Рішення № 34584558, 06.11.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/2394/13

Справа № 235/6048/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Філь О.Є.

при секретарі Гужеля А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Донецької області про визнання прав забудовника, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 селищної ради Донецької області про визнання прав забудовника, посилаючись на те, що 01 грудня 2012 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 І-НО № 664947, виданим виконкомом ОСОБА_2 селищної ради м. Красноармійська Донецької області, про що 5 грудня 2012 року зроблено відповідний актовий запис № 42.

За життя ОСОБА_3 була матірю позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії ЯЕ № 584352, виданим ОСОБА_2 селищною радою Красноармійського району, про що в книзі записів актів цивільного стану про народження 19 вересня 1956 року зроблено відповідний актовий запис за № 95.

До реєстрації шлюбу з батьком позивача ОСОБА_5 15 листопада 1955 року мати мала прізвище Прокопенко, що вбачається з свідоцтва про реєстрацію шлюбу Серії ІІ-НО № 465894, виданим повторно ОСОБА_2 селищною радою Донецької області 25 квітня 1978 року.

На підставі рішення виконавчого комітету Красноармійської районної Ради депутатів трудящих від 9 травня 1953 року матері на прізвище Прокопенко було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці під № 3 по вул. Перемоги Шевченківської селищної ради, площею 1000 кв. метрів.

Про відведення земельної ділянки представником Красноармійського БТІ 01 липня 1953 року був складений відповідний акт. Був затверджений проект будівництва житлового будинку.

Будівництво житлового будинку здійснювалося на підставі договору на право будівництва і безстрокового користування земельною ділянкою від 01 липня 1953 року.

Будинок та надвірні господарчі споруди матірю позивача були побудовані, що підтверджується генеральним планом від 25 вересня 1955 року, зведеним оціночним актом по домоволодінню № 3 від 16 січня 1964 року, зведеним актом вартості будівель і споруд від 27.07.1985 року, а також технічною документацією, складеною станом 13 червня 2013 року.

На момент закінчення будівництва вулиця Перемоги була перейменована на вулицю К. Готвальда.

На випадок своєї смерті мати позивача зробила особисте розпорядження заповіт на його імя. Інших спадкоємців немає. Батько позивача ОСОБА_5 помер 17.01.1978 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть 18 січня 1978 року зроблено запис за № 3, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 ІІ-НО № 379203, виданим ОСОБА_2 селищною радою Донецької області 18 січня 1978 року.

25 січня 2013 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини за заповітом, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 33127052.

Втім постановою нотаріуса від 19 вересня 2013 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок № 3 по вулиці К. Готвальда в смт. Шевченко міста Красноармійська Донецької області.

Як вбачається з вказаної постанови приватного нотаріуса, підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом стала та обставина, що позивачем не були надані необхідні документи.

Збудувавши будинок, мати не оформила свого права власності на нього.

У період з 2008 року по теперішній час обєкт будівництва по вул. Готвальда в смт Шевченко в експлуатацію не приймався, що підтверджується листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 11.06.2013 р.

Нотаріусом відповідно до п.4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України позивачу було розяснено процедуру вирішення питання в судовому порядку.

У судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради у судове засідання не зявився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, в справі є заява про розгляд справи у відсутності представника.

Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріли справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивачів законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав:

Судом встановлено, що 01 грудня 2012 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 І-НО № 664947, виданим виконкомом ОСОБА_2 селищної ради м. Красноармійська Донецької області (а.с.9), про що 5 грудня 2012 року зроблено відповідний актовий запис № 42.

За життя ОСОБА_3 була матірю позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії ЯЕ № 584352, виданим ОСОБА_2 селищною радою Красноармійського району (а.с.10), про що в книзі записів актів цивільного стану про народження 19 вересня 1956 року зроблено відповідний актовий запис за № 95.

До реєстрації шлюбу з батьком позивача ОСОБА_5 15 листопада 1955 року мати мала прізвище Прокопенко, що вбачається з свідоцтва про реєстрацію шлюбу Серії ІІ-НО № 465894, виданим повторно ОСОБА_2 селищною радою Донецької області 25 квітня 1978 року (а.с.7).

