Рішення № 34598780, 30.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 904/7090/13 30.10.13

за позовом: Дніпродзержинської міської ради, м.Дніпродзержинськ, ЄДРПОУ 24604168

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», м.Київ, ЄДРПОУ 24812228

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Васютович О.В. - по дов.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Дніпродзержинська міська рада, м.Дніпродзержинськ звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», м.Київ про:

- внесення змін до п.1.4 договору №02106 від 18.03.2005р. оренди земельної ділянки, що укладений між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток», виклавши його в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 22.02.2013р. становить 2265960,66 грн.»;

- внесення змін до п.3.1 договору №02106 від 18.03.2005р. оренди земельної ділянки, що укладений між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток», виклавши його в наступній редакції: «Орендна плата вноситься «Орендарем» виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 67 978,83 грн./рік без ПДВ, а з урахуванням пільги - у розмірі 30 590,46 грн./рік без ПДВ, яка застосовується на умовах, визначених рішенням №475-24/VI від 25.06.2012р. Дніпродзержинської міської ради «Про плату за землю».

Ухвалою від 16.09.2013р. господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву Дніпродзержинської міської ради направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Виходячи з того, що ухвала від 16.09.2013р. господарського суду Дніпропетровської області набрала законної сили, є дійсною та у встановленому законом порядку не скасованою, приймаючи до уваги положення ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 23.09.2013р. господарським судом міста Києва справу №904/7090/13 прийнято до свого провадження.

В обґрунтування позовних вимог Дніпродзержинська міська рада посилається на те, що договір №02106 від 18.03.2005р. оренди земельної ділянки, який укладено з відповідачем, підлягає приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства в частині визначення розміру орендної плати.

В судове засідання представник позивача не з'явився. Разом з цим, 08.10.2012р. від Дніпродзержинської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, що був поданий до суду 30.10.2013р., проти задоволення позову заперечив, посилаючись на неможливість поширення чинних нормативно-правових актів на договори оренди землі, що були укладені до прийняття таких актів.

Наразі, з огляду на неявку позивача в судові засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що позивач в судове засідання не з'явився і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учаснику судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення відповідача) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ч.1 ст.124 вказаного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно із ч.2 ст.126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судом, на підставі рішення №480-17/IV від 28.01.2005р. Дніпродзержинської міської ради 11.03.2005р. між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за змістом п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3530 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Петровського, 34, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Відповідно до п.1.3 договору оренди цільовим призначенням земельної ділянки є роздрібна торгівля та комерційні послуги.

При цьому, згідно з п.1.4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення цього договору становить 745 109,62 грн.

Пунктом 2.1 вчиненого сторонами правочину передбачено, що договір укладено на строк до 28.01.2015р.

В силу п.3.1 договору оренди від 11.03.2005р. орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 14 902,20 грн./рік, що становить 1241,85 грн./міс, і вноситься на рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.2 ст.125 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент укладання договору оренди) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до п.п.3, 4 Порядку державної реєстрації договорів, що затверджений Постановою №2073 від 25.12.1998р. Кабінету Міністрів України, який діяв на момент проведення державної реєстрації договору від 11.03.2005р., державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів. Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Договір оренди земельної ділянки від 11.03.2005р. було зареєстровано 18.03.2005р. уповноваженим органом за №02106, що підтверджується підписом голови та печаткою Дніпродзержинської міської ради, а земельну ділянку передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Восток» за актом приймання-передачі від 18.03.2005р., що підписаний між позивачем та відповідачем.

06.06.2011р. сторонами було укладено додаткову угоду №2875 до договору оренди земельної ділянки, що зареєстрований 18.03.2005р. за №02106, якою було викладено п.п.1.4, 3.1 договору в наступній редакції: « 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.02.2005р. становить 745 109,62 грн. 3.1. Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 22 353,36 грн./рік без ПДВ, що становить 1862,78 грн./міс без ПДВ, і вноситься на рахунок місцевого бюджету».

Згодом, згідно з рішенням №07-02/VI від 15.12.2010р. Дніпродзержинської міської ради позивачем було затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська, що виконана Приватним підприємством «Лада», та введено її в дію з 01.07.2011р.

Пунктом 2 рішення №07-02/VI від 15.12.2010р. доручено Управлінню земельних ресурсів Дніпродзержинської міської ради забезпечити застосування нової нормативної грошової оцінки земель м.Дніпродзержинська згідно з п.1 цього рішення при укладенні договорів оренди земельних ділянок та перегляді річної орендної плати за землі в чинних договорах.

Вказане рішення Дніпродзержинської міської ради на виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» було оприлюднено шляхом опублікування його в газеті «Відомості» №116-08/VI від 27.05.2011р.

Зі змісту витягу №53 від 22.02.2013р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що виданий відділом Держземагенства у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Петровського, 34, площею 0,3530 га (економіко-планувальна зона №34), користувачем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток», станом на 21.02.2013р. становить 2 265 960,66 грн.

25.06.2012р. Дніпродзержинською міською радою було прийнято рішення №475-24/VI «Про плату за землю», п.п.1, 2 якого було встановлено коефіцієнт для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядниками яких є Дніпродзержинська міська рада, на рівні трикратного розміру земельного податку, а також вирішено застосовувати прийняті коефіцієнти для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки з 01.07.2012р.

Крім того, пунктом 3 вказаного рішення Дніпродзержинської міської ради було встановлено з 01.07.2012р. по 31.12.2013р. пільгу із земельного податку у відсотковому еквіваленті від суми, що зараховується до місцевого бюджету.

Пунктами 4, 7 рішення ради від 25.06.2012р. вирішено визначати розмір орендної плати у співвідношенні до земельного податку з урахуванням пільги, встановленої цим рішенням, та доручено орендарям земельних ділянок привести договори оренди землі у відповідність до цього рішення, звернувшись до Управління земельних відносин міської ради.

