Ухвала суду № 34600824, 06.11.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"06" листопада 2013 р. справа № 5027/496/2012

За позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» м.Київ До товариства з обмеженою відповідальністю «Балакком» м.Чернівці Про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 114813,78 грн.

Суддя Гушилик С.М.

За участю представників:Від позивача - Зікєєва У.В. - представник (дов. від 10.01.2013р.)Від відповідача - Пироговський Е.М. - представник (дов. від 01.01.2013р.)

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» м.Київ звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Балакком» м.Чернівці про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 114813,78 грн.

Рішенням від 20.09.2012 року в задоволенні позову позивачу було відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року зазначене рішення залишено в силі.

Постановою Вищого господарського суду від 22.01.2013 року було скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду та справу направлено на новий розгляд в Львівський апеляційний господарський суд.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року рішення суду першої інстанції від 20.09.2012 року було скасоване та прийняте нове рішення про задоволення позову, яким з відповідача на користь позивача стягнуто в порядку регресу суму в розмірі 114813,78 грн., 2296,28 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1150 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року судом першої інстанції 23.04.2013 року видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду від 18.06.2013 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року залишено без змін.

04.10.2013 року відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду у справі №5027/496/2012 відповідно до графіка, а саме: починаючи з жовтня 2013 року по вересень 2014 року сплачувати по 9855 грн.

В обґрунтування свої заяви відповідач посилається на те, що на даний час він перебуває у важкому фінансовому становищі, що утруднює виконання рішення суду. Сплата всієї суми заборгованості одноразово може призвести до зупинки діяльності відповідача, так як унеможливить погашення боргів по іншим платежам, податкам, зборам.

Крім того, в своїй заяві про розстрочку виконання рішення суду відповідач просить на час розгляду зазначеної заяви заборонити Першотравневому відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції виконувати будь-які дії.

Проте вирішення питання про прийняття заяви ТОВ «Балакком» про розстрочку виконання рішення суду було відкладено до повернення справи № 5027/496/2012 із суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 28.10.2013 року заяву відповідача про розстрочку було прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 06.11.2013 року. При цьому вказаною ухвалою суду заявнику - ТОВ «Балакком» було відмовлено в прийнятті заяви в частині вимоги про заборону Першотравневому відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції виконувати будь-які дії по виконанню наказу суду по справі № 5027/496/2012.

06.11.2013 року позивач - ПАТ «ПРОСТО-страхування» надав суду свої заперечення стосовно задоволення заяви про розстрочку виконання рішення, які полягають в наступному.

Відповідач про рішення суду знав з червня 2013 року, проте жодних спроб для погашення боргу не зробив, більше того за цей період відповідач вчиняв недобросовісні дії щодо уникнення від виконання свого обов'язку по виконанню рішення суду. Отже відповідач є недобросовісним боржником. Крім того відповідач є досить успішною фірмою та має достатній обіг грошових коштів для погашення боргу перед позивачем.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання судового рішення.

Вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак основним при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до Роз'яснення ВАСУ від 12.09.1996р. за № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування ст.121 ГПК України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В розумінні ст. 121 ГПК України, при вирішенні питання про надання відстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ця норма підлягає застосуванню і на стадії розгляду заяви про розстрочку виконання рішення.

На підтвердження необхідності надання розстрочки виконання судового рішення боржником не було надано у судове засідання документа в розумінні статті 34 ГПК України, які б підтверджували тяжкий фінансовий стан відповідача та можливість виконання рішення в майбутньому. Крім того, відповідач не надав і доказів того, що після видачі наказу він хоча б частково погашав свій борг перед позивачем.

При вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність розстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання.

Враховуючи вищезазначене суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.86, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Балакком» м.Чернівці про розстрочку виконання судового рішення від 11.04.2013 року.

Суддя С.М.Гушилик