На підставі рішення виконавчого комітету Красноармійської районної Ради депутатів трудящих від 9 травня 1953 року матері на прізвище Прокопенко було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці під № 3 по вул. Перемоги Шевченківської селищної ради, площею 1000 кв. метрів (а.с.11).

Про відведення земельної ділянки представником Красноармійського БТІ 01 липня 1953 року був складений відповідний акт (а.с.12-15). Був затверджений проект будівництва житлового будинку.

Будівництво житлового будинку здійснювалося на підставі договору на право будівництва і безстрокового користування земельною ділянкою від 01 липня 1953 року (а.с.16).

Будинок та надвірні господарчі споруди матірю позивача були побудовані, що підтверджується генеральним планом від 25 вересня 1955 року (а.с.20), зведеним оціночним актом по домоволодінню № 3 від 16 січня 1964 року (а.с.22), зведеним актом вартості будівель і споруд від 27.07.1985 року, а також технічною документацією, складеною станом 13 червня 2013 року.

На момент закінчення будівництва вулиця Перемоги була перейменована на вулицю К. Готвальда.

На випадок своєї смерті мати позивача зробила особисте розпорядження заповіт на його імя. Інших спадкоємців немає. Батько позивача ОСОБА_5 помер 17.01.1978 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть 18 січня 1978 року зроблено запис за № 3, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 ІІ-НО № 379203 (а.с.39), виданим ОСОБА_2 селищною радою Донецької області 18 січня 1978 року.

25 січня 2013 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини за заповітом, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 33127052.

Втім постановою нотаріуса від 19 вересня 2013 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок № 3 по вулиці К. Готвальда в смт. Шевченко міста Красноармійська Донецької області (а.с.41).

Як вбачається з вказаної постанови приватного нотаріуса, підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом стала та обставина, що позивачем не були надані необхідні документи.

Збудувавши будинок, мати не оформила свого права власності на нього.

У період з 2008 року по теперішній час обєкт будівництва по вул. Готвальда в смт Шевченко в експлуатацію не приймався, що підтверджується листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 11.06.2013 р.

Нотаріусом відповідно до п.4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України позивачу було розяснено процедуру вирішення питання в судовому порядку.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В положеннях ст. 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Згідно роз'яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 липня 2011 року, якщо будинок будувався згідно із законом, то до спадкоємця як до складу спадщини переходять обов'язки забудовника (отримати узгодження, здати в експлуатацію, тощо).

Відповідно до розяснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Таким чином, до позивача, як до спадкоємця за заповітом, переходять права та обов'язки забудовника, в тому числі обов'язок ввести вищезазначений будинок та надвірні споруди в експлуатацію. Однак, до здачі будинку в експлуатацію та отримання відповідного свідоцтва про право власності, позивач позбавлений можливості отримати в нотаріальній конторі документи на право власності в порядку спадкування за заповітом.

Згідно п.1 ОСОБА_7 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» № 10-1387/0/4-12 від 27.09.2012 року, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

На підставі діючого законодавства будинки і домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності, не підлягали прийняттю в експлуатацію. Порядок та процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів вперше було встановлено 05 серпня 1992 року постановою Кабінету Міністрів України № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів недержавного замовлення».

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та нормативні акти не мають зворотної дії у часі.

В той же час відповідно до ст.5 та п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли раніше, новий акт цивільного законодавства застосовується стосовно прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21 лютого 2005 року «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» - у разі смерті власника нерухомого майна первісна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, позивачу необхідно визнати права забудовника на вищевказаний житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 5, 1216, 1218, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 3, 109, 119, 120 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 права забудовника на житловий будинок з господарським спорудами, розташований за адресою: вулиця к.Готвальда, 3 в с.Шевченко міста Красноармійська Донецької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 01 грудня 2012 року, а саме право здачі в експлуатацію об»єкта нерухомого майна, право отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок, право на державну реєстрацію права власності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

06.11.2013