Рішення № 34592626, 05.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2013 р. Справа № 914/3639/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядро», м.Львів

про: стягнення 21 738,91 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Проданчук В.М. - представник (довіреність №ГО-12/248 від 19.12.12р.)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 05.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позов подано Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (м.Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядро» (м.Львів) про стягнення 21 738,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не проведена виплата страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 25.09.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.10.2013 р.

Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду. Позивач явку повноважного представника в судове засідання 05.11.13 р.забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 79014 0845307 3.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

20 вересня 2010 р. у м.Львові по вул.. Городоцькій відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ГАЗ», державний номер 226-75 ТА, що належить ТзОВ «Ядро» та яким керував Піхоцький О.Й., та автомобіля «Тойота», державний номер D 313001, яким керував Дротяк І.І.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Піхоцьким О.Й. вимог пунктів 1.5, 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Залізничного районного суду міста Львова від 15.10.2010 р., відповідно до якої Піхоцького Олега Йосиповича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Як встановлено постановою суду, гр. Піхоцьким О.Й., керуючи транспортним засобом марки «ГАЗ», номерний знак 226-75 ТА по вул.. Городоцькій (ТЦ Скриня) в м.Львові, не врахував дорожньої обстановки та її змін, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Тойота», номерний знак D 313001, чим порушив п.п. 1.5, 10.1 правил дорожнього руху. Автомобіль «Тойота» був застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» за договором добровільного страхування наземного транспорту №А0088972 від 03.11.2009 р. Одним із страхових випадків за цим договором є пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок ДТП.

Зазначена подія була визнана страховим випадком, про що 21.10.2010 р. було складено страховий акт №23364В/17/2010 та розраховано суму страхового відшкодування, належного для виплати страхувальнику, в сумі 46728,91 грн. Цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ», державний номер 226-75 ТА застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Граве Україна», згідно полісу № ВС/8274979 на суму 24 990,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи. Збиток розраховано відповідно до умов договору страхування, на підставі висновку №140/10 експертного автотоварознавчого дослідження проведеного членом Союзу експертів України у Львівському регіоні Ткачук Олександром Олексійовичем (свідоцтво №424455 видане рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України,23.03.2005р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради).

ПАТ «Страхова група «ТАС» сплатило згідно заяви страхувальника від 21.09.2010р. відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту №А0088972 від 03.11.2009р. платіжним дорученням № 45880 від 26.10.2010р. з відомістю №1261010 на суму 46 728,91 грн.

23.12.2010р. ПАТ «Страхова компанія «Граве Україна» проведено виплату страхового відшкодування відповідно до лімітів встановлених полісом №ВС/824979. Отже, різниця між сумою фактичного розміру шкоди, та сумою, яка була відшкодована страховиком, складає 21 738,91 грн. = 46 728,91 грн. (фактичний розмір шкоди) - 24 990,00 грн. (страхове відшкодування). 14.01.2011р. на адресу відповідача було направлено претензію № Г.26.0.0/07 в порядку регресу про відшкодування шкоди в розмірі 21 738,91 грн. Однак, дана претензія залишена без відповіді.

Статтею 9 Закону України „Про страхування", страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ст.36 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Положеннями с. 25 Закону України „Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначена страховиком.

Страховику були надані усі необхідні документи, що передбачаються ст. 35 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для визнання випадку страховим та для визначення розміру страхового відшкодування. Після чого, між сторонами було погоджено розмір збитків, базою якого стало проведене дослідження щодо визначення матеріальних збитків, які зазнало ПАТ «СГ «ТАС» внаслідок ДТП, що трапилось 20.09.2010 р.

Згідно із п.3 ст.20 ЗУ „Про страхування"- при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Із довідки №8689014 Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Львова вбачається, що транспортний засіб - марки «ГАЗ» номерний знак 22675 ТА, належить ТзОВ «Ядро».

Частина друга п. 12.1. ст. 12 та ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі -Закон № 1961), якими встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно зі ст. 9 Закону України „Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Виходячи із приписів чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру страхового відшкодування, франшиза встановлена Полісом ВС/8274979 у розмірі 510,00 грн., у розрахунку страхового відшкодування від 21.10.10р. була вирахувана. Оскільки, за Полісом №ВС/824979 передбачено лімім відповідальності за шкоду заподіяну майну 25 500,00 грн., франшиза - 510 грн. (25 500,00 грн.- 510 грн. = 24 990,00 грн.). В розрахунку страхового відшкодування від 21.10.2010р. зазначено, що страхове відшкодування становить 46 728,91 грн. (46 728,91 грн.- 24 990,00 грн. = 21 738,91 грн.) Отже, сума страхового відшкодування становить 21 738,91 грн.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України" від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина Піхоцького О.Й. встановлена у судовому порядку, що підтверджується наданою копією постанови суду.

В силу положень ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Позивач правомірно звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 21 738,91 грн.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована наявність суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядро» (79071, м.Львів, вулиця Щирецька,7, ідентифікаційний код 19162047 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, проспект Перемоги,65, ідентифікаційний код 30115243) 21 738,91 грн. страхового відшкодування, 1720,5 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 07.11.2013 р.

Суддя Король М.Р.