Вирок № 34582967, 01.11.2013, Варвинський районний суд Чернігівської області

КОПІЯ Справа № 731/686/13-к

Провадження № 1-кп/731/58/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2013 року смт. Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді - Павлова В.Г.,

секретаря - Петренко Т.І.,

з участю прокурорів- Афоніна М.О., Карпусь І.М.,

захисника обвинуваченої - ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Варва матеріали кримінального провадження ЄРДР № 12013260020000165 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, українки, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, працюючої спеціалістом-земле-впорядником Варвинської селищної ради Чернігівської області, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді спеціаліста-землевпорядника Варвинської селищної ради з 01.04.2003 року, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування 7 категорії 13 рангу, здійснюючи функції місцевого самоврядування, одержала неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 6500 грн та мобільного телефону «SAMSUNG GALAXY», вартістю на момент вчинення злочину 1095 грн за наступних обставин.

Так, 20.06.2013 року до Варвинської селищної ради Чернігівської області звернувся ОСОБА_3 з заявою про надання дозволу на розміщення торгівельного павільйону через встановлення земельного сервітуту.

Спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_2, діючи відповідно до службових обовязків, визначених посадовою інструкцією спеціаліста селищної ради, затвердженої 21.12.2010 року, маючи повноваження на забезпечення роботи по використанню земель селищної ради, з метою збагачення та переслідуючи корисливий мотив, погодилась сприяти ОСОБА_3 в позитивному розгляді питання стосовно надання йому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту для встановлення торгівельного кіоску по вулиці Шевченка в смт. Варва Чернігівської області, за умови надання їй неправомірної вигоди в розмірі 6500 грн.

21.06.2013 року ОСОБА_2 під час засідання постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, екології та природних ресурсів Варвинської селищної ради повідомила членам комісії про можливість надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту для встановлення тимчасової споруди.

27.06.2013 року, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, сесією Варвинської селищної ради Чернігівської області було прийнято рішення про надання останньому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту для встановлення тимчасової споруди, площею 0,0015 га по вулиці Шевченка в смт. Варва Чернігівської області, з метою здійснення підприємницької діяльності.

27.06.2013 року, після прийняття вказаного рішення, ОСОБА_2 в телефонній розмові повідомила ОСОБА_3 про надання сесією дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту. При цьому, окрім вказаних грошових коштів, остання зазначила про необхідність передачі їй мобільного телефону.

В подальшому, 02.07.2013 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_2 в приміщенні адміністративної будівлі Варвинської селищної ради Чернігівської області, що знаходиться в смт. Варва по вул. Пилипенка, 3, передала ОСОБА_3 копію рішення Варвинської селищної від 27.06.2013 року про надання йому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту для встановлення тимчасової споруди, площею 0,0015 га в смт. Варва по вулиці Шевченка, для здійснення підприємницької діяльності, за що одержала від нього неправомірну вигоду в розмірі 6500 грн та мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY», вартістю на момент вчинення злочину 1095 грн.

Після отримання грошових коштів та мобільного телефону, ОСОБА_2 відразу була викрита працівниками правоохоронних органів на місці скоєння злочину.

Обвинувачена ОСОБА_2, будучи допитаною в судовому засіданні, свою вину в предявленому їй обвинуваченні за ч.2 ст.368 КК України категорично не визнала та надала наступні показання, що з 01.04.2003 року перебувала на посаді спеціаліста-землевпорядника Варвинської селищної ради. Відповідно до покладених на неї службових обовязків, визначених посадовою інструкцією спеціаліста селищної ради, мала повноваження на забезпечення ефективної роботи по використанню земель Варвинської селищної ради. На початку червня 2013 року, під час перебування в щорічній черговій відпустці, її викликала голова селищної ради та повідомила про звернення громадянина ОСОБА_3 з приводу виділення земельної ділянки на території смт. Варва для розміщення торгового приміщення. На виконання доручення голови селищної ради, обвинувачена, запросивши ОСОБА_3 до службового кабінету, розповіла процедуру і механізм виділення земельної ділянки та повідомила про необхідність оперативного збору документів для можливості розгляду даного питання на черговій сесії Варвинської селищної ради, що була запланована на кінець червня 2013 року. Враховуючи юридичну необізнаність ОСОБА_3 з даного питання, його постійне місце проживання в іншому населеному пункті, та маючи на меті допомогти останньому отримати дозвіл на розміщення торгівельного кіоску по вулиці Шевченка в смт. Варва Чернігівської області, обвинувачена допомогла написати письмову заяву та самостійно долучила до неї необхідні графічні матеріали, які є обовязковими для розгляду вказаного питання на засіданні членів постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, екології та природних ресурсів. З метою узгодження обраної ОСОБА_3 земельної ділянки, обвинувачена самостійно зверталась до архітектора Варвинської РДА. 21.06.2013 року на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин вона повідомила присутнім про наміри ОСОБА_3 орендувати земельну ділянку для розміщення торгівельного приміщення та надала відповідні графічні матеріали, зазначивши останнім лише про відсутність будь-яких обтяжень щодо вказаної ділянки. В подальшому, 27.06.2013 року сесією Варвинської селищної ради Чернігівської області було прийнято рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту для встановлення тимчасової споруди. Обвинувачена категорично стверджує, що грошові кошти та мобільний телефон вона дійсно отримала від ОСОБА_3, але винятково як подарунок з нагоди власного дня народження, а їх прийняття - жодним чином не стосуються обставин надання останньому допомоги у вирішенні питання щодо надання йому в найкоротші терміни дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою. В подальшому ОСОБА_2, надаючи показання, підтвердила, що спілкування з ОСОБА_3, в тому числі і по телефону, з яким вона попередньо не знайома, було зумовлено виключно в силу займаного нею службового становища і стосувалось вирішення питання з приводу виділення йому земельної ділянки на території смт. Варва.

Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за можливе прийняття обвинувального вироку у справі.

Аналізуючи всі показання обвинуваченої ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що всі вони, хоча й містять у собі заперечення скоєння протиправних дій з її боку щодо умисного одержання нею, як службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, проте, не дозволяють суду взяти їх за основу правдивого пояснення нею подій, оскільки, спростовуються матеріалами справи та встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами подій.

Більше того, незважаючи на заперечення обвинуваченою вини в предявленому обвинуваченні, з усіх наданих суду доказів, у тому числі і показань обвинуваченої ОСОБА_2, беззастережно слідує, що обставини скоєння нею злочину достовірно встановлені судом та підтверджуються як показаннями свідків, так і іншими, нижче зазначеними, перевіреними в судовому засіданні доказами.

Суд, на виконання вимог ст.22 КПК України, забезпечив сторонам змагальність процесу та свободу в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, створив їм відповідні умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків. Проте, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Так, будучи допитаним в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 надав показання, що на початку червня 2013 року він звернувся до голови Варвинської селищної ради з проханням виділити йому земельну ділянку для розміщення торгівельного приміщення. Зясувавши вид та напрямок підприємницької діяльності, яку він бажав здійснювати на орендованій земельній ділянці, вона покликала до кабінету ОСОБА_2 та розповіла їй про суть звернення. В ході розмови, обвинувачена запропонувала свідкові пройти вже до власного службового кабінету, де ним було повторно розяснено їй мету та необхідність термінового отримання земельного сервітуту. ОСОБА_2 повідомила, що дане питання досить обємне та тривале у вирішенні, запропонувавши власну допомогу в оперативній реалізації його намірів, за умови надання їй грошових коштів в розмірі 6 500 грн. Усвідомлюючи власну необізнаність в земельному законодавстві, свідок погодився на умови спеціаліста селищної ради, та написав заяву, в запропонованій нею формі, про надання йому дозволу на розміщення торгівельного павільйону для розгляду на сесії селищної ради. Обвинувачена самостійно долучала до заяви необхідні графічні матеріали та запропонувала надати їй фотографії торгівельного приміщення, яке планується розмістити на орендованій земельній ділянці. Незабаром ОСОБА_2 повідомила свідкові про необхідність його особистої участі під час узгодження обраної земельної ділянки з архітектором Варвинської РДА. Після категоричної відмови архітектора в наданні погодження щодо запропонованої ОСОБА_2 земельної ділянки, остання запропонувала свідкові обмінятись номерами мобільних телефонів та повідомила, що спробує самостійно вирішити вказане питання. Через деякий час до свідка зателефонувала обвинувачена і розповіла про позитивне вирішення нею всіх питань щодо встановлення земельного сервітуту та необхідність дочекатись відповідного рішення селищної ради.

24.06.2013 року ОСОБА_3, усвідомивши той факт, що спеціаліст Варвинської селищної ради фактично вимагає з нього грошові кошти за сприяння в отриманні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, вирішив звернутись до Прилуцького МВ УМВС з заявою про скоєння кримінального правопорушення.

27.06.2013 року до свідка зателефонувала обвинувачена і повідомила про позитивний розгляд сесією селищної ради його заяви щодо розміщення торгівельного приміщення та відповідно отримання дозволу на розроблення технічної документації. Під час телефонної розмови ОСОБА_2 запропонувала свідкові зустрітись 02.07.2013 року в смт. Варва для отримання ним копії рішення селищної ради. Окрім того, остання висловила своє бажання щодо отримання від ОСОБА_3 в подарунок, з нагоди святкування нею дня народження, мобільного телефону.

02.07.2013 року в приміщенні Прилуцького МВ УМВС працівниками міліції в присутності двох понятих було надано свідкові грошові кошти в сумі 6 500 грн, які були помічені спеціальними речовинами, та мобільний телефон «SAMSUNG-GALAXY». В другій половині дня, ОСОБА_3 приїхав до обумовленого обвинуваченою місця в смт. Варва. Отримавши від ОСОБА_2 копію рішення селищної ради, свідок виявив відсутність в ньому підпису селищного голови та запропонував виправити недолік. Обвинувачена, попередньо домовившись по телефону з відповідною посадовою особою органу місцевого самоврядування, повернувши собі рішення, поїхала до селищної ради.

Через деякий час з будівлі, де розміщена селищна рада, вийшла обвинувачена з копією відповідного рішення, яке було завірене підписом селищного голови. Свідок, оглянувши надане обвинуваченою рішення, в приміщенні селищної ради передав останній 6 500 грн та мобільний телефон «SAMSUNG-GALAXY». ОСОБА_2 відмовилась перераховувати передані свідком грошові кошти, а наказала покласти їх до пакету з мобільним телефоном.

