Рішення № 34593740, 05.11.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2013 року Справа № 913/2522/13

Провадження № 30/913/2522/13

За позовом Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Алмазна», місто Красний Луч Луганської області

про стягнення 29 645 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: Невальонний М.І., довіреність № 535 від 25.10.2013,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Алмазна" про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 51601110 у розмірі 29645 грн. 00 коп.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній під час здійснення перевезення вантажу у спірному вагоні, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення.

Повноважний та компетентний представник позивача у судове засідання не прибув, але через канцелярію суду надійшло клопотання № НЮ -3/185 від 30.10.2013, у якому позивач просить розглянути справу без участі їх представника, що судом приймається до розгляду, а також пояснення № НЮ-3/185 від 30 жовтня 2013 року про те, що відповідно до абз. 2 п. 1 Правил складання актів при перевезенні вантажу у необхідних випадках може бути складений акт про технічний стан вагона. Про виявлену несправність і складений акт про технічний стан вагона зазначається в комерційному акті. Отже, при технічно справному стані вагона акт про технічний стан вагона не складається.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 827380 від 27.09.2013 належним найменуванням відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Алмазна», що приймається судом до розгляду.

09.10.2013 відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву № 485 від 07.10.2013, яким заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що акт про технічний стан, про який зазначено у комерційному акті АА № 023330/218/132 від 12.05.2013, не складався, оскільки відповідна графа у розділі «А» комерційного акту не заповнена та не надано сам акт.

Крім того, через канцелярію суду 04.11.2013 відповідачем було надано доповнення до відзиву № 548 від 31.10.2013, в якому відповідач зазначив, що при контрольному зважуванні вагону представник вантажовідправника не викликався. Розбіжності маси вантажу за показниками вантажовідправника та під час контрольного зважування можливо пояснити лише наявністю просипання вантажу під час руху або хищеннями у пунктах відстою вагонів.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

09 травня 2013 року зі станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці на станцію призначення Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці за накладною № 51601110 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Алмазна» (далі за текстом - відповідач) відправило вантаж у вагонах № 66697517, № 67371666, № 67652842, одержувач за накладною - Трипільська ТЕЦ, вантаж маркований вапном.

Згідно п. 24 накладної маса вантажу була визначена відповідачем без участі залізниці, що також підтверджується наданою позивачем телеграмою (а. с. 8, 14).

Отже, доводи відповідача за відзивом в цій частині судом відхиляються.

12.05.2013 на станції Знам»янка Одеської залізниці було проведено контрольне переваження вагону № 67371666 на тензометричних статичних вагонних вагах СВ-150000В2 станції Знам»янка. За результатами такого переваження було встановлено, що у вагоні № 67371666 за накладною № 51601110 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 62400 кг, що на 6600 кг менше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено акти загальної форми № 10922 від 12.05.2013, № 1546 від 12.05.2013 та комерційний акт серії АА № 023330/218/132 від 12.05.2013 (а. с. 9, 10, 15).

В комерційному акті містяться відомості про те, що вантаж прибув у технічно справному вагоні, навантаження рівномірне нижче бортів 350 мм, каток не застосовувався, мається захисне маркування вапном, в вагоні двері заварені, люка щільно закриті.

Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переважені спірного вагону на станції призначення, про що мається відмітка у відповідному розділі «Є» комерційного акту серії АА № 023330/2108/132 від 12.05.2013.

Належність відповідачеві вантажу у спірному вагоні на момент відправлення вагону відповідачем не оспорюється.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф у розмірі 29645 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом - Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 51601110 (вагон № 67371666) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг, спосіб визначення маси - на 150-тонних вагонних вагах, у графі «Відправник» вказано найменування відправника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Алмазна», тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Згідно ч. 3 п. 3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 (зі змінами) не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу "на око".

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на тензометричних статичних вагонних вагах СВ-150000В2 станції Знам»янка, держповірка яких проводилась 22.03.2013, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 67371666, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 69000 кг, фактичній масі вантажу - 62400 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актами загальної форми № 10922 від 12.05.2013, № 1546 від 12.05.2013 та комерційним актом серії АА № 023330/218/132 від 12.05.2013 (а. с. 9, 10, 15), які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 51601110 за вагон № 67371666 становить 5929 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 29 645 грн. 00 коп.

Доводи відповідача про те, що акт про технічний стан спірного вагону, про який зазначено у комерційному акті серії АА № 023330/218/132 від 12.05.2013, не складався, оскільки відповідна графа у розділі «А» комерційного акту не заповнена та не надано сам акт, судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно абз. 2 п. 1 Правил складання актів при перевезенні вантажу у необхідних випадках може бути складений акт про технічний стан вагона.

У п. 15 вказаних Правил визначено необхідні випадки складання акта про технічний стан вагона, зокрема, витікання, псування або під мочення вантажу внаслідок технічної несправності вагона.

У даному випадку, як вбачається з комерційного акту серії АА № 023330/218/132 від 12.05.2013, спірний вагон був технічно справним.

Діюче законодавство України не передбачає обов'язкового складання акту про технічний стан вагона у разі його технічної справності.

Інші доводи відповідача за відзивом судом також відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп. на підставі приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Алмазна», 94513, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Ключева, буд. 1-В, код 36031012, на користь Державного підприємства «Одеська залізниця», 65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, штраф у розмірі 29 645 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 07.11.2013

Суддя І.П. Голенко