Постанова № 34597101, 30.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 р. Справа №805/13052/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:00

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Всеукраїнської громадської організації "КОМІТЕТ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНИ" до в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет та права» Берсуцького Антона Яковича, про визнання дій, що полягають у ненаданні відповіді на запит на інформацію та у не наданні інформації на запит протиправними

встановив:

Всеукраїнська громадська організація "КОМІТЕТ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНИ" звернулася до суду з адміністративним позовом до в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет та права» Берсуцького Антона Яковича, у якому просить визнати дії, що полягають у ненаданні відповіді на запит на інформацію та у не наданні інформації на запит протиправними.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав надав заперечення у яких зазначив, що відповідач не є розпорядником публічної інформації в розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації" , лише окремі з документів, зазначених у ньому, стосуються напрямків, які належать до сфери в якій приватному вищому навчальному закладу законодавством делеговані повноваження, оскаржуючи саме дії відповідача, позивач зазначає, що неправомірним він вважає саме не вчинення дій, які на його думку, мав виконати відповідача згідно з законодавством (тобто бездіяльність). Попри це, розглянувши одержаний документ, відповідачем в кожному випадку вчинялися дії, спрямовані на задоволення задекларованих позивачем високих прагнень забезпечити громадський контроль за проведенням приймальної кампанії, здійснення заходів з запобіганням та протидії корупції тощо, та надано відповідь що підтверджується відповідними документами. На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Всеукраїнська громадська організація "КОМІТЕТ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНИ" є громадським об'єднанням, що підтверджується відомостями з реєстру громадських об'єднань від 30.09.2013 (а.с. 85) та копією витягу зі Статуту (а.с.86). Відповідно до Положення про Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки, що затверджене наказом позивача №02/1-09 від 21.01.2009р., вказане управління є структурним підрозділом комітету (а.с.21).

Берсуцький Антон Якович є виконуючим обов'язки ректора Університету відповідно до наказу від 24.01.11 №19.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що вказаний структурний підрозділ позивача надіслав на адресу відповідача лист від 06.03.2013р. №121/1-13, у якому просив надати копії: Статуту ВНЗ; свідоцтва про реєстрацію ВНЗ; довідки про включення ВНЗ до Державного реєстру ВНЗ України з додатками; ліцензії ВНЗ та додатків до неї; довідки з ЄДРПОУ; правил прийому до ВНЗ у 2013 році; положення про приймальну комісію ВНЗ; наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ; плану роботи та графіку засідань приймальної комісії ВНЗ; дислокації приміщень, які задіяні для підготовки та проведення прийому абітурієнтів до ВНЗ; установлених квот для прийому до ВНЗ різних категорій осіб (а.с. 7). Також лист містив прохання надати перепустки до ВНЗ наведеному у ньому переліку осіб, забезпечити запрошення на засідання приймальної комісії та розмістити на інформаційних стендах ВНЗ певне оголошення.

Лист підписаний начальником Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки Снігир Т.В. Лист було отримано відповідачем 10.06.13.

У судове засідання представником відповідача надано відповідь від 20.06.13 №201-232 одночасно з якою позивачу було направлено всі документи, що вимагались позивачем, додатково надіслано перепустки для представників Комітету та управління зазначених в запиті та повідомлено, що об'яви управління розміщено на інформаційних стендах приймальної комісії та в учбовому корпусі ДонУЕП. (а.с. 49). Зазначена відповідь була зареєстрована в Книзі вихідної кореспонденції підприємства (а.с. 80). Представник відповідача пояснив, що відповідь було направлено простим листом, про що надав пояснювальні записки відповідального секретаря приймальної комісії та завідуючого канцелярії (а.с. 53,54).

Позивач зазначає, що відповіді не отримав, у зв'язку з чим звернувся з позовом.

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. (ст..1)

Згідно з ч.1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Таким чином, розпорядниками інформації визнаються особи, які надають освітні послуги лише щодо інформації, пов'язаної з виконанням ними обов'язків, безпосередньо пов'язаних з виконанням ними обов'язків, безпосередньо пов'язаних з виконанням повноважень, делегованих суб'єктам владних повноважень.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» вищий навчальний заклад є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді (п.1 ст.23).

Статтею 32 Закону України «Про вищу освіту» та статутом Університету закріплено, що безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник - ректор (президент), начальник, директор тощо. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень, вирішує питання діяльності вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис, видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу, представляє вищий навчальний заклад у державних та інших органах, відповідає за результати його діяльності перед органом управління, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний заклад та інше.

Таким чином, ректор вищого навчального закладу не є особою, яка надає освітні послуги і не є розпорядником публічної інформації в розумінні ст..13 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Стаття 12 цього закону визначає суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації, зокрема запитувачів інформації (п.1 ч.1). Це фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Позивач є громадським об'єднанням зі статусом юридичної особи, має ідентифікаційний код 35416341, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 82).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Зі змісту ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" слідує, що його дія поширюється на державну реєстрацію юридичних осіб - об'єднань громадян з урахуванням особливостей, визначених іншими Законами.

Частиною 2 статті 17 цього Закону передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо прізвища, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

У цій частині особливості для громадських об'єднань встановлені статтею 14 Закону України "Про громадські об'єднання". Згідно з нею громадське об'єднання повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації, в якому знаходиться реєстраційна справа громадського об'єднання або повідомлення про утворення громадського об'єднання, про зміни у складі керівних органів громадського об'єднання, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об'єднання.

Дані особливості впливають на обов'язкову наявність у реєстрі відомостей про осіб, уповноважених представляти юридичну особу - громадське об'єднання у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Згідно з наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформацією (а.с. 82), такою особою щодо позивача є ОСОБА_3. Відомості про інших осіб у реєстрі відсутні.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Особа, яка підписала інформаційний запит - начальник структурного підрозділу позивача Снігир Т.В. не зазначена у реєстрі як така, що може представляти позивача у правовідносинах з третіми особами або має право вчиняти дії від імені позивача без довіреності.

Отже, у спорі з відповідачем не можуть використовуватися відомості про наявність повноважень Снігир Т.В. представляти позивача без довіреності.

Обов'язкова наявність підпису запитувача передбачена п.3 ч.5 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Невідповідність запиту вимогам вказаної частини статті 19 у відповідності до п.4 ч.1 ст. 22 того самого закону є підставою для відмови у задоволенні запиту.

З урахуванням цього суд дійшов висновку, що з запит на інформацію позивача від 06.03.13 №121/1-13 не відповідає вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки його підписано не уповноваженою особою та адресовано не розпоряднику публічної інформації.

Статтею 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

В даному позові позивачем зазначено, що незаконним і протиправним є дія в.о. ректора, голови приймальної комісії. При цьому протиправність дій відповідача зазначено ненадання відповіді на запит на інформацію та не надання інформації на запит позивача. Суд зазначає, що під діями може бути оскаржено відповідні дії при здійснення посадовою особою своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи в супереч їм. Діями є активна поведінка суб'єкта правовідносин, а відповідно позивачем не зазначено яку саме активну поведінку відповідача він оскаржує.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Всеукраїнської громадської організації "КОМІТЕТ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНИ" до в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет та права» Берсуцького Антона Яковича, про визнання дій, що полягають у ненаданні відповіді на запит на інформацію та у не наданні інформації на запит протиправними, відмовити.

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.