Ухвала суду № 34592344, 17.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 жовтня 2013 року

Справа № 808/6130/13-а

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» про відстрочення виконання постанови суду від 29.07.2013 по справі №808/6130/13-а

за позовом Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до Державне підприємство «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)», в якому позивач просить стягнути з останнього заборгованість по податковому боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 265 276,22 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року по справі №808/6130/13-а позов задоволений, стягнуто з Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)» податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 265 276,22 грн.

09 жовтня 2013 року відповідачем через службу діловодства суду подано заяву про відстрочення виконання постанови суду по справі №808/6130/13-а

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року розгляд заяви про розстрочення судового рішення призначено в судовому засіданні.

Заява обґрунтована тим, що на час звернення до суду Державне підприємство «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» не має можливості повністю розрахуватися зі співробітниками по заробітній платі, нарахуванням єдиного соціального внеску і по податку з доходів фізичних осіб на заробітну плату працівників. Крім того підприємством не сплачено за спожиту електричну енергію, борг рахується з 2012 року, а також у відповідача наявна заборгованість по сплаті з інших обов’язкових щомісячних платежів, заборгованість по сплаті яких раніше не виникала. Також зазначає, що основною причиною виникнення такої ситуації є відволікання коштів Підприємства на забезпечення життєдіяльності Вільнянської виправної колонії № 20. Разом з тим відзначається загальна сума першочергових витрат, які забезпечують діяльність колонії складає 897,00 тисяч гривень. Заявник зазначає, що надважке фінансове становище підприємства, відсутність коштів для сплати розстрочених податкових зобов’язань, великою кредиторською заборгованістю, яка обліковується у підприємства Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» змушує відповідача звернутися до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення.

Представники відповідача (заявника) в судовому засіданні підтримали заяву про відстрочення виконання постанови суду по справі № 808/6130/13-а в повному обсязі.

Представник Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби проти заяви про відстрочення виконання судового рішення в судовому засідання не заперечував.

17 жовтня 2013 року через службу діловодства суду від державного виконавця надійшло клопотання, в якому останній просить розглянути заяву про відстрочення виконання постанови суду по справі №808/6130/13-а без участі представника відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції.

Розглянувши заяву Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» про відстрочення виконання постанови суду від 29.07.2013 по справі №808/6130/13-а та всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини суд встановив наступне.

Вирішуючи заяву в частині вимог про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, суд відзначає, що правовідносини з приводу відстрочення або розстрочення виконання судового рішення за змістом ст.263 КАС України передбачено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення (ч.2 ст.263).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись приписами наведених норм процесуального закону, оцінивши добуті докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимога про відстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню, адже заявник не довів існування у спірних правовідносинах факту виняткового випадку, котрий згадується законодавцем в ст.263 КАС України.

Крім того, зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що обраний заявником строк відстрочення платежу за рішенням суду є тривалим та виходить поза межі бюджетних 2013 та 2018 років. Заява не містить жодних доводів про намір заявника вжити відповідні організаційно-правові заходи, спрямовані на створення реальної можливості виконати рішення суду саме через сім років. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували такі доводи. Наявність за відповідачем значної кредиторської заборгованості не може бути віднесена судом до кола обставин, що зумовлюють відстрочення виконання рішення суду.

Також, суд критично ставиться до того, що заявником в прохальній частині заяви зазначено термін здійснення платежів з податку на додану вартість сім років, оскільки в матеріалах справи відсутні, а відповідачем (заявником) не надані докази наявності у Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» реальної можливості здійснити ці платежі через сім років. При цьому, самостійно зазначений заявником довід про недостатнє фінансування та відсутність у справі будь-яких достовірних та детальних відомостей про існування або появу в майбутньому інших джерел надходжень коштів повністю спростовує всі викладені в заяві доводи відповідача.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що підстави для розстрочення виконання судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» про відстрочення виконання постанови суду від 29.07.2013 по справі №808/6130/13-а – відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Горобцова