Рішення № 34593585, 30.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.2013 Справа № 905/6815/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю помічника судді Смелянцевої К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» м.Горлівка Донецької області,

до відповідача: Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», м.Вугледар Донецької області

про стягнення суми основного боргу у розмірі 239 999,04грн., індексу інфляції у розмірі 14639,94грн., 3% річних у розмірі 21 264,58грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бак Е.Л. за довіреністю №1 від 09.01.2013р.,

від відповідача: Білецький В.М. за довіреністю №477 від 26.03.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

25.09.2013року Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» м.Горлівка Донецької області (далі - ПрАТ «НВП«Спецвуглемаш») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» м.Вугледар Донецької області (далі - ДП«Шахтоуправління «Південнодонбаське №1») з вимогами про стягнення основного боргу у розмірі 239 999,04грн., індексу інфляції у розмірі 14 639,94грн., 3% річних у розмірі 21 264,58грн. , мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №96/2009 від 16.11.2009року позивачем виконано роботи на суму 239 999,04грн., між сторонами договору підписано відповідні акти, однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 26.09.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ПрАТ «НВП«Спецвуглемаш» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/6815/13.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №96/2009 від 16.11.2009року, специфікації до договору, технічних умов, накладних, рахунків, актів здачі - приймання виконаних робіт, актів приймання - передачі та стендових випробувань, товаро - транспортних накладних, претензій №219/668-04 від 09.09.2010року, №1116 від 27.12.2012року, доказів їх направлення, відповідей на претензії №1898 від 03.11.2010року, №207 від 23.01.2013року, акту звірки станом на 01.08.2010року, листа №143/1 від 17.01.2013року, заперечення на відповідь №137 від 12.02.2013року, Статуту підприємства, свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, витяг з ЄДРПОУ.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 2, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву №2078 від 03.10.2013року просить відмовити у задоволенні позовних вимог внаслідок пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом, при цьому факт неоплати вартості виконаних позивачем робіт за договором в сумі 239 999,04грн.підтверджує, зазначаючи при цьому про списання спірної заборгованості. Крім того, зазначає, що строк дії договору встановлено сторонами до 31.12.2009року та додаткових угод з приводу його продовження сторонами не підписувалось.

У запереченнях на відзив №973 від 14.10.2013року позивач зазначає, що у розумінні ст. 264 ЦК України відповідачем наданням відповіді на претензію №1898 від 03.11.2010року здійснені дії, що свідчать про факт визнання заборгованості, зокрема, в сумі 239 999,04грн., внаслідок чого строк позовної давності перервався, його перебіг розпочався заново з 21.09.2010року.

У письмових поясненнях №1008 від 23.10.2013року позивач стверджує, що згідно з п. 9.1 договору строк його дії встановлено сторонами з дати його підписання до 31.12.2009року, а у частині взаєморозрахунків - до моменту повного виконання своїх зобов'язань, за період дії договору згідно п.9.2 відвантаження продукції з капітального ремонту здійснювалось по мірі надходження у ремонт ремонтного фонду.

У судовому засіданні 30.10.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях до неї.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.10.2013року підтримав відзив на позовну заяву, надав суду належним чином засвідчені копії наказу №76-к/к від 09.04.2009року, витягу з Статуту відповідача.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

16.11.2009року між Закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Спецвуглемаш" (Виконавець) та Державним підприємством "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (Замовник) підписаний договір №96/2009, за умовами п.1.1 якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт гірничошахтного обладнання - секції механізованого кріплення ДМ (далі - обладнання) вартістю, в номенклатурі та кількості згідно специфікації на виконання конкретного виду робіт, що є невід'ємними додатками до даного договору.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

ПрАТ «НВП«Спецвуглемаш» є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №664498, дата державної реєстрації - 14.08.1997р.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Як вбачається зі статуту позивача, ПрАТ «НВП«Спецвуглемаш» є новим найменуванням Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Спецвуглемаш", зміни до статуту затверджено загальними зборами учасників від 22.03.2011р., дата державної реєстрації змін до установчих документів - 30.03.2011р.

