Рішення № 34583233, 06.11.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11531/13-ц

Провадження № 2/344/4752/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіБабій О.М.

секретаряСивухіної Ю.Ю.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія PZU Україна» в особі Івано-Франківської філії приватного акціонерного товариства «Страхова компанія PZU Україна» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з наведеним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що 06.03.2013 року ОСОБА_4, керуючи власним транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1 порушила вимоги п. 34.1.3 ПДР, під час розвороту перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5. В результаті ДТП належний позивачу на праві приватної власності автомобіль SKODA OKTAVIA зазнав механічних пошкоджень у звязку із чим позивачу завдано матеріальної шкоди в розмірі 32 926 грн. 64 коп. Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду від 18.03.2013 року винною у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_4, автомобіль якої був застрахований за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.09.2012 року № АВ/8539662. Позивач 20.05.2013 року звернувся до страхової компанії з вимогою про виплату страхового відшкодування за полісом, однак станом на 28.05.2013 року ні письмового повідомлення ні страхового відшкодування не отримав. Тому вважає за необхідне стягнути з відповідача за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року пеню в сумі 405 грн. 94 коп..

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав з мотивів наведених в ньому. Просив позов задовольнити в повному обсязі. Надав суду додаткові письмові пояснення до позову та заперечення на доводи представника відповідача в яких вказав, що у своєму висновку експерт заперечує сам собі, стверджуючи, що подушки безпеки спрацьовують тільки при фронтальному зіткненні, але ж на стор. 7 висновку експерт вказує на спрацювання подушок при боковому зіткненні. Також представник позивача збільшив позовні вимоги в частині розміру пені, однак, квитанції про сплату судового збору суду не надав, тому суд не вважає вказані письмові пояснення представника як заяву про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що позивач всяко перешкоджав відповідачу та не сприяв йому у зясування всіх обставин ДТП та встановленні дійсного розмірі матеріальної шкоди. Висновком експерта встановлено, що пошкодження автомобілів з технічної точки зору не відповідають обставинам, які наведені у поясненнях водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і комплекс наявних пошкоджень на цих автомобілях не міг утворитись за обставин, викладених у поясненнях водіїв. Акт огляду транспортного засобу SKODA OKTAVIA суперечить висновкам проведеного дослідження. На підставі висновку № 000147/1 від 27.03.2013 року відповідач склав письмову відмову, яка була направлена ОСОБА_5 Просив в позові відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

06 березня 2013 року в м. Івано-Франківську по вул.. Юності, 6 сталась ДТП за участю транспортного засобу HONDA CIVIC, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, та транспортного засобу SKODA OKTAVIA, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5.

Автомобіль HONDA CIVIC, д.н.з. НОМЕР_3 належить на праві власності громадянці ОСОБА_6, автомобіль НОМЕР_2 належить на праві власності позивачу ОСОБА_3 (а.с.10).

Вказані обставинами сторонами визнаються, а тому доказуванню не підлягають на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії № АВ/8539662 від 08 вересня 2012 року застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, яка керувала автомобілем HONDA CIVIC, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «PZU Україна». З умов Полісу вбачається, що страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн. Розмір франшизи 0 грн. Забезпечений автомобіль НОМЕР_1. Термін дії полісу до 07.09.2013 року включно.

Згідно ст. 6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 28. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2013 року підтверджено факт настання страхового випадку, а саме, встановлено, що ОСОБА_4 порушила вимоги п. 34.1.3 Правил дорожнього руху України, а саме 06 березня 2013 року 0 11 год. 30 хв. в м. Івано-Франківську по вулиці Юності 6, керуючи транспортним засобом HONDA CIVIC, д.н.з. НОМЕР_3 під час розвороту перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 та допустила зіткнення з транспортним засобом SKODA OKTAVIA, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_4 вчинила правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили (а.с.11). ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вказаному ДТП визнала повністю.

Вина ОСОБА_4 також доводиться протоколом серії АГ2№893198 від 06.03.2013 року про вчинення адміністративного правопорушення, план-схемою ДТП та іншими матеріалами адміністративної справи (а.с.8-10).

Згідно ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З довідки ВДАІ з обслуговування м. Івано-Франківська при УДАІ УМВС вбачається, що внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження: пошкоджено капот, переднє праве крило, передній бампер, передня права фара, подушки безпеки (а.с.6).

Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 50-1/13 від 13.03.2013 року, вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_2 складає 32 926 грн. 64 коп. (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, через свого представника ОСОБА_5, 20.05.2013 року звертався до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування, однак відповідь відповідача на вказану вимогу в матеріалах справи відсутня.

Натомість, в матеріалах справи є лист відповідача ОСОБА_5 за вихідною датою 15 квітня 2013 року, в якому відповідач вказує, що підстав для виплати позивачу страхового відшкодування немає. Доказів направлення позивачу чи отримання позивачем (його представником) такої вимоги суду не надано.

В своїх запереченнях на позовні вимоги представник відповідача посилається на висновок ТзОВ «Українські незалежні судові експерти» № 000147/1 від 27.03.2013 року, на підставі якого ОСОБА_5Ю, було відмовлено в отриманні страхового відшкодування.

Однак, суд оцінює такий висновок критично, оскільки, як вказано в самому висновку, він проведений поверхово, на підставі пояснень водіїв, учасників ДТП та наданих фотознімків.

Вказаний висновок суперечить поясненням водіїв, які вони давали на місця вчинення ДТП, протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, план-схемі ДТП, довідці ДАІ.

Твердження представника відповідача про те, що відповідач звертався до позивача чи учасника ДТП ОСОБА_5 з проханням надати додаткові документи з приводу ДТП, та про те, що водій ОСОБА_5 не сприяв, а всіляко перешкоджав відповідачу у встановлені дійсних причин ДТП, не підтвердженні належними доказами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року в сумі 405 грн. 94 коп.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позивачем доведено порушення відповідачем зобовязань за договором (Полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії № АВ/ 8539662 від 08 вересня 2012 року, яке полягає у невиплаті страхового відшкодування за фактом настання страхового випадку. Тому суд вважає що це право слід захистити та стягнути із вказаного відповідача на користь позивача суму завданої майнової шкоди, тобто витрат, яких він зазнав внаслідок настання страхового випадку, як страхової виплати в розмірі 32 926 грн. 64 коп. та пеню в розмірі 405 грн. 94 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним витрати по оплаті судового збору.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 6, 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 15, 16, 526, 610, 1192 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ч. 1 та 4, 61 ч.3, 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія PZU Україна» в особі Івано-Франківської філії приватного акціонерного товариства «Страхова компанія PZU Україна» про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія PZU Україна», місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Артема, буд. № 40, код ЄДРПОУ 20782312 в користь ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_5, заборгованість по виплаті страхового відшкодування за ремонт автомобіля в розмірі 33 332 грн. 58 коп. та 333 грн. 32 коп. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 06 листопада 2013 року.

Суддя Бабій О.М.