Як вбачається з додатку до рішення №475-24/VI від 25.06.2012р. «Про плату за землю» для економіко-планувальної зони №34 платникам, що використовують земельні ділянки за комерційним призначенням, встановлено пільгу на рівні 55%.

Зазначене вище рішення Дніпродзержинської міської ради на виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» було оприлюднено шляхом опублікування його в газеті «Відомості» від 25.07.2012р.

За приписами ст.651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість вчинення змін до договору в такій самій формі, що й договір.

За змістом ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 8.1 договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005р. встановлено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін.

При цьому, в п.3.3 спірного договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі, внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

На виконання встановленого ст.188 Господарського кодексу України порядку внесення змін до договору, листом вих.№07-08/409 від 04.06.2013р. позивачем було повідомлено відповідача про необхідність термінового приведення договору оренди №02106 від 18.03.2005р. у відповідність до чинного законодавства та рішень Дніпродзержинської міської ради у зв'язку з затвердженням нової нормативної грошової оцінки земель та коефіцієнтів для розрахунку орендної плати з урахуванням пільг. Вказаний лист було отримано відповідачем 11.06.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №5192501417143., проте доказів надання відповіді на отриманий лист відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Законом України №309-VI від 03.06.2008р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ч.ч.4, 5 ст.21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

У зв'язку із введенням в дію з 01.01.2011р. Податкового кодексу України Закон України «Про плату за землю» втратив чинність (ч.2 прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

За змістом ст.18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Отже, за висновками суду, встановлення ст.288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом України в постанові від 20.11.2012р. по справі №28/5005/640/2012р.

При цьому, судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо неможливості зміни договору без наявності згоди обох сторін, враховуючи, що предметом спірного договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності, цінове регулювання якої здійснюється за домовленістю сторін, але з урахуванням встановлених спеціальним законом меж. Посилання ж відповідача на відсутність зворотної дії в часі нормативно-правових актів як на підставу незастосування до спірних правовідносин положень Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.11р., є безпідставними з огляду на предмет договору оренди та специфіку його цінового регулювання.

Відповідно до п.2.19 Постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Отже, рішення Дніпродзержинської міської ради №07-02/VI від 15.12.2010р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ» та №475-24/VI від 25.06.2012р. «Про плату за землю» не можуть не братися судом до уваги при вирішенні даного спору. Докази скасування вказаних рішень органу місцевого самоврядування в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи, що сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору оренди землі в порядку, що встановлений ст.188 Господарського кодексу України, вбачається наявність підстав для внесення змін до договору оренди землі від 11.03.2005р. в судовому порядку з метою приведення вказаної угоди у відповідність до положень законодавства у зв'язку зі встановленням граничних розмірів орендної плати.

До того ж, рішенням №15-рп/2002 від 09.07.2002р. Конституційного Суду (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч.2 ст.124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

На цьому наголошує і Верховний суд України у постанові від 20.11.2012р. по справі №28/5005/640/2012, який зазначає, що недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

У даному випадку, як вбачається з обставин справи, спір між сторонами наявний, відповідач проти внесення змін до договору оренди землі заперечує. Це свідчить про необхідність судового захисту, що є результатом поширення юрисдикції суду на всі правовідносини, що виникають у державі.

Зважаючи на положення вищевказаних правових норм та умов договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для внесення змін до пунктів 1.4 та 3.1 спірного договору.

Разом з цим, дослідивши редакції спірних пунктів договору, що викладені Дніпродзержинською міською радою у позовних вимогах, господарським судом встановлено, що позивачем помилково зазначено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 2 265 960,66 грн. станом на 22.02.2013р., оскільки згідно з витягом №53 від 22.02.2013р. з технічної документації оцінку було проведено станом на 21.02.2013р.

Крім того, враховуючи положення ст.ст.287, 288 Податкового кодексу України, господарський суд вважає за необхідне зазначити в п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005р. розмір щомісячного платежу з орендної плати, який складає 5664,90 грн. (2549,21 грн. - з урахуванням пільги).

За таких обставин, з огляду на викладене вище, позов Дніпродзержинської міської ради, м.Дніпродзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», м.Київ про внесення змін до договору №02106 від 18.03.2005р. оренди земельної ділянки, що укладений між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток», підлягає задоволенню шляхом викладення пунктів 1.4 та 3.1 вказаного договору у редакції позивача з урахуванням зауважень суду.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради, м.Дніпродзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», м.Київ про внесення змін до договору №02106 від 18.03.2005р. оренди земельної ділянки.

Внести зміни до п.1.4 договору №02106 від 18.03.2005р. оренди земельної ділянки, що укладений між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток», виклавши його в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 21.02.2013р. становить 2265960,66 грн.»

Внести зміни до п.3.1 договору №02106 від 18.03.2005р. оренди земельної ділянки, що укладений між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток», виклавши його в наступній редакції: «Орендна плата вноситься «Орендарем» виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 67 978,83 грн./рік без ПДВ, що становить 5664,90 грн./місяць без ПДВ, а з урахуванням пільги - у розмірі 30 590,46 грн./рік без ПДВ, що становить 2549,21 грн./місяць, яка застосовується на умовах, визначених рішенням №475-24/VI від 25.06.2012р. Дніпродзержинської міської ради «Про плату за землю».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» (03110, м.Київ, Солом'янський район, вул.Солом'янська, буд.11, ЄДРПОУ 24812228) на користь Дніпродзержинської міської ради (51931, Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, Заводський район, пл.Дзержинського, буд.2, ЄДРПОУ 24604168) судовий збір в сумі 1147 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 30.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 04.11.2013р.

Суддя М.О.Любченко