Ухвала суду № 34595651, 29.10.2013, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2607/13-ц

Ухвала

про забезпечення позову

29 жовтня 2013 року м. Берегово

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гал Л. Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Спільне українсько-ірландське підприємство «Вемекс Транс», звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а також подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2, заборонити відповідачу відчужувати належні йому корпоративні права в ТОВ «Спільне українсько-ірландське підприємство «Вемекс Транс» та заборонити відчужувати основні засоби ТОВ «Спільне українсько-ірландське підприємство «Вемекс Транс».

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може застосовувати кілька видів забезпечення позову.

Встановлено, що між сторонами існує спір з приводу рухомого та нерухомого майна - земельних ділянок, автомобіля та заснованого ТОВ «Спільне українсько-ірландське підприємство «Вемекс Транс».

Позивачка ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову зазначила, що відповідач ОСОБА_2 за час шлюбу особисто займався всіма справами, на нього оформлялося право власності та у нього наявні всі правовстановлюючі документи, а також він є керівником ТОВ «Спільне українсько-ірландське підприємство «Вемекс Транс», тому позивачка вважає, що існує реальна загроза відчуження ним без її згоди нерухомого та рухомого майна, а також основними засобами товариства, що призведе до значного зменшення вартості корпоративних прав у товаристві.

Оскільки, предметом спору між сторонами є нерухоме та рухоме майно, тому вважаю, що вимога позивачки про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача, заборона відповідачу відчужувати належні йому корпоративні права в ТОВ «Спільне українсько-ірландське підприємство «Вемекс Транс» та заборона відчужувати основні засоби ТОВ «Спільне українсько-ірландське підприємство «Вемекс Транс» є співмірною із заявленими позовними вимогами.

Проте, враховуючи, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено заборону відчуження належних корпоративних прав в товаристві, тому вважаю, що відповідачу ОСОБА_2 слід заборонити здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ «Спільне українсько-ірландське підприємство «Вемекс Транс» керівником якого він є, а також заборонити відчуження основних засобів вказаного товариства.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Берегівським РВ УМВС України в Закарпатській області 01.02.2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до вирішення судом справи по суті.

Заборонити ОСОБА_2 здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ «Спільне українсько-ірландське підприємство «Вемекс Транс», м. Берегово, вул. Казінці, 7, Закарпатської області, ідентифікаційний код юридичної особи 30240203, в тому числі заборонити відчуження основних засобів ТОВ «Спільне українсько-ірландське підприємство «Вемекс Транс» до вирішення судом справи по суті.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали негайно надіслати сторонам, заінтересованій особі, відділу ДВС та реєстраційній службі Берегівського районного управління юстиції для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Гал Л. Л.