Рішення № 34593091, 15.10.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 764/5467/13-ц

Проевадження2/764/2304/2013

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Кукурекіна К.В.

при секретарі - Яцук Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 30.04.2009 р. був укладений договір позики на суму 12 000 доларів США та в забезпечення зобов'язань був укладений договір іпотеки від 30.04.2009 р. У зв'язку з тим, що на цей час повністю борг не повернуто просить звернути стягнення на наступне майно - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості у розмірі 10 000 доларів, що еквівалентно 79930,00 грн. Також просить зняти відповідача з реєстраційного обліку за вказаною адресою, відшкодувати судові витрати.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались, причин неявки суду не повідомили.

В судовому засіданні 01 серпня 2013 р. представник відповідача надав клопотання про застосування наслідків строку позовної давності, зазначав, що строк на звернення до суду сплив 31 жовтня 2012 р.

Представник позивача заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, знаходить позов підлягаючим задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Ст.257 ЦК України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як визначено правилами ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Суд вважає, що позивач в межах строку позовної давності звернувся з позовною вимогою щодо стягнення заборгованості за договором позики шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки матеріалами справи підтверджується факт спору відносно стягнення заборгованості за спірним договором позики (а.с. 8-10).

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30.04.2009 р. був укладений договір позики на суму 12 000 доларів США. Відповідно до п. 1 договору позики грошові кошти надані на строк до 30.10.2009 р.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за договором позики між позивачем та відповідачем був укладений Договір іпотеки, посвідчений 30.04.2009 року приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 1966. В іпотеку позивачу відповідачем було передано наступне майно: однокімнатна квартира АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов'язання за договором позики не виконав належним чином, не здійснив повне погашення сумм позики, з чого виникла заборгованість, яка станом на подачу позову склала 10 000 долларів США, що станом на 27.05.2013 р. за офіційним курсом НБУ доллара США до гривні складає еквівалент 79 993,00 грн.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Згідно з ч.2 ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно із статтею 1 Закону України „ Про іпотеку" (далі - Закону) іпотека це від забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Тобто, на законодавчому рівні під іпотекою розуміється спеціальній механізм, який можна розглядати як різновид застави. Предметом іпотеки можуть бути нерухоме майно, яке може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернення стягнення.

Згідно із статтею 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 Закону встановлено право іпотекодержателя розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, в разі якщо вимога іпотекодержателя залишиться без задоволення.

Матеріалами справи підтверджено, що умови договору позики не виконуються, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором позики у розмірі 10 000 долларів США ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: квартира АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що боргові зобов'язання в добровільному порядку не виконані, суд вважає можливим звернути стягнення на предмет іпотеки з виселенням відповідача із квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Також, в порядку приписів ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 914,00 грн. та витрати на правову допомогу.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 589, 590, 591, 610, 1046, 1049 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 30.04.2009 р. в розмірі 10 000 грн., що еквівалентно 79 993,00 грн. звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу предмета іпотеки з публічних торгів в межах процедури виконавчого провадження згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Виселити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), яка зареєстрована і проживає за адресою: квартира АДРЕСА_1, зі зняттям її з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Севастополь.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 914,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 3500,00 грн.

Рішення може бути оскаржено у Апеляційному суді м. Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Севастополя, у 10-тиденний строк з моменту проголошення рішення.

Суддя - підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду м. Севастополя К.В. Кукурекін