Ухвала суду № 34598087, 01.11.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0312/2864/2012 Головуючий у 1 інстанції: Василюк А.В. Провадження № 22-ц/773/519/13 Категорія: 45 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,

при секретарі - Семенюк О.А.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Нововолинської міської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень міської ради та Державного акту на право власності на земельну ділянку, за апеляційними скаргами позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 21 січня 2013 року та додаткове рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 21 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Нововолинського міського суду від 21 січня 2013 року по даній справі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Нововолинського міського суду від 21 лютого 2013 року з позивачів в дохід держави, з кожного зокрема, стягнуто по 860, 26 грн. судового збору.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 квітня 2013 року провадження у справі було зупинено в зв'язку із смертю відповідача ОСОБА_5 до залучення до участі у справі правонаступників.

Ухвалою апеляційного суду від 22 жовтня 2013 року до участі у розгляді в справі як правонаступника залучена дружина померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі на рішення суду від 21 січня 2013 року позивачі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення суду позивачі зазначають, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з них в дохід держави судовий збір, а тому просять додаткове рішення суду із-за порушення норм процесуального права скасувати.

Судом першої інстанції установлено, що будь - які права позивачів у зв'язку з набуттям відповідачем права власності на спірну земельну ділянку порушені не були, а тому суд відмовив в задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 апеляційні скарги підтримали і просили скарги задовольнити, інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча у встановленому порядку були повідомлені про час та місце судового розгляду, а тому суд розглядав справу у їх відсутності.

Апеляційні скарги позивачів слід відхилити, а судові рішення в даній справі - залишити без змін з наступних підстав.

Із матеріалів справи убачається, що рішенням Нововолинської міської ради від 22 серпня 2006 року № 6/6 безоплатно передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими спорудами громадянам при умові укладення договорів сервітутів, яким, в тому числі, було передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0897 га по АДРЕСА_1 (а.с.48), рішенням Новолинської міської ради від 25 березня 2009 року № 28/11 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0897 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку з господарськими спорудами (а.с.45), відділом містобудування та архітектури Нововолинської міської ради, Нововолинським міським відділом земельних ресурсів було відповідно погоджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_5 за рахунок земель житлової громадської забудови (а.с.59,60).

Судом також установлено, що відповідачу ОСОБА_5 на підставі рішення Грядівської сільської ради Нововолинського району від 12 лютого 1997 року № 8/3 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 28 га, яка розташована на території Грядівської сільської ради (а.с.103), а на підставі рішення Нововолинської міської ради від 25 березня 2009 року № 28/11 на ім'я ОСОБА_5 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1 Волинської області (а.с.61).

ОСОБА_3 і ОСОБА_1 в своїй позовній заяві просили суд визнати незаконним і скасувати рішення Нововолинської міської ради № 6/6 від 22 серпня 2006 року про надання відповідачу ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 0897 га для будівництва і обслуговування будинку і господарських споруд, яка розташована по АДРЕСА_1; рішення Нововолинської міської ради № 28/11 від 25 березня 2009 року про затвердження проекту землеустрою та про передачу у приватну власність відповідачу ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0, 0897 га для будівництва та обслуговування будинку і господарських споруд, яка розташована по АДРЕСА_1; рішення Нововолинської міської ради № 4/5 від 23 грудня 2010 року «Про розгляд заяв громадян на приватизацію та оренду земельних ділянок» в частині п. 9 про залишення в силі рішення міської ради № 28/11 від 25 березня 2009 року; Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 347086 від 20 серпня 2009 року, виданий на ім'я ОСОБА_5, та зобов'язати відділ містобудування і архітектури, а також міську раду внести в генеральний план забудови м. Нововолинська проїзди до будинків №№ 1,3,5,7 по АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_1 обґрунтовували тим, що, на їх думку, відповідачу ОСОБА_5 незаконно передали у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1, оскільки раніше відповідачу безоплатно була передана у власність земельна ділянка в с. Низкиничі Іваничівського району і, крім того, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 був облаштований проїзд до будинків № 1 і 3.

Відповідно до положень статей 3, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Таким чином, суд захищає порушені, невизнані або оспорювані права особи.

При цьому, в судовому засіданні установлено, що земельна ділянка, яка була передана у приватну власність відповідача ОСОБА_5, ніколи не перебула ні в користуванні, ні у власності позивачів по даній справі, а перебула у комунальній власності територіальної громади м. Нововолинська в особі Нововолинської міської ради.

Відтак, саме Нововолинська міська рада як власник земельної ділянки вправі була розпорядитися даною земельною ділянкою і будь-які права позивачів при передачі відповідачу у власність оспорюваної земельної ділянки порушені не були.

Доводи апеляційної скарги позивачів про те, що внаслідок передачі у власність відповідача спірної земельної ділянки проїзди, що забезпечують доступ до будинків №№ 1-3, 3-5, 7, стали частиною власності забудовника, не впливають на правильність рішення суду, оскільки позивачі суду не довели, що зазначені облаштовані проїзди до будинків позивачів передбачені генеральним планом забудови міста Нововолинська.

Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_1, в зв'язку з чим обґрунтовано відмовив у задоволенні їх позову.

Інші доводи апеляційної скарги також не впливають на законність судового рішення, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивачів щодо того, що суд першої інстанції, на думку позивачів, безпідставно своїм додатковим рішенням стягнув з позивачів в дохід держави судовий збір, виходячи з наступного.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_3 і ОСОБА_1 убачається, що останніми пред'явлені чотири вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання незаконними і скасування рішення Нововолинської міської ради № 6/6 від 22 серпня 2006 року, рішення ради № 28/11 від 25 березня 2009 року, рішення ради № 4/15 від 23 грудня 2010 року та про зобов'язання відділу містобудування і архітектури та міську раду вчинити певні дії і одну позовну вимогу майнового характеру - про скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку.

Проте, позивачі при зверненні в суд з зазначеними позовними вимогами сплатили судовий збір в розмірі 107, 30 грн., що убачається з квитанції, долученої позивачами до позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 118 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

При цьому, кожна позовна вимога оплачується судовим збором у встановленому законом розмірі.

Врахувавши зазначені вимоги закону, суд першої інстанції підставно додатковим рішення достягнув з позивачів судовий збір, оскільки в задоволенні їх позовних вимог було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги позивачів ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 21 січня 2013 року та додаткове рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 21 лютого 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий

Судді