Рішення № 34591297, 28.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р.Справа № 922/4179/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Первомайської міжрайонної прокуратури, м. Первомайський, Харківська область в інтересах держави в особі Первомайської виправної Первомайської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській обл. №117, м. Первомайський, Харківської області до Публічного акціонерного товариства "Насінневе", смт. Чапаєве, Харківська область про стягнення коштів за участю сторін:

Представник прокуратури - Зливка К.О. (посвідчення № 013773 від 06.12.2012р.).

Представник позивача - Максюта В.П. (дов. № 10/14-1107 від 06.02.2013р.).

Представник відповідача - Топов Я.В. (дов. № 791 від 20.05.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Первомайська міжрайонна прокуратура, м. Первомайський в інтересах держави в особі Первомайської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській обл. №117, м. Первомайський, Харківської області звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Насінневе" заборгованості за договором про надання послуг робочою силою №Г-1 від 03.01.2012 року в сумі 49 650,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокуратура посилається на укладення між позивачем - Первомайською виправною колонією №117 та відповідачем - ПАТ "Насінневе" договору №Г-1 від 03.01.2012 року про надання послуг робочою силою, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги робочою силою із числа засуджених у кількості 503 л/днів, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх на підставі узгоджених сторонами актів виконаних робіт не пізніше п'ятого числа наступного місяця (п.4.6. договору), про те, як зазначає прокурор, останній оплату отриманих послуг не провів, чим заборговував позивачу 49 650,00 грн., в зв'язку із чим, відповідні підстави стали причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2013 року порушено провадження у справі №922/4179/13, розгляд справи призначено на 16.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2013 року задоволено усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, розгляд справи відкладено до 28.10.2013 року.

Представник позивача через канцелярію господарського суду 28.10.2013р. надав заяву про уточнення позовних вимог, в яких зазначає про часткове погашення відповідачем основного боргу на суму 35 481,99 грн., що підтверджує банківською випискою від 17.10.2013 року, у зв'язку із чим позивач зазначає, що станом на 25.10.2013 року заборгованість відповідача становить 14 168,01 грн., яку і просить суд стягнути з останнього.

Представник прокуратури в судовому засіданні 28.10.2013 року не заперечує проти заяви позивача про уточнення позовних вимог, у зв'язку із частковим погашенням відповідачем основного боргу та просить суд стягнути з останнього залишок заборгованості в сумі 14 168,01грн.

Представник відповідача через канцелярію господарського суду за вх. № 39691 від 28.10.2013р. надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд провадження по справі припинити, так як відповідачем був оплачений борг в повному обсязі, згідно платіжного доручення №D1016UE3ZJ від 16.10.2013 року на суму 35 481,99 грн. Також, відповідач заперечував проти позовних вимог на заявлену прокуратурою суму заборгованості в розмірі 49650,00 грн., зокрема, посилаючись на підписаний між позивачем та відповідачем акт звірки взаємних розрахунків від 15.10.2012 року на суму 35 481,99 грн.

На вимогу суду надати докази, які б свідчили про повне погашення заборгованості за договором про надання послуг робочою силою №Г-1 від 03.01.2012 року, відповідач суду не надав.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури, позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

03 січня 2012 року між позивачем - Первомайською виправною колонією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області №117 (виконавець) та відповідачем ПАТ "Насінневе" (замовник) укладено договір №Г-1 на використання праці засуджених для виконання робіт і послуг на виробничих об*єтах організацій та підприємств усіх форм власності.

Згідно п. п.1.1., 1.2. договору, виконавець надає в розпорядження замовнику згідно з його розрахунком робочу силу з числа засуджених в кількості до 20 (двадцяти) чоловік для проведення сільськогосподарських робіт на об'єкті замовника. Замовник забезпечує зайнятість роботою надану виконавцем робочу силу із числа засуджених на території виробничих площ замовника протягом всього строку дії договору, із забезпеченням умов нагляду за засудженими у відповідності із чинним законодавством.

Відповідно до п. п.4.1., 4.6. договору сторонами визначено орієнтовну суму за цим договором з ПДВ, яка складає 49947,90 грн.

