Рішення № 34599115, 05.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18435/13 05.11.13

За позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС

України в м. Києві

До Фізичної особи - підприємця Івушкіної Іради Ханлар Кизи

Про стягнення 2 259,32 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Переходько В.О. - по дов. № 24/14-1611/Ан від 17.05.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві про стягнення з Фізичної особи - підприємця Івушкіної Іради Ханлар Кизи 1 191,94 грн. боргу за надані послуги у період з квітня по липень 2013 року, у зв'язку неналежним виконанням взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання послуг охорони майна № 958-Доб/2012/Св від 25.04.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 порушено провадження у справі № 910/18435/13 та призначено її до розгляду на 15.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18435/13 від 15.10.2013, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 25.09.2013, розгляд справи був відкладений на 05.11.2013.

Позивачем 04.11.2013 на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до відділу діловодства суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2 259,32 грн. боргу за надані послуги у період з січня по липень 2013 року.

Позивач в судовому засіданні 05.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 05.11.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.09.2013 та ухвали від 15.10.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, просп. Перемоги 15 км, буд. 1, кв. 6.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 05.11.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

25.04.2012 між Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві (виконавець) та Фізичною особою - підприємцем Івушкіною Ірадою Ханлар Кизи (замовник) було укладено договір про надання послуг охорони майна № 958-Доб/2012/Св (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору за цим договором замовник доручив, а виконавець зобов'язався здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони за період з січня по липень 2013 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 2 259,32 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розрахунок вартості послуг виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до договору). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток 2 до договору).

Згідно додатку 4 до договору (протокол погодження договірної ціни)

- вартість однієї години охорони майна на одному об'єкті замовника за допомогою ПЦС становить - 0,92 грн., крім того ПДВ - 0,18 грн., всього - 1,10 грн.

- вартість обслуговування 1 умовної установки сигналізації в рік становить 125,00 грн., крім того ПДВ - 25,00 грн., всього 150,00 грн.

- з 01.04.2012 вартість послуги охорони виконавця становить 3 375,25 грн., крім того ПДВ - 675,05 грн., всього - 4 050,30 грн.

Згідно додатку № 2 до договору (розрахунок) вартість спостереження охоронною сигналізацією в приміщенні замовника за рік становить 4 050,30 грн., в тому числі ПДВ - 675,05 грн.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом 5 (п'яти) перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

За умови неповернення замовником підписаного акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 3.5 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт приймання надання послуг таким, що підписаний сторонами (пункт 3.6. договору).

Позивачем подано акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг № С6-0000455 від 31.01.2013 на суму 341,93 грн., № С6-0000982 від 28.02.2013 на суму 315,53 грн., № С6-0001953 від 31.03.2013 на суму 341,93 грн., які з боку відповідача не підписані.

Зазначені акти разом з листом № 24/14-3988/Ан від 24.10.2013 були надіслані відповідачу 24.10.2013 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовою квитанцією № 9250.

Позивачем подано акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг № С6-0002700 від 30.04.2013 на суму 333,13 грн., № С6-0003428 від 31.05.2013 на суму 341,93 грн., № С6-0004147 від 30.06.2013 на суму 333,13 грн., № С6-0004857 від 31.07.2013 на суму 341,93 грн., які з боку відповідача не підписано.

Зазначені акти разом з листом № 24/21-538/Св від 19.07.2013 були вручені відповідачу особисто 19.07.2013.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду та розгляду справи у суді, відповідач вищезазначені акти не підписав та не повернув позивачу, а отже в силу умов п. 3.6. договору послуги за період з січня по липень 2013 року за договором вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень на загальну суму 2 259,32 грн.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Згідно п. 3.2. договору оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 10-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 5.2.2. договору замовник зобов'язався своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за цим договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договорами строк повністю не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за період з січня по липень 2013 року, яка за обґрунтованими розрахунками позивача складає 2 259,32 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг за період з січня по липень 2013 року, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 2 259,32 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Івушкіної Іради Ханлар Кизи (м. Київ, просп. Перемоги, 15 км, буд. 1, кв. 6, ідент. номер 2782123326) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві (м. Київ, вул. Студентська, 9, код ЄДРПОУ 08596920) 2 259 (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 32 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 07.11.2013.

СуддяВ.В. Сівакова