Постанова № 34590720, 29.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року 11 год. 47 хв. м. Львів № 813/7263/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/7263/13-а

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області, представник - Демко М.І.дотовариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт», представник - не прибувпростягнення боргу в сумі 55638,62 грнВСТАНОВИВ:

Позивач Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області (далі - УПФУ в Миколаївському р-ні) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» (далі - ТзДВ «Миколаївцемремонт») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 55638,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації, на яких набуто пільговий стаж, з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Однак, всупереч зазначеним вимогам та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» відповідач не сплатив суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виставлених до відшкодування у липні, серпні 2013 року в розмірі 55638,62 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув повторно, явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надходило.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 з наступними змінами та доповненнями).

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Визначення управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах як органів державної влади, що здійснюють управлінські функції, випливає з Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2.

Відповідно до покладених на нього завдань, управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями (надалі - Закон), встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, працівникам зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 90 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначених та/або виплачених у 2011 році, у розмірі 100 відсотків фактичних на виплату і доставку пенсій, призначених та\або виплачених у 2012 році.

Пунктом 6.4 Інструкції, визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.5 вказаної Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктом 6.8 Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що ТзДВ «Миколаївцемремонт» відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до поданих позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники відповідача, зазначені у розрахунках, отримували пенсію, призначену відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Виходячи з розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, виставлених до відшкодування ТзДВ «Миколаївцемремонт» у липні, серпні 2013 року, до сплати підлягали кошти в сумі 55638,62 грн.

Як вбачається з матеріалів справи УПФУ в Миколаївському р-ні направило ТзДВ «Миколаївцемремонт» повідомлення форми «Ю» № 52 від 05.02.2013 року, № 281 від 03.07.2013 року та № 326 від 06.08.2013, які відповідачем отримані, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Докази сплати відповідачем вказаної суми заборгованості станом на час розгляду справи відсутні.

Відповідно до наявної в матеріалах справи картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 1, сума боргу ТзДВ «Миколаївцемремонт» складає 55638,62 грн.

Оскільки відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій самостійно відшкодовані не були, вказана сума заборгованості підлягає стягненню з ТзДВ «Миколаївцемремонт» в користь управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Щодо судових витрат, відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

На підставі п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від 09.07.2003 року № 1058-IV зі змінами та доповненнями, п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» (ЄДРПОУ 05434134, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, 3) на користь управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області (код ЄДРПОУ 22361460, Львівська область, м. Миколаїв, пл. Ринок, 18) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 55638 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 62 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 04.11.2013 року.

Суддя Кедик М.В.