Свідок ОСОБА_4, яка була допитана в судовому засіданні, надала показання, що вона була понятою при наданні ОСОБА_3 працівниками правоохоронних органів грошових коштів в сумі 6500 грн, які були помічені спеціальною речовиною, та мобільного телефону «SAMSUNG-GALAXY», для проведення оперативних слідчих дій на території смт. Варва. Свідок підтвердила, що 02.07.2013 року обвинувачена, керуючи велосипедом, мала при собі пакет. Після її затримання працівниками міліції, в ньому було виявлено грошові кошти в сумі 6 500 грн та мобільний телефон, які попередньо надавались ОСОБА_3 Обвинувачена ОСОБА_2, після ретельного огляду грошових коштів, підтвердила їх належність, визнавши власну провину в їх отриманні. Свідок запевнила про відсутність взагалі будь-яких відносин з ОСОБА_5, оскільки вони між собою до 02.07.2013 року не були знайомими.

Свідок ОСОБА_6, будучи допитаною в судовому засіданні, надала аналогічні показання свідкові ОСОБА_4 щодо її безпосередньої участі в слідчих діях, доповнивши, що обвинувачена ОСОБА_2 під час затримання працівниками міліції, викинула пакет та намагалась втекти, проте була затримана. Працівники міліції розяснювали права та обовязки як понятим, так і обвинуваченій ОСОБА_2 Під час огляду вмісту пакету, що відбувався в присутності обвинуваченої, було виявлено грошові кошти в сумі 6 500 грн та мобільний телефон марки «SAMSUNG-GALAXY». Після відібрання змивів рук у ОСОБА_2, працівники міліції, в присутності понятих, оглянули серії та номери грошових коштів, а також мобільний телефон, які були виявлені в неї в пакеті. Виявлені та вилучені предмети були ідентичними тим, що попередньо надавались ОСОБА_3 працівниками міліції. Обвинувачена визнавала належність їй вилучених грошових коштів та мобільного телефону, а також власну провину у їх отриманні. Свідок підтвердила про відсутність неприязних стосунків з обвинуваченою і щодо обставин отримання останньою вище вказаних предметів нічого повідомити суду не може.

Допитаний в ході судового засідання свідок ОСОБА_7 надав показання, що рішенням першої сесії Варвинського селищної ради шостого скликання він був обраний головою постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, екології та природних ресурсів. З обвинуваченою неприязних стосунків не має і щодо фактичних обставин отримання нею неправомірної вигоди нічого повідомити суду не може. Свідок підтвердив, що 21.06.2013 року на засіданні очолювальної ним комісії розглядалось питання щодо надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту. Незважаючи на те, що ОСОБА_2 не є членом комісії, вона була присутня на засіданні та повідомила присутнім про наміри ОСОБА_3 орендувати земельну ділянку для розміщення торгівельного приміщення. Окрім того, обвинувачена проінформувала про відсутність будь-яких обтяжень щодо вказаної ділянки та надала відповідні графічні матеріали. Свідок особисто не перевіряв достовірність, узгодженість та належність графічних матеріалів, що були надані доповідачем. Після прийняття членами комісії рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, обвинувачена повернула собі попередньо надані нею ж на засідання комісії графічні матеріали.

Свідок ОСОБА_8, будучи допитаною в судовому засіданні, надала показання, що з обвинуваченою неприязних стосунків не має і з приводу фактичних обставин отримання нею неправомірної вигоди нічого повідомити суду не може. Показання даного свідка, яка є членом постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, екології та природних ресурсів, стосуються виключно порядку та процедури розгляду 21.06.2013 року на засіданні комісії заяви ОСОБА_3 щодо надання йому дозволу на розміщення торгівельного приміщення і є аналогічними показанням свідка ОСОБА_7 Свідок зазначила, що всі питання на комісії щодо використання земель завжди вирішуються за обовязковою участю спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_2, та категорично заперечила вплив останньої на членів комісії щодо прийняття відповідного рішення.

Аналогічні показання за змістом щодо обставин засідання 21.06.2013 року постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, екології та природних ресурсів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, в судовому засіданні були надані і свідком ОСОБА_9, яка також підтвердила інформування членів комісії з приводу надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою ОСОБА_3 особисто обвинуваченою. Свідок категорично заперечила про власну обізнаність щодо домовленості останньої з заявником про отримання неправомірної вигоди за сприяння у встановленні земельного сервітуту.

Будучи допитаним в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 надав показання, що він є депутатом Варвинської селищної ради шостого скликання та членом постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, екології та природних ресурсів. Свідок підтвердив власну необізнаність ані щодо обставин отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди, ані щодо порядку денного засідання комісії від 21.06.2013 року, оскільки безпосередньої участі в ньому не приймав. Свідок ОСОБА_10 особисто брав участь, як депутат селищної ради, у голосуванні на засіданні сесії від 27.06.2013 року щодо вирішення земельних питань, в тому числі і відносно надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою.

