Ухвала суду № 34586777, 05.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року справа №805/11811/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Полторацькій С.С.

за участі представника позивача Ніконович С.В., представника відповідача Лобатої О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року у справі № 805/11811/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 19.07.2013 року № 42/10/40-20.

В обґрунтування позову зазначив, що, незважаючи на відмову в отриманні наказу від 18.07.2013р. № 24 про поновлення перевірки, який, на думку позивача не передбачений діючим законодавством, посадовим особам відповідача повідомлено, що вони можуть приступити до проведення перевірки, тобто позивач не відмовлявся від зазначеної перевірки. За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 19 липня 2013 року № 42/10/40-20. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що сам факт відмови в отриманні наказу про поновлення перевірки не свідчить про відмову від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб до проведення перевірки.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що будь-які рішення податкового органу оформлюються шляхом прийняття їх керівником у певній формі документів, які відображають у собі волевиявлення суб'єкта владних повноважень та надають їм юридичну значимість. Наказ від 18.07.2013р. № 24 про поновлення перевірки є законною підставою для продовження проведення перевірки раніше строку, на який вона була зупинена, але позивач відмовився від ознайомлення та отримання цього наказу. Зазначає, що відмова позивача в отриманні наказу про поновлення перевірки перешкоджала проведенню посадовими особами перевірки після її зупинення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач зареєстрован у якості юридичної особи та перебуває на обліку у відповідача, про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків від 03.02.2011р. №58/10/29-14-2 ( а.с. 41, 34).

19.06.2013р. відповідачем прийнято наказ № 204 щодо проведення з 20.06.2013р. документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Лідергаз» (ЄДРПОУ 36885099) та ДК «Укртрансгаз» (ЄДРПОУ 30019801), а саме по операціях з придбання та постачання природного газу, за період з 01.11.2012р. по 30.04.2013р. терміном 15 робочих днів ( а.с. 6).

Наказом відповідача № 11 від 04.07.2013р. зупинено з 05.07.2013р. проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на 30 робочих днів з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк ( а.с. 7).

Наказом відповідача від 18.07.2013р. № 24, у зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення перевірки, на підставі п.82.4 ст.92 Податкового кодексу України, поновлено з 19.07.2013р. проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Лідергаз» (ЄДРПОУ 36885099) та ДК «Укртрансгаз» (ЄДРПОУ 30019801), а саме по операціях з придбання та постачання природного газу за період з 01.11.2012р. по 30.04.2013р.( а.с. 8). При цьому, у вказаному наказі зазначено, що в ході перевірки потрібно додатково дослідити питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності по операціях з придбання природного газу (імпортованого та вітчизняного), його транспортування, зберігання та реалізації.

19 липня 2013р. відповідачем складено акт № 7/40-20-05761614 про неможливість вручення наказу від 18.07.2013р. № 24, а також акт №8/40-20-05761614 відмови від підпису та отримання одного примірника акта про неможливість вручення наказу від 18.07.2013р. №24.

Також, посадовими особами відповідача складено акт № 9/40-20-05761614 від 19.07.2013р. відмови від допуску до перевірки посадових осіб СДПІ у м. Донецьку, в якому зазначено, що посадовими особами позивача було відмовлено в ознайомленні та отриманні копії наказу від 18.07.2013р. про поновлення перевірки, який є підставою для поновлення перевірки останнього раніше строку, зазначеного в наказі від 04.07.2013р. № 11, чим позбавили посадових осіб відповідача можливості на законних підставах продовжити проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача раніше строку, зазначеного в наказі від 04.07.2013р. № 11 та перешкодили здійсненню законних повноважень службовими (посадовими) особами органів ДПС, визначених ст.20 Податкового кодексу України.

Крім того, посадовими особами відповідача складено акт №10/40-20-05761614 від 19.07.2013р. відмови від підпису та отримання одного примірника акта відмови від допуску до перевірки посадових осіб СДПІ у м. Донецьку ( а.с. 21-24).

За наслідками розгляду звернення від 19.07.2019р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків та доданих до нього матеріалів відповідачем прийнято спірне рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 19.07.2013р. № 42/10/40-20, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ПАТ «Концерн Стирол», яке знаходиться за адресою: 84610, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, буд.10 (а.с. 9).

У спірному рішенні зазначено, що представники позивача не допустили посадових осіб відповідача до продовження проведення документальної позапланової виїзної перевірки згідно наказу від 18.07.2013р. № 24 про поновлення перевірки, копію якого представники позивача відмовились отримувати.

Зі змісту звернення від 19.07.2019р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків вбачається, що представники позивача не ознайомились з наказом від 18.07.2013р. №24, відмовились від отримання його копії, не допустили співробітників СДПІ у м. Донецьку до перевірки.

До вказаного звернення додані акти №7/40-20-05761614, №8/40-20-05761614, №9/40-20-05761614, №10/40-20-05761614 від 19.07.2013р.

Факт відмови від отримання наказу від 18.07.2013р. №24 позивачем не спростовується.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 82.4 статті 82 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, встановлено, що проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки. При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Загальний термін проведення перевірок, визначених у пунктах 200.10 та 200.11 статті 200 цього Кодексу, з урахуванням установлених цим пунктом строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.

Згідно п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведені факти відмови позивача в отриманні вказаних документів, а також наказу про зупинення проведення перевірки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відмова платника податків розписатися у направленні на перевірку фіксується відповідним актом, який є підставою для початку проведення перевірки. Тобто, як правильно зазначив суд першої інстанції, невиконання платником податків свого обов'язку щодо розпису у направленні на перевірку не є підставою для не проведення такої перевірки за умови належного засвідчення вказаного факту.

У спірних в межах цієї справи правовідносинах, платник податків відмовився від отримання документу, який прямо не передбачений Податковим кодексом України, та на наслідки відмови в отримання якого також не передбачені Податковим кодексом України.

Встановивши факт відмови в отриманні наказу від 18.07.2013р. № 24 про поновлення перевірки посадові особи відповідача на власний розсуд вирішили, що вказана обставина перешкоджає у продовженні проводити перевірку, але, як вбачається із складених актів та пояснень представників сторін, після засвідчення факту відмови в отриманні вказаного наказу посадові особи відповідача не намагались приступити до проведення перевірки. Вказані обставини правильно проаналізовані та зазначені в постанові судом першої інстанції.

Згідно п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Судом першої інстанції також правильно зазначено, що акти № 7/40-20-05761614, № 8/40-20-05761614, № 9/40-20-05761614, № 10/40-20-05761614 від 19.07.2013р. засвічують факт відмови позивача в ознайомленні та отриманні копії наказу від 18.07.2013р. №24, проте не засвідчують факт відмови позивача у проведені перевірки або у допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки, у тому числі після прийняття наказу від 18.07.2013р. № 24. Зі змісту вказаних актів не вбачається, що позивачем були вчинені якісь інші дії по не допуску представників податкового органу до перевірки, крім відмови від підписання наказу про поновлення переврки.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п.94.5 2 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути повним або умовним.

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна передбачено пунктом 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп. 94.2.4 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, на яку посилається відповідач у спірному рішенні, передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Таким чином, за наведеним законодавчим приписом встановлено, що тільки у разі відмови від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб до проведення перевірки можливе застосування такого виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків як адміністративний арешт майна платника податків.

Відмова платника податків від отримання прямо не передбаченого діючим законодавством наказу про поновлення перевірки не є обставиною, за якої може бути застосовано адміністративний арешт майна. Сам факт відмови в отриманні вказаного наказу про поновлення перевірки не свідчить про відмову від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб до проведення перевірки. Доказів, які б свідчили про відмову позивача від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб до проведення перевірки відповідачем до суду не надані.

З матеріалів справи вбачається, що керуючись частиною 6 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач звертався до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Проте ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2013р. у справі № 805/10655/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013р., провадження за вказаним поданням закрито у зв'язку з наявністю спору про право.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. у справі № 805/10879/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів до Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 19.07.2013 року за № 42/10/40-20. Таким чином, вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено необґрунтованість застосування відповідачем адміністративного арешту відносно майна позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вказані вище обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування спірним рішенням адміністративного арешту майна платника податків, який визначений законодавцем у якості винятково способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків, - є необґрунтованим та безпідставним.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Повний текст виготовлений 6 листопада 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року у справі № 805/11811/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова