Ухвала суду № 34590127, 31.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 р.Справа № 818/4472/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. по справі № 818/4472/13-а за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі про скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Лебедин та Лебединському районі (далі - відповідач, УПФУ в м.Лебедин та Лебединському районі ), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу УПФУ в м.Лебедин від 16.05.2013р. №3368/02-28 про сплату недоїмки в сумі 6270 грн. 65 коп.

09.08.2013р. позивачем було подано до суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог в якій позивач зазначає, що 02.08.2013р., вже після відкриття провадження по даній справі, ОСОБА_1 було отримано від відповідача ще одну вимогу від 02.08.2013р. №Ф149-1 про сплату недоїмки на суму 7464 грн. 68 коп., яку також просить протиправною та скасувати в судовому порядку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі про скасування вимоги було задоволено в повному обсязі.

Скасовано та визнано протиправними вимогу про сплату недоїмки за вхідним номером 3368/02-28 від 16.05.2013р. винесену Управлінням пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі та вимогу про сплату недоїмки від 02.08.2013р. №Ф 149-1 У винесену Управлінням пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі (42200, Сумська обл., м. Лебедин, вул. Антонова, 6-б) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. шляхом їх безспірного списання з рахунків Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Ледединському районі.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем було надано заперечення на апеляційну скаргу та викладено свій погляд на обставини справи та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надана заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, як підприємець, з 06.07.1999р. перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м.Лебедин та Лебединському районі.

Як отримувач пенсії позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

ОСОБА_1 протягом серпня-грудня 2011 року та січня-грудня 2012 року перебувала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку.

Відповідачем УПФУ в м.Лебедин було сформовано вимогу від 16.05.2013р. №3368/02-28 про сплату недоїмки в сумі 6270 грн. 65 коп., з яких: 1698,23 грн. - фактична сума нарахованих внесків за серпень - грудень 2011 року, за 2012 рік - 4572,42 грн. Таким чином, загальна сума боргу, яку відповідачем було визначено у вищезазначеній вимозі становить 6270,65 грн.

В подальшому відповідачем було сформовано ще одну вимогу від 02.08.2013р. №Ф149-1 (а.с.37) про сплату недоїмки на суму 7464 грн. 68 коп. Відповідно до розрахунку наданого до даної вимоги (а.с.38) зазначена сума складається з заборгованості за попередній період -6270,65 грн. та 1194,03 грн., які відповідачем було нараховано за відповідний період 2013 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивачка, як пенсіонер за віком, не є платником єдиного внеску, тому Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено правомірності вимог про сплату боргу.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464-VI (яка набрала чинності 06.08.2011 р.) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті (тобто фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Стаття 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Умови її призначення за віком визначені статтею 26 зазначеного Закону.

Так, ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено умови призначення пенсії за віком. Так, згідно абз.1 даної норми передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Згідно абз.2 - «До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; …».

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорту та копією пенсійного посвідчення (а.с.28).

Так позивачка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до положень «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» і на момент її призначення - 14.03.2012р. (дата видачі пенсійного посвідчення) їй виповнилося 56 років, що надає їй право на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції не було надано доказів того, що ФОП ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) укладав з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 досяг певного пенсійного віку, що передбачає звільнення від сплати внеску пенсіонерів за віком, позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки оскаржувані вимоги винесена з порушенням вимог Закону №2464, а тому є протиправною та підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. по справі № 818/4472/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.