Оплата використаної праці засуджених провадиться на підставі узгоджених сторонами актів виконаних робіт, не пізніше 5 числа наступного місяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач впродовж 1-ого кварталу 2012 року надав відповідачеві послуги робочою силою із числа засуджених, про що свідчать відповідні акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств, зокрема:

- в січні 2012 року відпрацьовано 175 л/днів, на суму з урахуванням ПДВ 17377,50 грн., що підтверджується узгодженим з відповідачем актом виконаних робіт №1 за січень 2012 року;

- в лютому 2012 року відпрацьовано 65 л/днів, на суму з урахуванням ПДВ 6454,50 грн., що підтверджується узгодженим актом виконаних робіт №2 за лютий 2012 року;

- в березні 2012 року відпрацьовано 260 л/днів, на суму з урахуванням ПДВ 25818,00 грн., що підтверджується узгодженим з відповідачем актом виконаних робіт №3 за березень 2012 року.

Таким чином, як встановлено матеріалами справи, впродовж 1-ого кварталу 2012 року позивачем відпрацьовано 500 л/днів на загальну суму 49 650,00 грн.

27.12.2012 року позивачем на адресу відповідача направлялись рахунки на оплату №157 від 27.12.2012 року на суму 16 548,00 грн., №158 від 27.12.2012 року на суму 33102,00 грн., за надані Первомайською виправною колонією послуги робочою силою, на підставі договору №Г-1 від 03.01.2012 року, проте, як зазначає позивач, станом на дату звернення з позовом до суду, відповідач борг не погасив, в зв'язку з чим, вищевказані обставини стали причиною звернення до суду із відповідною позовною заявою за захистом порушених прав.

Під час розгляду справи по суті, позивач наголосив про сплату відповідачем частини боргу на суму 35 481,99 грн., тобто, вже після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджує банківською випискою від 17.10.2013 року, в зв'язку з чим, просив суд стягнути з відповідача залишок непогашеної заборгованості за відповідним договором в розмірі 14168,01 грн.

Судом враховано п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якої, припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи по суті сплачено частину боргу за договором в розмірі 35 481,99 грн., тобто, між сторонами не залишилося неврегульованих питань з вказаного питання, в зв*язку з чим, господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог, згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідача залишку боргу в розмірі 14 168,01 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на момент розгляду справи відповідач 14 168,01 грн. залишку заборгованості за отримані послуги не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати отриманих послуг на загальну суму 14 168,01 грн.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, виконання належним чином позивачем своїх зобов'язань за договором щодо надання послуг та не проведення при цьому всіх належних розрахунків відповідачем за отримані послуги, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача, які грунтуються на тому, що відповідно акту звірки взаємних розрахунків від 15.10.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 35 481,99 грн., а не 49 650,00 грн., як заявлено прокуратурою при зверненні до суду з позовом, господарський суд не приймає до уваги, оскільки документами наданими до матеріалів справи, зокрема, підписаними між сторонами актами виконаних робіт, достаменно підтверджується надання позивачем послуг саме на суму 49 650,00 грн. Інше відповідачем не спростовано, доказів погашення заборгованості за договором в повному обсязі суду не надано. Акт звірки розрахунків сторін від 15.10.2012 року не може прийматися судом в якості належного доказу в розумінні норм ст.ст. 33-34 ГПК України, оскільки він не є беззаперечним доказом, а є систематизованим результатом господарської діяльності сторін.

Крім того, господарський суд, розглянувши клопотання прокуратури про накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Насінневе" в межах розміру сум позовних вимог в розмірі 49 650,00 грн. та накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача, вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаного клопотання з наступних підстав.

Вирішуючи це клопотання суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", в частині 1 якої вказано, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки прокурором не надано відповідних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову, суд вважає за необхідне в задоволені заяви відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 1 720, 50 грн. покладаються на відповідача з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 509, 610, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Насінневе" (64020, Харківська область, Кегичівський район, селище міського типу Чапаєве, вулиця 50 років Жовтня, будинок 20, код 00387080, р/р 26006050006040 ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Первомайської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№117) (64100, Харківська область, місто Первомайський, код 14317002, р/р 31252273210539 ГУДКС України в Харківській області, МФО 851011) - 14 168,01 грн. заборгованості за договором на використання праці засуджених для виконання робіт і послуг на виробничих об*єтах організацій та підприємств усіх форм власності № Г-1 від 03.01.2012 року.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Насінневе" (64020, Харківська область, Кегичівський район, селище міського типу Чапаєве, вулиця 50 років Жовтня, будинок 20, код 00387080, р/р 26006050006040 ПАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, рахунок №31215206783003, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, код банку 851011) - 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.10.2013 р.

Суддя Попович І.М.