Згідно витягу з ЄДРПОУ серія АВ №276754, відповідачем здійснені відповідні дії з внесення змін щодо найменування підприємства до ЄДРПОУ.

Таким чином, суд вважає, що наявні належні докази на підтвердження того, що ПрАТ «НВП«Спецвуглемаш» є новою назвою Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Спецвуглемаш", до позивача перейшли його права та обов'язки, відповідно стороною договору суд вважає ПрАТ «НВП«Спецвуглемаш».

У розділі 9 договору сторони встановили строк дії договору - з дати його підписання до 31.12.2009року, а у частині взаєморозрахунків - до моменту повного виконання своїх зобов'язань.

Обсяг робіт, що виконуються Виконавцем, за кожною Специфікацією, встановлюються у листі - заявці Замовника та Технічним завданням на виконання конкретного виду робіт, які є невід'ємними частинами даного договору (п.1.2 договору).

Фактично, що підтверджено уповноваженими представниками сторін у судовому засіданні, в якості невід'ємної частини вказаного договору сторонами підписано специфікацію до договору, де встановлено кількість обладнання, яке буде передано у ремонт, вартість дефектування одиниці та загальна вартість ремонту.

Будь-які інші документи, складання яких було передбачено п.1.3 договору, сторонами не підписувались.

Згідно п.4.1 договору здача - приймання виконаних робіт оформлюється актами здачі - приймання виконаних робіт, підписаними повноважними представниками сторін. Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та підписати акт здачі - приймання виконаних робіт протягом трьох календарних днів з моменту надання робіт до приймання. (п.4.3 договору).

На виконання зазначеного договору сторонами підписані акти здачі - приймання виконаних робіт від 15.01.2010року на суму 14 999грн.94коп., від 01.02.2010року на суму 74 999грн.70коп., від 04.02.2010року на суму 149999грн. 40коп., всього на суму 239 999грн.04коп.

Вищеперелічені акти здачі - приймання виконаних робіт містять посилання на договір №96/2009 від 16.11.2009року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в актах, на підставі вказаного договору.

З огляду на підписання сторонами актів на підставі умов договору, суд вважає строк дії договору №96/2009 від 16.11.2009року таким, що був продовженим конклюдентними діями сторін договору на 2010рік.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Факт виконання робіт у обсягах, зазначених в актах, підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти здачі - приймання виконаних робіт є належним та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №96/2009 від 16.11.2009року.

Відповідно п.4.2 договору Виконавець надає Замовнику оригінали наступних документів: рахунок - фактуру, акт здачі - приймання виконаних робіт, видаткову накладну або акт приймання - передачі обладнання, товаротранспортну накладну (у разі доставки обладнання автотранспортом Виконавця), податкову накладну.

Позивач надав суду належним чином засвідчені копії документів, які складались згідно п.4.2 договору, а саме, рахунків - фактур, товаро - транспортних накладних, що свідчать про транспортування секцій при передачі їх у ремонт та поверненні з ремонту, актів приймання - передачі та стендових випробувань партій силового гідрообладнання, підписані двома сторонами за кожним актом здачі - приймання виконаних робіт окремо.

Уповноважений представник відповідача не заперечував факту їх отримання у встановленому договором порядку.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оплата робіт відповідно до п. 3.3 договору здійснюється замовником протягом 3 (трьох) календарних днів після підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

З огляду на дати підписання актів здачі - приймання виконаних робіт, згідно з п. 3.3 договору відповідач мав здійснити оплату вартості виконаних робіт за актом від 15.01.2010року на суму 14 999грн.94коп.у строк до 18.01.2010року, від 01.02.2010року на суму 74 999грн.70коп. у строк до 04.02.2010року, від 04.02.2010року на суму 149999грн. 40коп. у строк до 07.02.2010року включно.

Оплату вартості виконаних робіт на суму 239 999грн.04коп. відповідач у встановлені в договорі строки не здійснив.