Допитані в ході судового засідання як свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали аналогічні показання та повідомили, що вони є депутатами Варвинської селищної ради шостого скликання та приймали безпосередню участь у голосуванні питання щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення технічної документації. Про включення до порядку денного засідання селищної ради від 27.06.2013 року і земельного питання їм стало відомо лише після доповіді селищного голови та інформування члена постійної комісії з питань земельних відносин ОСОБА_7, який безпосередньо пропонував надати дозвіл на виготовлення ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою. В ході розгляду даного питання обвинувачена ОСОБА_2, яка також перебувала в сесійній залі, повідомила депутатів про вид та напрямок підприємницької діяльності, яку мав намір здійснювати заявник на території селища. В звязку з відсутністю у присутніх будь-яких зауважень з приводу постановленого на обговорення питання, рішення депутатами було прийнято одноголосно. Свідки підтвердили власну непоінформованість щодо обставин отримання обвинуваченою неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за сприяння у встановленні земельного сервітуту.

Допитаний в ході судового засідання як свідок ОСОБА_13 надав показання, що він є секретарем Варвинської селищної ради та підтвердив факт розгляду депутатами 27.06.2013 року на засіданні тридцять першої сесії Варвинської селищної ради шостого скликання питання щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою. Свідок повідомив, що перед розглядом питання депутатами селищної ради щодо надання заявникові дозволу на розроблення технічної документації було заслухано голову постійної комісії з питань земельних відносин ОСОБА_7, який і рекомендував прийняти позитивне рішення. Після прийняття сесією рішення за № 7-31/13 від 27.06.2013 року до свідка особисто звернулась обвинувачена та попросила надати їй відповідну копію рішення для передачі в подальшому заявникові ОСОБА_3, який з її слів повинен був приїхати з м. Прилуки. Щодо обставин отримання обвинуваченою неправомірної вигоди нічого повідомити суду не може. Окрім того, секретар селищної ради зазначив, що як правило копії рішень ради отримують безпосередньо заявники, розгляд питання яких і вирішуються органом самоврядування.

Свідок ОСОБА_14, будучи допитаним в судовому засіданні, надав показання, що з обвинуваченою має робочі стосунки, оскільки працює архітектором Варвинської РДА. В другій декаді червня до нього зателефонувала ОСОБА_2 з проханням допомогти їй у виборі земельної ділянки для подальшого розміщення на ній торгівельного приміщення підприємцем з м. Прилуки. Під час зустрічі з обвинуваченою, свідок заперечив щодо можливості розміщення ларька в запропонованою нею місці, та запропонував спочатку надати фотографії відповідної конструкції, а потім вже вирішувати питання по суті. Через деякий час, в службовий кабінет до нього прийшли обвинувачена та ОСОБА_3 і запропонували оглянути вже іншу земельну ділянку на розі вулиць Горького і Шевченко в смт. Варва. Свідок знову, з технічної точки зору, заперечив щодо можливості розміщення торгівельної точки на обраній ними земельній ділянці. Незабаром до свідка знову зателефонувала обвинувачена і запропонувала оглянути іншу земельну ділянку, на якій нещодавно був розташований ларьок. Усвідомлюючи можливість перебування обраної земельної ділянки в оренді, ОСОБА_2 було спочатку запропоновано зясувати відсутність будь-яких обтяжень відносно неї. Незабаром до свідка зателефонувала обвинувачена і повідомила, що оренда обраної нею земельної ділянки закінчилась та попросила терміново надати графічні матеріали з відповідним його погодженням. В звязку з тим, що свідок ОСОБА_14 на той час перебував у відпустці, ним було запропоновано вирішити дане питання дещо пізніше. Свідок зазначив, що він не надавав погоджених графічних матеріалів ані обвинуваченій, ані ОСОБА_3, а відтак і підстав для розгляду постійною комісією з питань земельних відносин та селищною радою відповідного питання щодо надання заявникові дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою не було.

Допитана в ході судового засідання як свідок ОСОБА_15 надала показання, що на початку червня 2013 року до неї звернувся невідомий на той час громадянин з проханням виділити земельну ділянку для розміщення торгового приміщення. Зясувавши юридичну необізнаність заявника щодо процедури розроблення технічної документації із землеустрою, вона викликала до службового кабінету спеціаліста-землевпорядника селищної ради ОСОБА_2 В ході розмови, в присутності і обвинуваченої, ОСОБА_3 неодноразово пропонував їм, в разі оперативного вирішення його питання, в якості подарунку різноманітну компютерну оргтехніку. Свідок повідомила заявникові, що існує чітка процедура виділення земельної ділянки, якої необхідно обовязково дотриматись, а органи місцевого самоврядування смт. Варва всіляко в цьому сприяють підприємцям. Незважаючи на категоричну відмову свідка від запропонованих ОСОБА_3 подарунків, остання повідомила про те, що в обвинуваченої незабаром буде день народження і колектив має наміри подарувати їй мобільний телефон. Після цього селищний голова запропонувала ОСОБА_2 продовжити розмову з ОСОБА_3 щодо процедури виділення земельної ділянки безпосередньо в її службовому кабінеті. Свідок заперечила про власну обізнаність щодо обставин отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди за сприяння ОСОБА_3 у встановленні земельного сервітуту.

