно до п.п. 4.2 Договору 1 та Договору 2 у випадку невиконання Покупцем своїх зобов'язань по оплаті, він сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідач у відзиві заперечував проти стягнення пені, оскільки пеня заявлена поза межами річного строку позовної давності для стягнення пені.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Аналогічна позиція міститься в п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» щодо вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня) застосовується позовна давність в 1 рік.

Крім того, п. 2.1 даної постанови з посиланням на норми ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення у справі.

Відповідачем відповідне клопотання заявлено (у відзиві) про застосування спеціальної позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що заявлена до стягнення пеня нарахована по Договору 1 з 16.10.2010 року по 16.04.11 року; по Договору 2 починаючи з 21.10.2010 по 21.04.2011 року, в той час, як позов подано до суду 30.08.2013 року (згідно штампу на конверті).

Згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких підстав, у задоволенні позову в частині стягнення пені слід відмовити.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з вини якого виник спір.

Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємств "Дослідне господарство "Наукове" Національної академії аграрних наук України, (вул. Гедройця, 4, с. Прогрес, Козелецького району, Чернігівської області, 17035, код 37225438; р/р 260002311104 в ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» МФО 380805) на користь Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, (вул. Шевченка, 97, м. Чернігів, 14027; код 00497360; р/р 31259273210997 в ГУ ДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) заборгованість в розмірі 44 787,23 грн. боргу, та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено: 07.11.2013 року

Суддя В.М. Репех