Рішення № 34590749, 23.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15560/13 23.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірми «Екопласттермавіа»доТовариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг»простягнення 9 560,00 грн.Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

від позивача:Супрун М.І., дов. б/н від 05.10.2012 р.від відповідача:Колісник О.А., дов. №134 від 23.04.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Екопласттермавіа» (надалі - ТОВ «Екопласттермавіа») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» (надалі - ТОВ «КЕС-УА Холдинг») про стягнення 9 560,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 р. у справі №5011-10/12675-2012, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 р. позовні вимоги ТОВ «Екопласттермавіа» задоволено повністю та стягнуто з ТОВ «КЕС-УА Холдинг» заборгованість у розмірі 54 769,57 грн., пеню у розмірі 450,16 грн., 3% річних у розмірі 90,03 грн. (за період з 21.06.2012 р. по 11.07.2012 р.), та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. Відповідачем постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 р. було виконано 01.07.2013 р., а тому позивачем за період з 12.07.2012 р. по 30.06.2013 р. було додатково нараховано пеню у розмірі 7 967,00 грн. та 3% річних у розмірі 1 593,00 грн. за період з 12.07.2012 р. по 01.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.09.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. у зв'язку із клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 02.10.2013 р.

02.10.2013 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано відзив на позовну заяву згідно змісту якого позивач проти позовних вимог заперечив та просив залишити їх без задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву до 21.10.2013 р.

В судовому засіданні 21.10.2013 р. оголошено перерву до 23.10.2013 р.

Представник позивача в судове засідання 23.10.2013 р. з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.10.2013 р. з'явився, проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити повністю.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача по суті даного спору та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

01.12.2011 р. між ТОВ «Екопласттермавіа» (виконавець) та ТОВ «КЕС-УА Холдинг» (замовник) укладено Договір №0112-11 (надалі - «Договір») згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язується виконати роботи з прибирання приміщень замовника за адресою: м. Вінниця, вул. Липовецька, б/у.

На виконання умов Договору ТОВ «Екопласттермавіа» було виконано роботи з прибирання в повному обсязі.

Проте відповідач свого грошового зобов'язання належним чином не виконав внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 р. у справі №5011-10/12675-2012, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 р. позовні вимоги ТОВ «Екопласттермавіа» задоволено повністю та стягнуто з ТОВ «КЕС-УА Холдинг» заборгованість у розмірі 54 769,57 грн., пеню у розмірі 450,16 грн., 3% річних у розмірі 90,03 грн. (за період з 21.06.2012 р. по 11.07.2012 р.), та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжного доручення №121 від 01.07.2013 р. відповідачем в добровільному порядку було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 56 919,26 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання зі сплати вартості виконаних робіт.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 7 967,00 грн. та 3% річних у розмірі 1 593,00 грн. за прострочення по оплаті 54 769,57 грн., які нараховано за період за період з 12.07.2012 р. по 01.07.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Наявність грошового зобов'язання відповідача (виникло за Договором №0112-11 від 01.12.2011 р.) зі сплати вартості виконаних робіт до 12.07.2012 р. у розмірі 54 769,57 грн. підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 р. у справі №5011-10/12675-2012 за участі тих самих сторін, а тому відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доказуванню.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Як вбачається з платіжного доручення №121 грошові кошти у розмірі 56 919,26 грн. було перераховано позивачу 01.07.2013 р. та проведено банком 02.07.2013 р.

Таким чином, грошове зобов'язання відповідача по сплаті грошових коштів у розмірі 54 769,57 грн. є припиненим у зв'язку із виконанням належним чином 02.07.2013 р.

Отже, у заявлений в позові період мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті грошових коштів у розмірі 54 769,57 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 7 967,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати виконаних виконавцем робіт, замовник сплачує виконавцю пеню із розрахунку двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по оплаті 54 769,57 грн. у період з 12.07.2012 р. по 30.06.2013 р. нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) припиняється 20.12.2012 р. Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення до подачі позову.

По-друге, перерахунок пені здійснюється з урахуванням того, що 2012 р. був високосним та кількість днів у році складала 366.

Отже, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, правомірним є стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 12.07.2012 р. по 20.12.2012 р. у розмірі 3 636,34 грн.

Період нарахування пені у даній справі не є тотожним періоду нарахування пені, що була стягнута згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 р. у справі №5011-10/12675-2012, а скупний період нарахування пені (у даній справі та справі №5011-10/12675-2012) не перевищує 6-ти місяців.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1 593,00 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України оскільки, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Правомірність стягнення 3% річних та інфляційних втрат після стягнення основного боргу за окремим судовим рішенням підтверджується п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/249 від 15.03.2011 р. з посиланням на постанову Верховного Суду України у справі №10/25 від 20.01.2011 р.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 1 593,00 грн. за прострочення по оплаті 54 769,57 грн., які нараховані за період з 12.07.2012 р. по 01.07.2013

Суд здійснює перерахунок 3% річних на предмет правильності їх нарахування.

За перерахунком суду розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 598,07 грн., а оскільки у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог то вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1 593,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Екопласттермавіа» на користь ТОВ «КЕС-УА Холдинг» пені у розмірі 3 636,34 грн. та 3% річних у розмірі 1 593,00 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 4 330,66 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Екопласттермавіа» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» (04655, м. Київ, Московський проспект, 20-Б; ідентифікаційний код 37140134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Екопласттермавіа» (21050, м. Вінниця, вул. Козицького, 81 кв. 14; ідентифікаційний код 23057445) пеню у розмірі 3 636 (три тисячі шістсот тридцять шість) грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 1 593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 941 (дев'ятсот сорок одна) грн. 12 коп.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 30.10.2013 р.

Суддя С.В. Балац