УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2013 р. справа № 0870/9618/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Телекомпромбуд Л.Т.Д.»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі № 0870/9618/12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Телекомпромбуд Л.Т.Д.» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Телекомпромбуд Л.Т.Д.» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000632214/7795 від 14.09.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що висновки зроблені податковим органом в акті перевірки є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами. Позивач вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких ним визначалися податкові зобов'язання з податок на додану вартість.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року відмовлено у задоволенні позову. Постанова суду мотивована правомірністю оскарженого податкового повідомлення-рішення з огляду на безтоварність господарської операції між позивачем та ТОВ «ПЕЙ НЕТ».
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомпромбуд Л.Т.Д.» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично обгрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо нереальності господарських операцій, за наслідками яких позивачем відносились суми ПДВ до складу податкового кредиту.
У судове засідання представники сторін не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Згідно із ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З матеріалів справи вбачається, що судова повістка, яку направлено на адресу відповідача, не вручена адресату з незалежних від суду причин, про що свідчать відомості поштового органу. За таких обставин, судом апеляційної інстанції розглянуто справу у відсутності представника відповідача.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами ДПІ у період з 23.08.2012 по 27.08.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВКФ «Телекомпромбуд Л.Т.Д.» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків «ТОВ «ПЕЙ НЕТ» їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, березень 2012 року, за результатами якої складено Акт №206/22-1421/34718762 від 27.08.2012 року.
В акті перевірки вказано на порушення ТОВ «ВКФ «Телекомпромбуд Л.Т.Д.»: пп. 14.1.36, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України № 1492 від 02.02.2012 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме підприємством завищено податковий кредит за лютий 2012 на загальну суму 44072 грн., за березень - на загальну суму 43005 грн., який сформований за рахунок господарських відносин з контрагентом ТОВ «Пей Нет».
Такі висновки податкової служби зроблені з огляду на наступне.
Проведеною перевіркою встановлено, що 01.12.2011 ТОВ «ВКФ «Телекомпромбуд Л.Т.Д.» (Покупець) з ТОВ «ПЕЙ НЕТ» (Постачальник) укладено договір поставки № П62/2011, за умовами якого ТОВ «ПЕЙ НЕТ» зобов'язується поставити позивачеві, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар. Договором визначено, що товаром є записані у електронному виді ваучери, скетч-коди, інтернет-карти, карти IP-телефонії та ін., установлених номіналів, що мають персональні ідентифікатори та грошову оцінку, а також масив електронних одиниць поповнення рахунку (який може бути розукомплектований або укомплектований) тощо, що надає абонентам операторів стільникового мобільного зв'язку право на поповнення особового рахунку для тимчасового користування послугами стільникового мобільного зв'язку операторів мобільного зв'язку України.
Четвертим розділом Договору встановлений наступний порядок здійснення поставки товару: згідно цього Договору поставка здійснюється з сервера Постачальника з використанням програмного забезпечення (надалі - процесингу). Договором передбаче6но, що процесинг - це діяльність, яка включає в себе формування, оброблення передавання та зберігання даних щодо інформаційного та технологічного обслуговування реалізації Товару Абонентам. Процесинг здійснюється за допомогою апаратно-програмної системи автоматизації розрахунків, до складу якої входить термінал для продажу товару та серверна частина. Для забезпечення здійснення Покупцем продажу Товару Абонентам, Постачальник надає Покупцю можливість користуватися послугами процесингу. Постачальник зобовязується забезпечити безперебійну роботу процесингу та своєчасне завантаження оплаченого Товару на серверну частину.
В акті перевірки вказано на нереальність господарських операцій між ТОВ «ВКФ «Телекомпромбуд Л.Т.Д.» і ТОВ «ПЕЙ НЕТ» та відсутність фактичної поставки Товару, що виключає можливість віднесення сум ПДВ, по цим операціям, до складу податкового кредиту.
На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000632214/7795 від 14.09.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 87077,0грн. та 21769,25грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на встановлені обставини, які свідчать про безтоварність зазначених операцій.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на підстави для збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ - безтоварність господарських операцій, суд першої інстанції правильно вказав на те, що предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару).
Враховуючи специфіку господарських операцій, спосіб поставки товару, суд першої обгрунтовано зазначив про те, що доказами реального придбання та отримання товару можуть слугувати докази завантаження, руху товару (записаних у електронному виді ваучерів Лайф та МТС) на серверній частині та його облік позивачем.
Застосовуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, суд першої інстанції пропонував позивачу надати такі докази, які б свідчили про фактичну поставку товарів.
Оскільки, таких доказів позивачем надано не було, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що господарська операція з придбання позивачем у ТОВ «ПЕЙ НЕТ» електронних ваучерів МТС та Лайф фактично не була здійснена. Встановивши такі обставини суд першої інстанції правильно вказав на відсутність у позивача правових підстав для збільшення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ПЕЙ НЕТ».
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються, позивачем не надано (не зазначено) жодного доказу, які б свідчили про фактичну поставку товару. Посилання позивача на первинні документи, за відсутності доказів поставки товарів, не може свідчити про правомірність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Телекомпромбуд Л.Т.Д.» залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі №0870/9618/12 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.
(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 23.10.2013 р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Судове рішення № 34589479, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 872/10515/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: