Постанова № 34594273, 01.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2013 р. (10:30) Справа №801/8208/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді Кисельової О.М., при секретарі Слабун О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Національного центру управління та випробувань космічних засобів,

Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів, Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби, стягнення одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України у розмірі 1931,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має стаж безперервної військової служби у Збройних Силах України 15 календарних років та набув право на отримання додаткового виду грошового забезпечення - винагороди за 15 років безперервної військової служби. Відповідно до довідки - розрахунку відповідача розмір винагороди за безперервну військову службу за 15 років складає 1126,92 грн., проте фактично винагорода позивачу виплачена не була.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачі явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Від Національного центру управління та випробувань космічних засобів 02.09.2013 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника. Крім того, відповідачем було надано заперечення на позовну заяву. В запереченні на позовну заяву відповідач з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що виплата винагороди за 15 років безперервної військової служби працівникам Державного космічного агентства України не передбачена.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що майор ОСОБА_1 проходить службу в Центрі контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів на посаді спеціаліста (з науково - дослідної роботи) служби планування та застосування засобів відділу застосування космічних засобів та науково- дослідної , випробувальної роботи (а.с.5).

Позивачем 29.07.2013 року було подано рапорт про виплату йому одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної служби у Збройних Силах України (а.с.28).

Згідно з довідкою доповіддю Начальника відділу кадрової роботи та документаційного забезпечення від 05.08.2013 року - виплата одноразової грошової допомоги за безперервну військову службу військовослужбовцям, відрядженим до Національного центру управління та випробувань космічних засобів, не передбачена.

Відповідно до довідки-розрахунку від 14.08.2013 року №117 (а.с.29) розмір винагороди позивача за тривалість безперервної військової служи за 15 років складає 1880,79 грн., з них сума єдиного соціального внеску становить 50,21 грн. До виплати позивачу належить сума в розмірі 1931,00 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким також встановлюються єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

У ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (п. 2 Постанови № 1294).

Наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за №638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260), якою визначений порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Згідно з п.1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

У п. 32.1 Інструкції № 260 вказано, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі безперервності військової служби строком 15 років одноразово, виплачується винагорода у розмірі одного посадового окладу та окладу за військовим званням. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач згідно з положеннями постанови №1294, Інструкції № 260 має право на отримання винагороди за 15-річну тривалість безперервної військової служби.

Як зазначалось вище, згідно з довідкою-розрахунком від 14.08.2013 року винагорода позивача за 15 років безперервної військової служби становить 1880,79 грн. з врахуванням єдиного соціального внеску у розмірі 50,21 грн. У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму винагороди з урахуванням єдиного соціального, внеску у розмірі 1931,00 грн.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту - Закону № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини (п.1 ч.1 ст. 4 Закону № 2464).

Єдиний внесок нараховується на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства (п.1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 9 Закону 2464 платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Таким чином, враховуючи зазначене вище стягненню з відповідача підлягаю сума грошової винагороди, визначена у довідці-розрахунку, з урахуванням суми єдиного соціального внеску.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо невиплати йому одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної служби у Збройних Силах України, то суд зазначає наступне.

Бездіяльність посадової особи-суб'єкта владних повноважень являє собою пасивну форму поведінки особи, пов'язану з невиконанням нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов'язків і згідно з чинним законодавством України.

Отже, бездіяльність це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб'єкта владних повноважень будь-яких дій.

Проте, матеріали справи вказують на те, що відповідачем на рапорт позивача про виплату грошової винагороди було складено довідку щодо відмови у виплаті такої винагороди. Зазначене вище, виключає бездіяльність з боку відповідача.

За таких умов, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Водночас, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Як було встановлено судом вище, позивач має право на отримання винагороди за тривалість безперервної військової служби, у зв'язку з чим звернувся до відповідача з рапортом про її виплату. Однак, відповідач безпідставно відмовив у її виплаті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №104 затверджені Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій, в п. 1 якої встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до п.78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України №1053/2001 від 07.11.2001 року, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводів відповідача, згідно із якими він обґрунтовує невиплату одноразової винагороди за 15-річну тривалість безперервної військової служби тим, що вказані виплати не передбачені для працівників Національного космічного агентства України.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З огляду на зазначене вище, враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Національного центру управління та випробувань космічних засобів у виплаті позивачу одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороди за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 34,41 грн. судового збору.

Керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Національного центру управління та випробувань космічних засобів у виплаті ОСОБА_1 одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороди за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.

Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів на користь ОСОБА_1 суму одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України в розмірі 1931,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34,41 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.