В матеріалах справи міститься копія акту звірки взаємних розрахунків сторін станом на 01.08.2010року, відповідно до якого заборгованість ДП«Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» перед ПрАТ «НВП«Спецвуглемаш» за спірним договором складає 239 999грн.04коп.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості виконаних робіт на суму 239 999грн.04коп., факт наявності заборгованості у вказаному розмірі відповідачем визнається, про що зазначено ним у відзиві на позовну заяву, однак відповідач просить відмовити у позові, застосувавши строк позовної давності.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №96/2009 від 16.11.2009року , строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 239 999грн.04коп.тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 239 999грн.04коп. Відповідно ДП«Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт у встановленому договором порядку.

При цьому судом не приймається до уваги заява відповідача про застосування до спірних правовідносин встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності, з огляду на наступне.

Поняття позовної давності, наведене у ст. 256 Цивільного кодексу України, свідчить про те, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 253 ЦК України закріплює право початкового моменту перебігу строку, зокрема, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.

Відповідно до ст.261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла б довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно п.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, внаслідок чого відмовити у позові.

Частинами 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При цьому суд зауважує, що чинним законодавством не визначено переліку дій, що свідчать про визнання боржником свого боргу на користь кредитора. Узагальнюючою рисою даних дій є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (ч.1 ст.11 ЦК України). Отже, в розумінні ч.1 ст.264 ЦК України діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема, визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Вказана правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

Позивач звернувся до відповідача з претензією №219/668-04 від 09.09.2010року, в якій просить погасити заборгованість за договором №96/2009 від 16.11.2009року в сумі 239 999грн.04коп.

Листом №1898 від 03.11.2010року відповідач визнав факт наявності заборгованості, яку позивач вимагав сплатити, зокрема, згідно претензії №219/668-04 від 09.09.2010року.

Даний лист підписано директором ДП«Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» Коломієць В.О., повноваження якого підтверджені наказом №76-к/к від 09.04.2009року, випискою з ЄДРПОУ серія АА №4360006, довідкою АБ №4555372.

Право керівника підприємства діяти від імені підприємства самостійно, без довіреності та представляти його у всіх установах та організаціях передбачене п.6.3 Статуту ДП«Шахтоуправління «Південнодонбаське №1».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що листом №1898 від 03.11.2010р. відповідач визнав пред'явлену претензію, за наслідком визнання якої відбулось переривання перебігу строку позовної давності та його перебіг розпочався заново.

Внаслідок того, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 25.09.2013року, строк позовної давності, перебіг якого розпочався заново, позивачем не порушено, підстави для застосування приписів п.4 ст.267 Цивільного кодексу України відсутні.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 239 999грн.04коп. підлягають задоволенню як обґрунтовані позивачем та доведені матеріалами справи, засновані на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджені наданими до позову документами.

Крім того, внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати суми 239 999грн.04коп., позивач просить стягнути з відповідача 3%річних в сумі 21 264грн.58коп. за період з 21.09.2010року по 02.09.2013року та інфляційні витрати в сумі 14 639грн.34коп. за період з 01.10.2010р. по 02.09.2013р., у зв'язку з чим, суд зазначає наступне.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, суд прийшов до висновку, що він є арифметично вірним, відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству, тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 21 264грн.58коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, за розрахунком, здійсненим судом за допомогою інформаційно - пошукової системи «Ліга», за вказаний позивачем період сума інфляційних нарахувань складає 12 933грн.84коп., внаслідок чого в частині стягнення 12 933грн.84коп. інфляційних нарахувань позовні вимоги слід задовольнити, в іншій частині цих вимог відмовити, оскільки вони заявлені безпідставно.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 253, 256, 257, 261, 264, 267, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» м.Горлівка Донецької області до відповідача: Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» м.Вугледар Донецької області про стягнення основного боргу у розмірі 239 999,04грн., індексу інфляції у розмірі 14 639,94грн., 3% річних у розмірі 21 264,58грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1",

(85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, ідентифікаційний код 34032208) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Спецвуглемаш" (84603, Донецька область, м. Горлівка, вул. Володарського, 9, ідентифікаційний код 25101423) заборгованість в сумі 239 999грн.04коп., інфляційні витрати в сумі 12 933грн.84коп., 3%річних в сумі 21 264грн.58коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 5483грн.95коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 30.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 04.11.2013року.

Суддя А.М. Осадча