Ухвала суду № 34590561, 10.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/29436/11

№ К/9991/29436/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Костенка М.І., при секретарі: Луцак А.В.

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллайс-Приват»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011

у справі № 2а-3258/09/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллайс-Приват»

до 1. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва,

2. Головного управління Державного казначейства України в м. Києві

за участю прокурора м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2010 позов задоволено: скасовані податкові повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0003272306/0 від 29.05.2009, № 0003272306/1 від 21.07.2009, № 0003272306/2 від 03.11.2009, № 0003272306/3 від 28.01.2010;№ 0003182306/0 від 26.06.2009, № 0003182306/1 від 05.08.2009, № 0003182306/2 від 03.11.2009, № 0003182306/3 від 27.01.2010; № 0006642306/0 від 09.10.2009, № 0006642306/1 від 26.11.2009, № 0006642306/2 від 24.02.2010; № 0008132306/0 від 24.11.2009, № 0008132306/1 від 25.12.2009; № 0000050702/0 від 28.01.2010; № 0000490720/0 від 05.03.2010; стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДК України в м. Києві на користь ТОВ «Еллайс-Приват» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопада 2008 року - жовтень 2009 року у загальній сумі 4976687,00 грн. (у т.ч.: за листопад 2008 року - 685232,00 грн., за грудень 2008 року - 545312,00 грн., за січень 2009 року - 282489,00 грн., за лютий 2009 року - 182767,00 грн., за березень 2009 року - 647835, 00 грн., за квітень 2009 року - 541242,00 грн., за травень 2009 року - 383534,00 грн., за липень 2009 року - 692195,00 грн., за серпень 2009 року - 225456,00 грн., за вересень 2009 року - 267144,00 грн., за жовтень 2009 року - 523481,00 грн.) шляхом перерахування її на поточний рахунок ТОВ «Еллайс-Приват», що обслуговується у ПАТ Комерційний банк «ЄВРОБАНК»(МФО 380355).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ТОВ «Еллайс-Приват» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень 2009 року згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в актах перевірки від 25.05.2009 № 818/2306/34695756; від 22.06.2009 № 1021/23-06/34695756; від 07.08.2009 № 1438/23-06/34695756; від 05.10.2009 № 1758/23-06/34695756; від 13.11.2009 № 1953/2306/34695756; від 19.01.2010 № 11/07-02/34695756, про порушення позивачем норм пункту 3.1 ст.3, пунктів 4.1 та 4.3 ст.4, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, пункту 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, а саме: завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, задеклароване за листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2009 року, внаслідок відтворення в податковому обліку господарський операцій за договором комісії від 10.10.2008 № 10/08, укладеного з ТОВ «Хімпром Україна» на придбання на зовнішньому ринку товару (каучуку синтетичного, продукції текстильної, хімічної, металургійної, легкої, автомобільної, харчової промисловості), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за податковими деклараціями за грудень 2008 року на 545312,00 грн., за січень 2009 року - 282489,00 грн., за лютий 2009 року - 182767,00 грн., за березень 2009 року - 647835,00 грн., за квітень 2009 року - 541242,00 грн., за травень 2009 року - 383534,00 грн., за липень 2009 року - 692195,00 грн., за серпень 2009 року - 225456,00 грн., за вересень 2009 року - 267144,00 грн., за жовтень 2009 року - 523481,00 грн.

На підставі актів перевірки та за наслідками процедури адміністративного оскарження ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: від 29.05.2009 №0003272306/0, від 21.07.2009 № 0003272306/1, від 03.11.2009 № 0003272306/2, від 28.01.2010 № 0003272306/3 - про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за грудень 2008 року та січень 2009 року на 545312,00 грн. та 282489,00 грн. відповідно; від 26.06.2009 №0003182306/0, від 05.08.2009 № 0003182306/1, від 03.11.2009 №0003182306/2, від 27.01.2010 № 0003182306/3 - про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за лютий, березень 2009 року на 182767,00 грн. та 647835,00 грн. відповідно; від 09.10.2009 № 0006642306/0, від 26.11.2009 № 0006642306/1, від 24.02.2010 № 0006642306/2 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованого у податковій декларації за липень 2009 року на 692195,00 грн.; від 24.11.2009 № 0008132306/0, від 25.12.2009 №0008132306/1 - про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за серпень 2009 року на 225456,00 грн.; від 28.01.2010 № 0000050702/0 - про зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за вересень, жовтень 2009 року на 267144,00 грн. та 523481,00 грн. відповідно; від 05.03.2010 № 0000490720/0 - про зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ у податкових деклараціях за квітень, травень 2009 року на 541242,00 грн. та 383534,00 грн. відповідно.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (комітент) та TOB «Хімпром Україна» (комісіонер) був укладений договір комісії від 10.10.2008 № 10/08, за умовами якого комітент доручає комісіонерові, а комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок комітента зовнішньоекономічний контракт на придбання товару на загальну суму 50000000 дол. США та передати все одержане за договором комітентові, для чого виконати всі необхідні дії для доставки на митну територію України придбаного товару (у т.ч. сплатити всі необхідні платежі для митного оформлення товару). Підпунктом 3.1.1 цього договору до обов'язків комітента належить прийняти товар від продавця - нерезидента на території митного контролю (Україна) та сплатити мито та податок на додану вартість при розмитненні товару (у разі, якщо ці платежі не оплачені комісіонером). Комісійна винагорода встановлювалась у розмірі 0,5% від суми договору.