Будучи допитаною, за клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні як свідок ОСОБА_16 надала показання, що вона є також працівником Варвинської селищної ради та працює достатньо тривалий час в одному службовому кабінеті разом з ОСОБА_2 Свідок підтвердила факт написання ОСОБА_3, в присутності обвинуваченої, заяви про виділення йому земельної ділянки, оскільки в той час також перебувала в робочому кабінеті. ОСОБА_11 не була ані безпосереднім учасником розмови між обвинуваченою та заявником, ані її постійним слухачем так як займалась власною роботою. З приводу фактичних обставин отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди від ОСОБА_3 їй нічого не відомо.

Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів, ОСОБА_3 для викриття факту вимагання та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 отримав в присутності понятих від оперуповноваженого УДСБЕЗ УМВС в Чернігівській області грошові кошти в сумі 6500 грн - купюрами номіналом 500 грн в кількості 10 штук, які мають наступні серії та номери ВИ 7117764, АА 4140821, ГК 7217930, ВБ 1306224, ВИ 2984905, ВЕ 5817363, ВД 0558085, ВЗ 6087005, ВХ 1469494, АА 7855468; купюрами номіналом 200 грн в кількості 7 штук, які мають наступні серії та номери ЗВ 2769811, ВГ 5107101, ВЗ 5405979, ЕЕ 2036908, ЕИ 2376665, ЄШ 4617170, АД 2349166 та купюрою номіналом 100 грн в кількості в кількості 1 штуки з серією та номером ГЕ 2132941. В свою чергу, ОСОБА_3 надав на огляд працівникові міліції належний йому мобільний телефон марки SAMSUNG S5660 «GALAXI Gio» IMEI: 351825/05/489491/5 /а.с.81-82/.

Оглянуті мобільний телефон марки SAMSUNG S5660 «GALAXI Gio» IMEI: 351825/05/489491/5 та всі грошові кошти в присутності понятих позначені препаратом «Промінь-1», який світиться жовтим кольором в ультрафіолетовому випромінюванні, а також на зворотній стороні купюр номіналом 500 (пятсот) гривень серії ВИ № 7117764 та номіналом 200 (двісті) гривень серії АД № 2349166 фломастером для нанесення невидимого маркування зроблено напис «ХАБАР», який в ультрафіолетовому випромінюванні світиться голубим кольором. Після чого, вказаний телефон та грошові кошти, в присутності понятих були надані ОСОБА_3 для подальшого використання щодо підтвердження фактичних даних про одержання неправомірної вигоди громадянкою ОСОБА_2

У подальшому, як вбачається з протоколу огляду місця події від 02.07.2010 року, того ж дня в пакеті, який викинула громадянка ОСОБА_2 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 6500 грн купюрами номіналом 500 грн в кількості 10 штук які мають наступні серії та номери ВИ 7117764, АА 4140821, ГК 7217930, ВБ 1306224, ВИ 2984905, ВЕ 5817363, ВД 0558085, ВЗ 6087005, ВХ 1469494, АА 7855468; купюрами номіналом 200 грн в кількості 7 штук, які мають наступні серії та номери ЗВ 2769811, ВГ 5107101, ВЗ 5405979, ЕЕ 2036908, ЕИ 2376665, ЄШ 4617170, АД 2349166 та купюрою номіналом 100 грн в кількості в кількості 1 штуки з серією та номером ГЕ 2132941; мобільний телефон марки SAMSUNG S5660 «GALAXI Gio» IMEI: 351825/05/489491/5. Вилучений мобільний телефон та грошові кошти, за вище зазначеними ознаками, відповідають ознакам мобільному телефону та грошовим коштам, що попередньо надавались ОСОБА_3 для участі в проведенні негласних слідчих дій /а.с.83-85/.

Суд, детально проаналізувавши протокол огляду та вручення грошових коштів від 02.07.2013 року, в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, враховуючи показання свідка ОСОБА_17, який безпосередньо вчиняв вказану процесуальну дію в ході досудового слідства, приходить до висновку, що помилка в зазначенні номерів двох купюр номіналом в 500 грн /ВИ 2984905, ВЗ 5405979/ є явною опискою, яка не може свідчити про недопустимість фактичних даних, що містяться в протоколі, як належного доказу по справі /а.с.81-82/.

Викладене в протоколі огляду місця події від 02.07.2013 року відповідає змісту відеозапису цієї слідчої дії, переглянутому учасниками процесу в судовому засіданні, що міститься на картці памяті «Samsung» mikro SD, яка визнана по справі речовим доказом /а.с.107/.

Згідно висновку експерта № 807 (х) від 23.07.2013 року, на наданих на експертизу грошових купюрах в сумі 6500 грн, картонній упаковці з написом «…SAMSUNG GALAXI Gio…», пластиковій підкладці від мобільного телефону, мобільному телефоні (IMEI: 351825/05/489491/5), кришці від мобільного телефону виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних хімічних речовин, які за сукупністю фізико-хімічних властивостей мають спільну родову належність з речовиною контрольного зразку помітки грошових купюр з жовто-зеленим кольором люмінування.

На грошових купюрах номіналом 500 (пятсот) гривень серії ВИ № 7117764 та номіналом 200 (двісті) гривень серії АД № 2349166 виявлено нашарування спеціальних хімічних речовин у вигляді написів «ХАБАР», колір люмінесценції яких співпадає з кольором люмінесценції речовини з контрольного зразку з блакитним кольором люмінування /а.с.91-100/.

