Постанова № 34597317, 07.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Справа № 911/788/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Бондар С.В., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Гордієнка Валерія

Миколайовича

на рішення господарського суду Київської області від 21.05.2013

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2013

зі справи №911/788/13-г

за первісним позовом комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна

контора-1"

до фізичної особи-підприємця Гордієнка Валерія Миколайовича

про стягнення боргу

за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця Гордієнка Валерія

Миколайовича

до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1"

про розірвання договору

за участю представників:

КП "ЖЕК-1": Нурієв Самір Хакім Огли -предст. (дов. від 25.03.2013)

ФОП Гордієнка В.М.: Серга І.В.- предст. (дов. від 06.11.2013)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора-1" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця Гордієнка Валерія Миколайовича про стягнення боргу у сумі 23 083,96грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №141від 10.01.2007 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендодавцю за період з квітня 2010 по січень 2013 включно.

Фізична особа-підприємець Гордієнко Валерій Миколайович звернувся до суду із зустрічним позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1" про розірвання договору №141 від 10.01.2007.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.05.2013 року у справі № 911/788/13-г (суддя Черногуз А.Ф.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 (судді Федорчук Р.В., Лобань О.І., Майданевич А.Г.) первісний позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи-підприємця Гордієнка Валерія Миколайовича на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1" 17356,32грн. боргу, 1720,50грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Фізична особа-підприємець Гордієнко Валерій Миколайович, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову. Згідно тексту касаційної скарги, скаржник не оскаржує рішення та постанову в частині зустрічного позову.

У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора-1" проти доводів касаційної скарги заперечує, судові акти попередніх інстанцій просить залишити без змін.

24.10.2013 розгляд касаційної скарги відкладено.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, проте, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають зміні, з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 3 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуальногокодексу України", суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 10.01.2007 року між ГУ житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі - орендодавець) та ФОП Гордієнко В.М. (далі - орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя №095 (далі - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення (далі - майно) (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 7.1. вказаного договору та з урахуванням додаткового договору сторонами встановлено, що цей договір укладено терміном з 10.01.2007 року до 31.12.2012 року.

Рішенням Бориспільської міської ради від 29.01.2013 року №2852-34-VI, за результатами розгляду листа ФОП Гордієнка В.М. надано дозвіл на продовження терміну дії договору оренди №095 від 10.01.2007 року до 31.12.2013 року включно.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З урахуванням відсутності заяв сторін про припинення договору, волевиявлення сторін на його продовження та рішення Бориспільської міської ради від 29.01.2013 року №2852-34-VI, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя №095 від 10.01.2007 року є пролонгованим до 31.12.2013 року включно.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 10.01.2007 року між КП "Житлово-експлуатаційна контора-1" (далі - балансоутримувач) та ФОП Гордієнко В.М. було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримовача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №141 (далі - договір), відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Лютнева, 12 (далі - будівля), загальною площею 425,4 кв.м. (враховуючи редакцію угоди до договору від 01.06.2007 року), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Згідно з п. 6.1. договору сторонами встановлено, що цей договір укладено на період з 29.12.2006 року до 25.12.2007 року включно.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

З урахуванням п. 6.4. договору та відсутності заяв сторін про припинення даного договору, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що договір про відшкодування витрат балансоутримовача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №141 від 10.01.2007 року є чинним станом на час розгляду справи.

Відповідно до п. 3.1. договору орендар зобов'язується не пізніше 25 числа поточного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача, згідно з виставленими актами згідно додатку до договору №141.

Неналежне виконання ФОП Гордієнком В.М. зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості послуг щодо утримання будівлі та прибудинкової території стало підставою для звернення Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1" з позовом до суду про стягнення боргу у сумі 23 083,96грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Встановивши факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем щодо наданих послуг по утриманню будівлі та прибудинкової території, відсутність доказів її оплати, а також прийнявши до уваги, що п. 3.1. договору не ставить у залежність оплату послуг з фактом підписання актів приймання-передачі послуг, а укладення відповідачем договорів з іншими особами щодо надання послуг по утриманню будівлі та прибудинкової території не звільняють відповідача від сплати заборгованості перед позивачем на підставі договору №141 від 10.01.2007, який у судовому порядку не оскаржений та є чинним, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у судовому порядку.

Проте, судами попередніх інстанцій безпідставно здійснено перерахунок суми боргу, виходячи із щомісячного платежу - 510,48 грн. (розрахунок якого погоджено відповідачем згідно додатку до договору №141), а не 678,94грн., який визначено позивачем.

Так, судами не враховано, що згідно додаткової угоди від 01.06.2007 до договору №141 від 10.07.2007, п. 2.1 договору доповнено реченням такого змісту: "експлуатаційні витрати на утримання будинку і прибудинкової території розраховуються по собівартості і щомісячно складають суму, з урахуваннями коефіцієнту експлуатаційних витрат та загальної площі приміщення. При зміні вказаного коефіцієнту проводиться перерахунок плати за утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території".

Суди попередніх інстанцій помилково вважали, що перерахунок плати підлягає обов'язковому погодженню сторонами, не звернувши уваги, що даним пунктом договору сторони дійшли згоди щодо перерахунку суми при зміні коефіціенту експлуатаційних витрат, тобто, щодо зміни розміру плати без будь-якого додаткового погодження.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно встановивши фактичні обставини у справі, надали останнім невірну правову оцінку, що призвело до безпідставної відмови у позові в частині заявленої до стягнення заборгованості у сумі 5727,64грн.

Згідно з п. 5 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, прийняті судові акти попередніх інстанцій підлягають зміні.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 111-11 ГПК України у разі скасування чи зміни рішення у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат.

Оскільки заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, відповідно, судовий збір покладається на Фізичну особу-підприємця Гордієнка Валерія Миколайовича.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом.

Як вбачається із касаційної скарги, судові акти попередніх інстанцій оскаржені касатором лише в частині первісного позову, проте, судовий збір внесено за перегляд рішення як за первісним, так і за зустрічним позовами, тобто, у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За наведених обставин, зайво сплачена сума судового збору у розмірі 802,90 грн. (70% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) повертається з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Гордієнка Валерія Миколайовича.

Оскільки, судові акти попередніх інстанцій оскаржені касатором лише в частині первісного позову, відповідно, рішення та постанова в частині відмови у задоволенні зустрічного позову у касаційному порядку не переглядаються.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гордієнка Валерія Миколайовича на рішення господарського суду Київської області від 21.05.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 зі справи №911/788/13-г залишити без задоволення

Рішення господарського суду Київської області від 21.05.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 зі справи №911/788/13-г змінити в частині часткового задоволення первісних позовних вимог, виклавши п. п. 1, 2 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 21.05.2013 у наступній редакції:

"Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гордієнка Валерія Миколайовича (08300, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 81, кв. 32, ідентиф. номер 2452201990) на корить Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1" (08300, м. Бориспіль, вул. Радянська, 32, код 05447786) 23083,96грн. основного боргу, 1720,50грн. судового збору".

У іншій частині рішення господарського суду Київської області від 21.05.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 зі справи №911/788/13-г залишити без змін.

Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Гордієнка Валерія Миколайовича (08300, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 81, кв. 32, ідентиф. номер 2452201990) 802,90 грн. (вісімсот дві грн. 90коп.) зайво сплаченої суми судового збору згідно квитанції №197 від 09.08.2013, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи №911/788/13-г.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

В.В. Палій