На виконання цього договору ТОВ «Хімпром Україна» (покупець) 11.10.2008 уклав з фірмою Invest S. А.»Suite, 1-А 5 Calle Eusebio A. Morales, E 1 Cangrejo, Panama city, Panama 28.860 (продавець) контракт, предметом якого є поставка каучуку, продукції текстильної, хімічної, металургійної, легкої, автомобільної, харчової промисловості на загальну суму 50000000 дол. США.

На підтвердження поставки вказаного товару до матеріалів справи позивачем додані ВМД, згідно з якими товар поставлено на умовах DAF-UA Зернове-Суземка, відправник -фірма Alven Invest S. A.»Suite, 1-А, #5 Calle Eusebio A. Morales. El Cangrcjo, Panama city, Panama #28.860, одержувач -ТОВ «Еллайс-Приват», особа відповідальна за фінансове врегулювання -ТОВ «Хімпром Україна».

Перевезення товару проводилось залізничним транспортом за договором від 03.07.2008 № 1А07-08, укладеним між ТОВ «Хімпром Україна» як замовником та ТОВ «Глобалтранс» - перевізник, про що останні склали акти здачі-приймання робіт (наданих послуг по перевезенню) від 30.11.2008 №130, від 31.12.2008 №147, від 31.01.2009 № 13.

Як встановлено у судовому процесі, розрахунків за виконання договору комісії від 10.10.2008 № 10/08 здійснено не було, внаслідок чого у позивача виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ «Хімпром Україна» на загальну суму 25443397,79 грн.

14.10.2008 між ТОВ «Еллайс-Приват» (комітент») та ТОВ «Хімпром Україна» (комісіонер) укладено договір комісії №12/08, за умовами якого комісіонер зобов'язується за дорученням та за рахунок комітента за комісійну винагороду укласти від свого імені договір продажу каучуку синтетичного та натурального. За умовами договору повна оплата за поставлену продукцію здійснюється покупцем до 14.11.2009; комітент зобов'язується передати товар комісіонеру для продажу на складі за адресою: м. Київ, бульвар І. Лепсе, 24, - який є складом комісіонера.

На підтвердження виконання договорів комісії позивач надав під час проведення перевірки копії видаткових накладних та довіреностей на прийняття товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу (ЦК) України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. (ст. 1018 цього Кодексу).

Пунктом 1 ст. 1023 ЦК визначено, що комітент зобов'язаний прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії.

За змістом вказаних правових норм передача майна, придбаного комісіонером, від комісіонера комітенту та виплата комісійної винагороди комісіонеру випливає з природи договору комісії, є його ідентифікуючими умовами.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Встановивши у судовому процесі факт відсутності у позивача на час проведення перевірок документів, які б підтверджували передачу позивачу комісіонером (ТОВ «Хімпром Україна») придбаного товару, розрахунку між цими суб'єктами господарювання за договором комісії від 10.10.2008 № 10/08 (перерахування комітентом комісіонеру вартості придбаного товару; відшкодування витрат, пов'язаних з митним оформленням імпортованого товару, його доставкою; оплата наданих комісійних послуг), та взявши до уваги, що позивач самостійно сплачував податок на додану вартість митним органам при ввезенні товару на митну територію України та включав в податковому обліку ці суми податку до податкового кредиту, тоді як в подальшому реалізація товару здійснювалась на умовах комісії без перерахування комісіонером грошових коштів позивачу (комітенту), що, у свою чергу, відповідно до пункту 4.7 ст. 4 Закону № 168/97-ВР не створювало для позивача податкових зобов'язань, апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції правильно оцінив ці обставини як свідчення укладення договорів комісії між позивачем та ТОВ «Хімпром Україна» з метою мінімінізації податкових зобов'язань позивача та отримання податкової преференції у вигляді права на бюджетне відшкодування у більший розмірах, ніж встановлено законом.

Оцінка судом апеляційної інстанції наданих позивачем договорів з ТОВ «Хімпром Україна» від 24.02.2009 №Б18-09/1 та від 20.11.2009 № Б80-09/1 (купівлі-продажу простих векселів загальною вартістю 10 741 200,00 грн. та 14960000.00 грн. відповідно), від 01.04.2009 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 7749060,15 грн.; від 01.04.2009 - на суму 2787139,85 грн.; від 23.11.2009 - на суму 14907197,76 грн. відповідає правилам оцінки доказів, встановлених ст.86 КАС України, зокрема такій встановленій у справі обставині, як відсутність у позивача цих договорів на час проведення контролюючим органом перевірок, про що свідчить виявлена в бухгалтерському обліку позивача кредиторська заборгованість перед ТОВ «Хімпром Україна» на загальну суму 25443397,79 грн.

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллайс-Приват» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.І. Костенко