ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04 листопада 2013 року Справа № 913/2762/13
Провадження №7пд/913/2762/13
За позовом Прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ
до відповідача - Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ПОИСК", м. Луганськ
про внесення змін до договору оренди землі від 13.03.2007, державна реєстрація від 21.05.2007 № 040740200103,
Суддя Демидов В.О.
Секретар судового засідання Круглова Є.О.
У засіданні брали участь:
від заявника: Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури, посвідчення № 020155 від 03.09.2013;
від позивача: Саркісян Я.Ш. - головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 01/03-31/5301/0/2-13 від 23.08.2013;
від відповідача: Гуровська Л.С., нач. юридичного відділу, довіреність № 01-01/2013 від 01.01.2013.
Суть спору: прокурором в інтересах позивача заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди землі від 13.03.2007 (державна реєстрація від 21.05.2007 № 040740200103), укладеного між Луганською міською радою та Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "ПОИСК", відносно земельної ділянки загальною площею 0,0900 га під розміщену двоповерхову будову з металевим ангаром, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Солнєчний, 4-б, а саме: викласти пункт 8 розділу "Орендна плата" договору в новій редакції: "8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".
На підставі ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України 14.10.2013 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл даної позовної заяви та її розгляд доручено судді Демидову В.О.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.10.2013 було порушено провадження у справі № 913/2762/13.
У судове засідання 04.11.2013 прибули повноважні представники сторін та прокурор.
Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач через відділ документального забезпечення суду подав відзив № 23/10 від 23.10.2013 на позовну заяву, в якому проти позову заперечує посилаючись на те, що законом не передбачено можливості внесення змін в договір оренди землі, який був укладений до введення в дію Податкового кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та прокурора, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд
в с т а н о в и в:
13 березня 2007 року між Луганською міською радою як орендодавцем та Приватним підприємством "Наукова-виробнича фірма "ПОИСК" як орендарем укладено договір оренди землі (державна реєстрація № 040740200103 від 21.05.2007), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщену двоповерхову будівлю з металевим ангаром, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Солнєчний, 4-б.
З п. 4 договору вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 161248,04 грн.
За умовами п. 7 договір укладено на 49 років.
Згідно п. 8 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка розрахунку розмірів земельного податку (річного) додається до даного договору та є його невід'ємною частиною), тобто 250 відсотків земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки, у гривнях, (редакція пункту для рішень, прийнятих до опублікування рішення Луганської міської ради від 27.12.2006 № 12/26).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У відповідності до вимог ст. 16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
За приписами п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради.
За змістом ст. 288 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що набрав чинності з 01.01.2011, яким, крім іншого, врегульовано обчислення орендної плати за землю, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до ст. 274.1 Кодексу ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
За приписами ст. 276.1. Кодексу податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.
З метою приведення вказаного договору у відповідність до діючого законодавства (законодавчо збільшено розмір орендної плати) позивач листом від 13.09.2011 № 01/03-13/5649/0/2-11 звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до спірного договору оренди землі. Отримання відповідачем даного листа підтверджується, зокрема, відповіддю останнього, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідач листом від 18.01.2013 № 25 відмовив позивачу у внесенні змін до зазначеного договору оренди землі.
Враховуючи, що відповідач відмовився вносити зміни у договір оренди землі, прокурор пред'явив до нього позов з вимогами внести вищевказані зміни у договір у судовому порядку.
Згідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 № 309-VІ, внесені зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі», а саме, було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Попередня редакція наведеної статті Закону визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Згідно п. 13 договору оренди щодо якого заявлено позовні вимоги розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.
Внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі» направлено саме на підвищення цін на оренду землі (мінімальна орендна плата була у розмірі однократного земельного податку, а стала не меншою трикратного розміру земельного податку; розмір максимальної орендної плати збільшився до 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
З 01.01.2011 зазначені частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» виключені в зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України (Закон України від 02.12.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України), який діє з 01.01.2011 і має аналогічні положення закріплені у ст. 288 Податкового кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 648 Цивільного кодексу України. зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).
Як передбачено ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни /тарифи, ставки, тощо/, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Таким чином, враховуючи, що договором (п. 14) була передбачена можливість зміни розміру орендної плати у разі підвищення цін (а законом було підвищено ціну на орендну плату), позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди.
Зміст договору, укладеного на підставі закону, має відповідати цьому закону (ч. 1 ст. 648 ЦК України), тобто, якщо розмір орендної плати визначено законом, а встановлений договором розмір орендної плати не відповідає цьому закону, - договір підлягає приведенню у відповідність до закону.
Таким чином, і законом (а не лише договором) передбачена можливість зміни розміру орендної плати.
Аналогічні висновки містяться і в абзаці 5 пункту 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».
Пунктом 2.19 (абз. 4) постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» встановлено, що оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.
У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (абз. 5 п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6).
Як зазначено в рішенні Верховного Суду України по справі № 41/81пд від 04.07.2011 орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Згідно ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову, про те, що законом не передбачено можливості зміни розміру орендної плати, не приймаються судом до уваги, так як ці доводи спростовуються вищенаведеними положеннями закону і договору (вищенаведеними положеннями закону і договору встановлена можливість, у певних випадках, в тому числі у спірному випадку, зміни розміру орендної плати за землю).
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що вимоги прокурора підтверджені матеріалами справи, її фактичними обставинами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1147,00 грн. покладається на відповідача.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85, 11128 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Внести зміни до договору оренди землі від 13.03.2007, державна реєстрація від 21.05.2007 № 040740200103, укладеного між Луганською міською радою та Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "ПОИСК", відносно земельної ділянки загальною площею 0,0900 га під розміщену двоповерхову будову з металевим ангаром, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Солнєчний, 4-б, а саме: викласти пункт 8 розділу "Орендна плата" договору в новій редакції: "8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".
3. Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ПОИСК", 91011, м. Луганськ, вул. Челюскінців, 16, ідентифікаційний код 23486040, на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, рахунок № 31214206783006 в ГУДКУС у Луганській області, МФО 804013, ККД 22030001, символ 206) судовий збір в сумі 1147,00 грн., наказ видати ОДПІ у Ленінському районі міста Луганськ Головного управління Міністерства доходів після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено та підписано - 07.11.2013.
Суддя В.О. Демидов
Судове рішення № 34593623, Господарський суд Луганської області було прийнято 04.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/2762/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: