Постанова № 34597485, 05.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 910/4585/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р.у справі№910/4585/13 господарського суду міста Києваза позовомПершого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: 1.Фонду державного майна України 2.Міністерства охорони здоров'я України 3.Державного закладу "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України"до1.Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви" 3.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4провизнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння,

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Кота О.В. від 31.10.2013р. №02-05/873 у зв'язку з відпусткою судді Запорощенка М.Д., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Шевчук С.Р., суддів Акулової Н.В., Владимиренко С.В.

За участю представника позивача1: Мацева Ю.С., дов. №403 від 13.12.2012р.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №910/4585/13 (колегія суддів у складі головуючого судді Чинчин О.В., суддів Пригунової А.Б., Гулевець О.В.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частини нежилого будинку від 18.12.2002р., укладений між Акціонерною судноплавною компанією "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мальви". Витребувано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з незаконного володіння на користь Міністерства охорони здоров'я України нежилі приміщення групи №17: приміщення №10 - вбиральня - площею 1,1кв.м., приміщення №11 - вмивальник - площею 1кв.м., приміщення №12 - допоміжне - площею 7,4 кв.м., приміщення №13 - основне - площею 8,7кв.м., приміщення групи №24: приміщення №1 - допоміжне - площею 4,2кв.м., приміщення №2 - допоміжне - площею 7кв.м.., приміщення №3 - допоміжне - площею 6,5кв.м. нежилого будинку (літера А) - будівлі адміністративного корпусу №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на користь Державного бюджету України 573,5грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви" на користь Державного бюджету України 573,5грн. судового збору. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України 1720грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №910/4585/13 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. у справі №910/4585/13 (колегія суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Майданевича А.Г., Новікова М.М.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №910/4585/13 з доданими до неї документами повернуто скаржнику. Повернуто Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот" з Державного бюджету України 1434грн. судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги згідно з платіжним дорученням №7337 від 12.07.2013р.

Не погодившись з прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. у справі №910/4585/13 і направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга, встановлені ст.94 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч.3 якої до скарги додаються докази сплати судового збору.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України № 3674-VІ від 08.07.2011р. "Про судовий збір", який набрав чинності 01.11.2011р.

Згідно із частиною 1, підпунктами 1, 2, 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2013 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012р. №5515-VI, у відповідності до ст.8 якого з 1 січня становив - 1147грн.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, предметом розгляду у даній справі є вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору) та майнового характеру (витребування майна вартістю 356964грн.). Оскільки відповідачем-1 оскаржувалося рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, то належний розмір судового збору за поданою ним апеляційною скаргою мав складати 4143,14грн., з яких: 573,5грн. за немайнову вимогу (1147грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати) / 50%) та 3569,64грн. за майнову вимогу (7139,28грн. (2% від вартості спірного майна) / 50%). Натомість скаржником було додано до апеляційної скарги платіжне доручення №7337 від 12.07.2013р. на суму 1434грн., що було вірно розцінено судом апеляційної інстанції, як сплату судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено діючим законодавством.

За приписами п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду про те, що ненадання відповідачем-1 до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, є підставою відповідно до п. 3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України для неприйняття апеляційної скарги до розгляду та повернення скаржникові.

Відповідно до ч.2 ст.11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з ч.2 ст.1115, ч.ч.1, 2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, вірно застосовані судом апеляційної інстанції норми процесуального права свідчать про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. у справі №910/4585/13 - без змін.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко