Постанова № 34585327, 04.11.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3817/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

при секретарі Ленько О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Військової частини А2788 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату, Військової частини А2788 в якому просив суд визнати дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо невидачі належного йому речового майна неправомірними та зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат видати належне позивачу речове майно, відповідно до довідки на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі від 08.10.2013 року №3, загальною вартістю 7986 грн. 65 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що він проходив військову службу на посаді інспектора відділу аудиту у сфері ресурсного забезпечення Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролюю Міністерства оборони України. Відповідно до наказу Першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 22.08.2013 року №139 він був звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту «б» (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України та виключений зі списків особового складу наказом начальника Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролюю Міністерства оборони України від 13 вересня 2013 року №194. На час звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу йому не було виплачено ні грошову компенсацію замість речового майна, ні видано речове майно.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник Чернігівського обласного військового комісаріату в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, подав письмові заперечення в яких зазначив, що Чернігівський ОВК забезпечується речовим майном військовою частиною А2788, яка знаходиться за адресою: 03126, вул. Качалова, 3, м. Київ, від якої фактично і залежить виконання зобов'язань щодо видачі заборгованості по речовому майну, то відповідно для видачі позивачу заборгованості по речовому майну військова частина А2788 повинна вчинити певні дії щодо виділення позивачу відповідного речового майна, яке йому заборговано.

Представник Військової частини А2788 в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді інспектора відділу аудиту у сфері ресурсного забезпечення Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролюю Міністерства оборони України.

Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 22.08.2013 року № 139 (по особовому складу) ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту ''б" частини шостої статті 26 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я (а.с. 7).

Наказом начальника Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та контрою Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролюю Міністерства оборони України від 13 вересня 2013 року №194 (по стройовій частині) позивача було виключено зі списків особового складу управління та усіх видів забезпечення (а.с. 6).

Згідно довідки Чернігівського обласного військового комісаріату №3 на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі позивачу, була нарахована грошова компенсація замість речового майна у сумі 89,93 грн. до 11.03.2000 року та у сумі 7896,57 грн. з 12.03.2000 року (а.с. 5).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно пунктів 27-28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.

Згідно пункту 2 зазначеного вище Положення, метою речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.

Згідно довідки №3 від 08.10.2013 року на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна звільненому ОСОБА_1, сума грошової компенсації складає 7986,65 грн.

В судовому засіданні встановлено, що речове майно на суму грошової компенсації позивачу не видавалось. Позивач перебував на речовому забезпеченні в Чернігівському обласному військовому комісаріаті.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Чернігівського обласного військового комісаріату видати належне ОСОБА_1 речове майно, відповідно до довідки на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі від 08.10.2013 року №3, загальною вартістю 7986,65 грн.

В той же час суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Чернігівського обласного військового комісаріату щодо невидачі належного позивачу речового майна, оскільки позивач не звертався до Чернігівського ОВК у письмовій формі з проханням видати речове майно, а відповідачем не приймалось рішення щодо невидачі належного позивачу речового майна.

Згідно частини 2 статі 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Військової частини А2788 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат видати належне ОСОБА_1 речове майно, відповідно до довідки на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі від 08.10.2013 року №3, загальною вартістю 7986 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 65 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Заяць