Факт не зазначення експертом у описовій частині висновку № 807 /х/ грошової купюри номіналом в 500 грн /ВИ 2984905/, з урахуванням показань експерта ОСОБА_18, що були надані в судовому засіданні, та інших даних, що містяться в матеріалах кримінального провадження, в їх сукупності, на які посилається сторона обвинувачення, жодним чином не спростовує і не ставить під сумнів висновки проведеної експертизи /а.с.92 зворот/. Окрім того, зазначений висновок експерта під час розгляду справи не заперечувався ані обвинуваченою ОСОБА_2, ані її захисником.

Обставини отримання неправомірної вигоди 02.07.2013 року обвинуваченою ОСОБА_2 також підтверджуються і відеозаписами на легалізованих електронних носіях памяті мікро SD 8 GB інв. № 4/88 т, мікро SD 8 GB інв. № 4/89 т, мікро SD 8 GB інв. № 4/90 т, що визнані по даній справі речовими доказами /а.с.105-108/. Ідентичність відеозаписів на вище вказаних носіях ані обвинуваченою, ані її захисником в ході судового розгляду не заперечувалась.

В ході перегляду в судовому засіданні за допомогою компютера вище вказаних карток памяті було виявлено ряд відео файлів формату MPEG, які містять відеозаписи зустрічей та розмов обвинуваченої та громадянина ОСОБА_3, що мали місце 02.07.2013 року, в тому числі і під час безпосереднього отримання ОСОБА_2 в приміщенні Варвинської селищної ради неправомірної вигоди у сумі 6500 грн та мобільного телефону «SAMSUNG GALAXY» /картка памяті № 4-88 т з програмним файлом MPEG 0008, картка памяті № 4-89 т з програмним файлом MPEG 0003/.

Текстуальний аналіз змісту ряду відео записів, які фіксують розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що відбулися 02.07.2013 року, з врахуванням показань свідка ОСОБА_14 та детально досліджених інших доказів, свідчить про те, що обвинувачена свідомо використовуючи службове становище, самостійно визначила необхідність вчинення ряду послідовних дій для задоволення інтересів останнього, і під час зустрічей неодноразово виказувала йому пропозиції щодо надання їй неправомірної вигоди, заздалегідь будучи проінформованою про її вид та розмір. Вказана обставина підтверджується відеозаписами, що містяться на картці памяті № 4-88 т /програмні файли MPEG 0004,0005,0008/, картці памяті № 4-89 т /програмні файли MPEG 0002,0003/, картці памяті № 4-90 т /програмний файл MPEG 0001/.

З нормативних приписів ст.368 КК України, випливає, що службова особа не вправі одержувати будь-якої винагороди у звязку зі здійсненням своїх службових повноважень. Відповідно до посадових інструкцій спеціаліста селищної ради, ОСОБА_2 була наділена рядом повноважень, природа та сукупність яких позиціонувала її як службову особу, яка уповноважена забезпечувати роботу по ефективному використанню земель /а.с.134-136/.

Обвинувачена ОСОБА_2, обіймаючи посаду спеціаліста землевпорядника Варвинської селищної ради, отримуючи вигоду усвідомлювала значимість займаної неї посади, що підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, вагомість цієї посади у сприйнятті ОСОБА_3 мети, якою керується останній, та віру останнього в те, що ця мета буде досягнута за її сприянням. Окрім того, слід зазначити, що факт субєктивного сприйняття обвинуваченою отримання від ОСОБА_3 саме як неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів та мобільного телефону, а також усвідомлення протиправності власних дій підтверджується її ж неодноразовими висловлюваннями про категоричне небажання бути викритою правоохоронними органами, що підтверджується відеозаписами, які містяться на картці памяті № 4-88 т /програмні файли MPEG 0004, 0006,0008/, картці памяті № 4-89 т /програмні файли MPEG 0002,0003/, картці памяті № 4-90 т /програмний файл MPEG 0001/.

Разом з тим, суд не враховує при обґрунтуванні обвинувачення у вироку електронний носій памяті мікро SD 16 GB інв. № 4/91 т, як доказ по справі, оскільки він взагалі не містить будь-якого відео запису, що було встановлено і в ході досудового слідства /а.с.106/. Також, суд не враховує при обґрунтуванні обвинувачення у вироку та не бере як доказ по справі ватні тампони зі змивами правої та лівої руки долоней ОСОБА_2, оскільки згідно висновку експерта № 807 (х) останні в межах чутливості не містять слідів люмінесцентних спеціальних хімічних речовин /а.с.96 зворот/.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченої ОСОБА_2 в частині особистої необізнаності щодо фактичної передачі їй 02.07.2013 року в приміщенні Варвинської селищної ради ОСОБА_3 саме грошових коштів та мобільного телефону, а також неможливістю отримання нею неправомірної вигоди, саме як службовою особою, оскільки вона перебувала у черговій відпустці та не мала відповідних повноважень, і не приймає їх до уваги, як такі, що повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження, та свідчать про певну тенденцію обвинуваченої до моделювання позиції захисту з врахуванням і осмисленням фактичних обставин справи, що є обраним нею способом самозахисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Доводи захисника обвинуваченої щодо відсутності у останньої службових повноважень надавати дозволи на розміщення торгівельних павільйонів, а відтак і реалізації законного інтересу ОСОБА_3 щодо вирішення земельного питання, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, є безпідставними. Факт беззаперечного надання обвинуваченою, як службовою особою, сприяння ОСОБА_3 у виділенні земельної ділянки на території смт. Варва для розміщення торгового приміщення, визначення саме нею способу, послідовності та алгоритму дій для вирішення вказаного питання в найкоротші терміни обєктивно підтверджується і строковістю розгляду звернення останнього з прийняттям відповідного рішення селищної ради /а.с.111/.

Обвинуваченою ОСОБА_2 під час безпосередньої участі в складенні протоколу огляду місця події від 02.07.2013 року /а.с.83-85/, вже після викриття працівниками міліції факту отримання нею неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів та мобільного телефону, в присутності понятих, участь яких виключає можливість психологічного впливу на неї з боку осіб, які приймали участь у проведенні даної слідчої дії, було чітко підтверджено умови отримання нею вище вказаних предметів від ОСОБА_3 /картка памяті «Samsung» mikro SD, програмний файл M2U00075/. Аналогічні показання з приводу добровільного визнання обвинуваченою власної провини в скоєнні нею протиправних дій були надані в судовому засіданні і свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що приймали участь 02.07.2013 року в огляді місця події в якості понятих.

Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що не можливо приймати як належний та допустимий доказ винуватості ОСОБА_2 у отриманні неправомірної вигоди протокол огляду місця події від 02.07.2013 року, оскільки відповідних підстав, визначених КПК України, з врахуванням відсутності будь-яких зауважень або ж доповнень ані зі сторони обвинуваченої, ані зі сторони понятих під час його складення не надходило та обєктивно підтверджується відеозаписом на картці памяті «Samsung» mikro SD.

В ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що обвинувачена отримала неправомірну вигоду саме за сприяння в позитивному та оперативному розгляді питання стосовно надання ОСОБА_3 дозволу на розміщення торгівельного кіоску. Відповідне рішення могло бути прийняте виключно компетентними органами на підставі матеріалів, збирання яких очевидно та беззаперечно було можливим для ОСОБА_2, в силу займаного нею службового становища, що не заперечувалось ані обвинуваченою, ані допитаними в судовому засіданні свідками. Тобто, гроші та мобільний телефон були отриманні обвинуваченою саме за дії, які вона вчинила лише використовуючи власне службове становище, а саме належним чином зібрання відповідних матеріалів та оперативна передача їх на розгляд компетентному органу, вживаючи відповідних заходів для прийняття позитивного рішення, тим самим сприяючи задоволенню інтересів ОСОБА_3, що і становить обєктивну сторону інкримінованого їй злочину.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що показання ОСОБА_2 та доводи її захисника жодним чином не спростовують встановлені в судовому засіданні фактичні обставини скоєння обвинуваченою злочину, а також на висновки суду про кваліфікацію протиправних дій останньої.

Оцінюючи зібрані по справі та ретельно перевірені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що чисельні розмови обвинуваченої з ОСОБА_3, а також послідовні дії службової особи ОСОБА_2 щодо сприяння йому в позитивному розгляді питання стосовно надання дозволу на розміщення торгівельного кіоску по вулиці Шевченка в смт. Варва, тобто реалізації законного інтересу, беззаперечно підтверджують наявність умислу у ОСОБА_2 саме на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 з використанням наданого їй службового становища, а тому дії обвинуваченої органами досудового слідства за ч.2 ст.368 КК України були кваліфіковані правильно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 Про практику призначення судами кримінального покарання /далі-Постанови/ з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та положень п.2 Постанови, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує характер, корисний мотив та ступінь тяжкості злочину, який вчинений з використанням службового становища, що підриває авторитет державних органів та свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, одноепізодичність вчиненого кримінально-карного діяння та розмір отриманої неправомірної винагороди, особу обвинуваченої: її вік та стан здоровя /а.с.157/, сімейний та майновий стан /а.с.154,169-170/, відсутність на її утриманні рідних чи близьких, соціальне становище, усталені сімейні відносини за місцем постійного проживання /а.с.153/, раніше не судимої /а.с.152/, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності та застосування адміністративних стягнень /а.с.167,168/, відсутність даних про перебування особи обвинуваченої на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога /а.с.155,156/, виключно позитивні характеристики з місця роботи та з зареєстрованого місця постійного проживання /а.с.158-160/, досвід роботи на займаній посаді та наявність неодноразових заохочень за добросовісне виконання службових обовязків /а.с.162,163,164-165/, ненастання негативних наслідків скоєного обвинуваченою злочину у силу його повного контролювання працівниками міліції, за умови відсутності як помякшуючих, так і обтяжуючих кримінальну відповідальність обставин, та зваживши на всі фактори в сукупності, приходить до переконання про необхідність призначення її покарання в межах мінімального виду санкції статті у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 2 /два/ роки, що дасть можливість останній оцінити свої дії, стати на шлях виправлення та буде необхідним і достатнім для попередження вчинення обвинуваченою нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_2 більш суворого виду покарання, передбачених санкцією статті, у виді арешту або ж позбавлення волі, з огляду на принципи справедливості та індивідуалізації покарання, суд не вбачає.

