Ухвала суду № 34591354, 01.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2013 р. Справа № 34963/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватно виробничо-комерційного підприємства «Електросвіт» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі за позовом Приватно виробничо-комерційного підприємства «Електросвіт» до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

26.10.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем за наслідками проведення позапланової документальної перевірки приватного виробничого-комерційного підприємства «Електросвіт» щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року складено акт № 487/23-300/30559864. Перевіркою встановлено, порушення ним пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 9903 грн. та пп.7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 7922 грн. На даного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001752342/0/23-121 від 28.04.2009 року яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11883,72 грн. та № 0001762342/0/23-121 від 28.04.2009 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 12425,22 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку однак за результатами розгляду, первинна та повторні скарги залишені без задоволення а податкові повідомлення-рішення без змін. Просить визнати нечинними вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у задоволені позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що придбання товарів у ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» підтверджується всіма первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV та Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Придбані товари були оподатковані та оприбутковані в повному обсязі з наступним використанням у власній господарській діяльності шляхом продажу третім особам та отриманням доходу.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що погоджується з висновками посадових осіб ДПІ у м. Рівне щодо не підтвердження сформованих приватним виробничо-комерційним підприємством «Електросвіт» валових витрат в сумі 39 612,45 грн. та податкового кредиту в сумі 7 922.49 грн. первинними документами зберігання яких передбачено правилами податкового обліку.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 16.04.2009 р. ДПІ у м. Рівне було складено Акт № 487/23- 300/30559864 про результати позапланової документальної перевірки приватного виробничого-комерційного підприємства «Електросвіт» щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р.

За наслідками проведення перевірки було встановлено, порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 9903 грн. та пп.7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.. що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 7922 грн.

На підставі акта перевірки № 487/23-300/30559864 від 16.04.2009 р. заступником начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001752342/0/23-121 від 28.04.2009 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11883,72 грн. та № 0001762342/0/23-121 від 28.04.2009 р„ яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 12425,22 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За результатами розгляду, первинна та повторні скарги залишені без задоволення а податкові повідомлення-рішення без змін.

Під час проведення перевірки було встановлено, що між Приватним виробничо - комерційним підприємством «Електросвіт» укладено усний договір з ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» про поставку товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов усного договору ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» виписано наступні видаткові та податкові накладні: № 182 від 14.11.2008 р.. № 136 від 22.10.2008 р., № 108 від 07.10.2008 р„ № 85.1 від 26.09.2008 р., № 79 від 22.09.2008 р., № 41 від 28.08.2008 р„ № 25 від 20.08.2008 р.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі. В рахунок оплати за надані послуги видано платіжні доручення: за № 5589 від 12.11.2008 року на суму 4 713,33 грн. (в т.ч. ПДВ 785.56 грн.), за № 5432 від 20.08.2008 року на суму 9 904,13 грн. (в т.ч. ПДВ 1 650.69 грн.), за № 5541 від 22.10.2008 року на суму 7 805,56 грн. (в т.ч. ПДВ 1 300,93 грн.), за № 5486 від 19.09.2008 року на суму 6 384,97 грн. (в т.ч. ПДВ 1 064.16 грн.), за № 5515 від 07.10.2008 року на суму 9 023.38 грн. (в т.ч. ПДВ 1 503.90 грн.), за № 5440 від 28.08.2008 року на суму 5 090,96 грн. (в т.ч. ПДВ 848,49 грн.), за № 5508 від 01.10.2008 року на суму 4 612,62 грн. (в т.ч. ПДВ 768.77 грн.).

На підставі вказаних документів приватним виробничо-комерційним підприємством «Електросвіт» включено до складу валових витрат суми по взаємовідносинах з ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» в сумі 39 612,45 грн. в т. ч.: III квартал 2008 року на суму 21 660.57 грн.. IV квартал 2008 року на суму 17 951,88 грн..

Як вбачається з вироку Рівненського міського суду по справі № 1-608//09 (1-386/10) від 25.05.2010 р. судом було встановлено, що підприємницька діяльність ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» носила фіктивний характер.

Вказане підприємство не мало трудових та економічних ресурсів необхідних для реального виконання господарських операцій, що відображалися в податковій звітності.

Відсутність у ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» трудових та економічних ресурсів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності було встановлено посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки та підтверджується Актом документальної перевірки ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» № 1725/23- 100/35953541 від 18.12.2008 року, долученим відповідачем до матеріалів справи.

Вирок по кримінальній справі є належним та допустимим доказом в порядку, передбаченому статтями 70-72 Кодексу адміністративного судочинства, що свідчить про наявність протиправної мети при вчиненні оспорюваних господарських зобов'язань зі сторони посадових осіб ГІП «ТЕК» Транс Експо Регіон».

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується, що правочини вчинені між приватним виробничо-комерційним підприємством «Електросвіт» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» не спрямовані на реальна настання правових наслідків, які обумовлені ними, що є порушенням приписів ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України - правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України - правочин. який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно п.19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

Згідно ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст. 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Відповідно пп. 3.2.1 п.3.2 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що відсутність у правочинів вчинених між приватним виробничо- комерційним підприємством «Електросвіт» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» спрямованості на реальне настання правових наслідків, що передбачені в них, суд погоджується з твердженнями посадових осіб ДГІІ у м. Рівне щодо їх вчинення з метою отримання податкової вигоди у вигляді сформованого приватним виробничо-комерційним підприємством «Електросвіт» податкового кредиту та валових витрат. За таких обставин вказаний правочин суперечить моральним засадам суспільства, порушує існуючий в державі публічний порядок та спрямований на заволодіння майна держави шляхом недоплати податку на додану вартість та податку прибуток підприємств.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватно виробничо-комерційного підприємства «Електросвіт» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі №2а-6771/09/1770- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний