Постанова № 34597290, 04.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року Справа № 913/998/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Селіваненко В.П.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2013р.

у справі № 913/998/13 Господарського суду Луганської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради

про стягнення 1 360 770,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради про стягнення основної суми боргу в розмірі 1199115,39грн., інфляційних втрат за весь час прострочення у розмірі 8762,59грн., 3% річних в сумі 40537,82грн. та пені в сумі 112354,57грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.06.2013р. (суддя Шеліхіна Р.М.) позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму боргу у розмірі 1199115,39грн., пені у сумі 47697,79грн., інфляційних нарахувань у сумі 8762,59грн., 3% річних у сумі 40537,82грн., витрати на судовий збір 26876,23грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2013р. (судді: Чернота Л.Ф., Стойка О.В., Шевкова Т.А.) вищезазначене судове рішення змінено, а саме: стягнуто з Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради, на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму боргу у розмірі 1199115,39грн., пені у сумі 47697,79грн., 3% річних у сумі 40537,82грн., витрати на судовий збір у сумі 27040,16грн. Відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради про стягнення з відповідача суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 8762,59 грн.

Не погоджуючись частково з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій ст.551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст.4,10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", ст.ст.83,84 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення 47697,79грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить оскаржену постанову залишити без змін як законну та обгрунтовану, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Луганськгаз" (Постачальник, Первісний кредитор) та Комунальним підприємством "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради (Покупець) укладено договір поставки природного газу для надання бюджетним установам та організаціям та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання №1Т-БО, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 договору.

До зазначеного договору сторонами були підписані додаткові угоди, в тому числі і щодо вартості природного газу та наданих за договором послуг, а також порядку розрахунків.

За умовами п.1.2 договору Постачальник передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року природний газ у обсязі з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 2 307 224 тис. куб.м..

Пунктом 4.6 додатку до цього Договору сторони встановили, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем шляхом поетапної оплати у такому вигляді: перша оплата у розмірі 40% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 30% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця. Також встановлено, що покупець (відповідач) зобов'язаний оплатити вартість поставленого газу до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі акту приймання-передачі газу ( п.4.6 в редакції додаткової угоди №3).

Пунктом 6.2.2 додаткової угоди №3 до Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем (споживачем) строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Даний договір набирає чинність з дати його укладання і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до повного погашення заборгованості (п.11.1 договору).

На виконання умов договору Постачальник поставив відповідачу -Покупцю газ протягом листопада-грудня 2011 року та січня-квітня 2012 року, а відповідач отримав газ за вказаним договором на суму 5914243,99грн., однак оплатив лише частково в сумі 4715128,66грн.

06.11.2012р. Публічне акціонерне товариство "Луганськгаз" уклало з Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Новий кредитор) договір №14/6806/12 про відступлення права вимоги, за яким Новий кредитор має право вимоги по договору у сумі 1199115,39 грн., а також право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань.

Новий кредитор - позивач надіслав на адресу відповідача вимогу №26/2-320-12 від 17.12.2012р. про сплату заборгованості у розмірі 1199115,39 грн.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до суду з даним позовом про стягнення основної суми боргу в розмірі 1199115,39грн., інфляційних втрат за весь час прострочення у розмірі 8762,59грн., 3% річних в сумі 40537,82грн. та пені в сумі 112354,57грн.

Відповідач визнав позов в частині основного боргу, в частині позовних вимог щодо стягнення пені просив застосувати строки позовної давності щодо частини пені, а щодо решти - зменшити розмір пені на 50%, а також відстрочити та розстрочити виконання судового рішення.

Відповідач також заперечував щодо розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат, вказавши та те, що в період прострочення мали місце дефляційні процеси, що не враховано позивачем при визначенні розміру інфляційних втрат.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Господарські суди позовні вимоги в частині 16959грн. пені залишили без задоволення у зв'язку з пропуском позивачем позовної давності і про застосування строку позовної давності заявлено відповідачем (п.1 ч.2 ст.261 та ч.4 ст.267 ЦК України). Суди також дослідили наявність підстав, передбачених ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України для зменшення розміру штрафних санкцій та правомірно зменшили заявлені до стягнення розмір пені на 50 %, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Разом з тим, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Судова колегія касаційної інстанції також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 8762,59грн., оскільки судом встановлено, що прострочення платежів за поставлений газ у період грудень 2011 року та січень-лютий 2012р., було за період менший, ніж місяць зі зміною відповідно суми боргу протягом місяця, по закінченні якого сума боргу була погашена за конкретним актом по конкретній сумі грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, судова колегія касаційної інстанції вважає, що судами попередніх інстанцій правильно вирішений спір у даній справі, в тому числі і щодо стягнення суми пені, тому підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2013р. у справі №913/998/13 - без змін.

Головуючий суддя Селіваненко В.П. Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.