Обираючи вид та міру покарання, суд приходить до висновку про недоцільність застосування додаткового виду покарання такого як позбавлення обвинуваченої ОСОБА_2 13 рангу в межах 7 категорії посад органів місцевого самоврядування, оскільки за змістом ст.54 КК України, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має ранг та категорію, може бути позбавлена такого. В даному випадку обвинувачена ОСОБА_2 вчинила злочин середньої тяжкості, а відтак дана стаття застосуванню не підлягає.

Процесуальні витрати по справі, що повязані з проведенням хімічної експертизи по справі науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Чернігівській області в розмірі 1101 грн 24 к. підлягають стягненню з обвинуваченої в повному обсязі /а.с.90/.

Речові докази по кримінальному провадженню: грошові кошти в сумі 6500 грн купюрами номіналом 500 грн в кількості 10 штук які мають наступні серії та номери ВИ 7117764, АА 4140821, ГК 7217930, ВБ 1306224, ВИ 2984905, ВЕ 5817363, ВД 0558085, ВЗ 6087005, ВХ 1469494, АА 7855468; купюрами номіналом 200 грн в кількості 7 штук, які мають наступні серії та номери ЗВ 2769811, ВГ 5107101, ВЗ 5405979, ЕЕ 2036908, ЕИ 2376665, ЄШ 4617170, АД 2349166 та купюрою номіналом 100 грн в кількості в кількості 1 штуки з серією та номером ГЕ 2132941, що визнані речовими доказами повернути законному володільцю УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області; змиви з лівої та правої долонь обвинуваченої, упаковані в паперові конверти, зразок чистого стерильного ватного тампону, упакованого в паперовий конверт, контрольний зразок хімічної речовини «Промінь - 1» з написом «ХАБАР УДСБЕЗ» на чистому аркуші паперу, упакований у паперовий конверт, що визнані речовими доказами та знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області, та два целофанових пакети знищити; електронні носії памяті мікро SD 8 GB інв. № 4/88 т., мікро SD 8 GB інв. № 4/89 т., мікро SD 8 GB інв. № 4/90 т., мікро SD 16 GB інв. № 4/91 т., які визнані речовим доказом та зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12013260020000165 зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12013260020000165; мобільний телефон марки SAMSUNG S5660 «GALAXI Gio» IMEI: 351825/05/489491/5 повернути власнику ОСОБА_3

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді застави в розмірі 7000 грн, внесених заставодавцем ОСОБА_19 на рахунок 37315006001170 ТУ ДСАУ в Чернігівській області, МФО 853592, ЄДРПОУ 26295412, залишити без змін до набрання вироком законної сили, після чого припинити дію цього запобіжного заходу та в порядку ч.11 ст.182 КПК України - повернути заставу заставодавцю - ОСОБА_19 /а.с.123-124,125/.

Цивільні позови в кримінальному провадженні заявлені не були.

Керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1400 /одна тисяча чотириста/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 23 800 /двадцять три тисячі вісімсот/ гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 2 /два/ роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2, застосований ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігів від 09.07.2013 року, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили дію запобіжного заходу у вигляді застави скасувати, а заставу в розмірі 7000 грн, внесених заставодавцем ОСОБА_19 на рахунок 37315006001170 ТУ ДСАУ в Чернігівській області, МФО 853592, ЄДРПОУ 26295412, повернути заставодавцю - ОСОБА_19

Речові докази по кримінальному провадженню: грошові кошти в сумі 6500 грн купюрами номіналом 500 грн в кількості 10 штук які мають наступні серії та номери ВИ 7117764, АА 4140821, ГК 7217930, ВБ 1306224, ВИ 2984905, ВЕ 5817363, ВД 0558085, ВЗ 6087005, ВХ 1469494, АА 7855468; купюрами номіналом 200 грн в кількості 7 штук, які мають наступні серії та номери ЗВ 2769811, ВГ 5107101, ВЗ 5405979, ЕЕ 2036908, ЕИ 2376665, ЄШ 4617170, АД 2349166 та купюрою номіналом 100 грн в кількості в кількості 1 штуки з серією та номером ГЕ 2132941, що визнані речовими доказами повернути законному володільцю УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області; змиви з лівої та правої долонь обвинуваченої, упаковані в паперові конверти, зразок чистого стерильного ватного тампону, упакованого в паперовий конверт, контрольний зразок хімічної речовини «Промінь - 1» з написом «ХАБАР УДСБЕЗ» на чистому аркуші паперу, упакований у паперовий конверт, що визнані речовими доказами та знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області, та два целофанових пакети знищити; електронні носії памяті мікро SD 8 GB інв. № 4/88 т., мікро SD 8 GB інв. № 4/89 т., мікро SD 8 GB інв. № 4/90 т., мікро SD 16 GB інв. № 4/91 т., які визнані речовим доказом та зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12013260020000165 зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12013260020000165; мобільний телефон марки SAMSUNG S5660 «GALAXI Gio» IMEI: 351825/05/489491/5 повернути власнику ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення хіміко-криміналістичної експертизи в сумі 1101 грн 24 к. /а.с.90/.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд протягом 30 діб з дня проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Варвинського районного суду

Чернігівської області підпис ОСОБА_20

Копія вірна: суддя Варвинського районного суду

Чернігівської області ОСОБА_20