Вирок № 34587918, 31.07.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/5127/13-к

Вирок

іменем України

31 липня 2013 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимука Р.С., при секретарі Бабіч-Касьяненко К.В., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, що народився 11 січня 1993 року у м.Сєвєродонецьку Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, і, реалізуючи його, у вересні 2012 року, знаходячись біля озера «Клешня», нарвав рослини дикоростучої коноплі, яку приніс до себе додому за місцем мешкання за адресою АДРЕСА_1, де самостійно висушив, подрібнив її та в подальшому зберігав за місцем свого мешкання для особистого вжиття.

23 березня 2013 року в період часу з 09 години 00 хвилин до 09 години 35 хвилин, в ході санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, при понятих з барної стойки був виявлений та вилучений паперовий згорток, в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору.

Згідно висновку експертизи № 90/9 від 28 березня 2013 року, речовина рослинного походження, надана на експертизу, є канабісом, яким відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабіса, наданого на експертизу (у перерахунку на суху речовину) становить 7,24 грама.

Тобто, своїми умисними діями, що виразились в незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

21 червня 2013 року під час досудового розслідування між обвинуваченим та прокурором було досягнуто угоди про визнання винуватості згідно з умовами якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю та беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяв розкриттю вчиненого ним злочину та зобов'язався визнати свою винуватість в обсязі предявленої підозри у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

При цьому судом зясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки, укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст умови та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, узгоджена міра покарання сторонами та наявна згода обвинуваченого, визначена в межах санкцій ч. 1 ст. 309 КК України, а тому не суперечить вимогам Закону та інтересам суспільства. Підстав для відмови про затвердження угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та міри покарання.

Керуючись ст. 475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором прокуратури м.Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_1, укладену 21 червня 2013 року під час досудового розслідування.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот пятдесят) грн. 00 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави № рахунку 31111115700080 УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, іден.код одержувача 37944909 документально підтверджені витрати на залучення експертів у звязку проведенням експертизи наркотичних засобів їх аналогів та прекурсорів у сумі 294,00 грн.

Вирок суду може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: