УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "04" листопада 2013 р. Справа № 906/1521/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець;
ОСОБА_2 - довіреність б/н від 01.10.2013р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Новоград-Волинський Житомирська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" (смт. Довбиш Баранівський район Житомирська область)
про стягнення 101740,20 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 101740,20грн. боргу за надані транспортні послуги. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Повідомив суд, що під час розгляду справи у суді відповідач частково сплатив борг в сумі 5000,00грн., на підтвердження чого подав довідку № 159 від 04.11.2013р., банківську виписку з особового рахунку та акт звірки станом на 04.11.2013р., підписаний уповноваженими представниками обох сторін.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.10.2013р.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (перевізник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" (замовник/відповідач) було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с.4), за умовами якого: - перевізник зобов'язався доставляти довірений йому замовником вантаж у пункт призначення, а замовник зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату;
- ціна послуг по перевезенню шляхово-будівельних матеріалів становить 0,52грн. за один таксокілометр (п.2.3 договору);
- сума даного договору - по факту виконаних робіт (п.5.1 договору);
- термін даного договору встановлюється з дня підписання договору по 31.12.2012р.
На виконання умов Договору ФОП ОСОБА_1 надав відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу за період з червня по грудень 2012 року на загальну суму 405740,20грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (а.с.5-11).
Відповідач зобов'язання щодо оплати наданих послуг по перевезенню вантажу виконав частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка на день пред'явлення позову складала 101740,20грн.
01.10.2013 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих.№1 з вимогою сплати боргу, яка залишилась без відповіді та задоволення (а.с.25).
Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні надані докази часткової сплати відповідачем боргу в сумі 5000,00грн. (а.с.31).
Таким чином, на день розгляду справи у відповідача перед ФОП ОСОБА_1 залишилась непогашеною заборгованість в сумі 96740,20грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 04.11.2013р. (а.с.32).
Не проведення відповідачем розрахунків за надані послуги стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить іст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Згідно ч.1 ст. 307 ГК України та ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною ч. 2 статті 307 ГК України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в частині стягнення 96740,20грн. боргу. В частині стягнення боргу в сумі 5000,00грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутності предмету спору в зв'язку зі сплатою.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод (Житомирська область, Баранівський район, смт. Довбиш, вул.Щорса, 1, код 30825081)
- на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) - 96740,20грн. боргу, а також 2034,80грн. сплаченого судового збору.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 5000,00грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 06 листопада 2013 року.
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу (за заявою: 11740, Новоград-Волинський р-н, вул.Рівненська, 29, с.Майстрів)
3 - відповідачу (рек.з повід.)
Судове рішення № 34586548, Господарський суд Житомирської області було прийнято 04.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/1521/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: