Рішення № 34582680, 22.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2013 р. Справа № 918/1460/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме-Євробуд"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Морган Феніче"

про стягнення в сумі 8 115 грн. 97 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Дячук С.О., дов. № 1 від 15.08.2013 року

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Реноме-Євробуд» (надалі-позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морган Феніче» (надалі-відповідач) про стягнення 8 115,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

29.03.2011 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір підряду № 32-Рє (надалі-договір), за умовами якого підрядник зобов'язався виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єкті, вказаному в додатку 1 до цього договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконанні підрядником роботи на умовах, визначених цим договором.

У додатку 1 до договору сторонами визначено відомості про характер робіт та умови їх виконання, відомості про вартість робіт та порядок розрахунків тощо.

Виконавець виконав роботи, обумовлені договором, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за червень та серпень 2011 року (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за червень та серпень 2011 року (форма КБ-3) на загальну суму 285 790,00 грн.

Однак відповідач свої зобов'язання з оплати 5% від вартості виконаних будівельних робіт у повному обсязі не виконав, розмір заборгованості становить 7 401,20 грн.

Також позивач за неналежне виконання грошових зобов'язань нарахував відповідачу пеню в розмірі 485,44 грн. та 3% річних в сумі 229,34 грн.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 193, 218, 230, 231, 232, 318, 321 ГК України, ст.ст. 258, 625, 837 ЦК України тощо.

Ухвалою суду від 20.09.2013 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 01.10.2013 року.

Ухвалою суду від 01.10.2013 року розгляд справи відкладено на 08.10.2013 року.

07.10.2013 року через службу діловодства господарського суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити належне представництво інтересів останнього.

Ухвалою суду від 08.10.2013 року розгляд справи відкладено на 15.10.213 року.

Ухвалою суду від 15.10.2013 року розгляд справи відкладено на 22.10.2013 року.

21.10.2013 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли пояснення у справі, до яких останнім долучено докази сплати основного боргу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2011 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір підряду № 32-РЄ (надалі-договір), за умовами якого підрядник зобов'язався виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єкті, вказаному в додатку 1 до цього договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконанні підрядником роботи на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору зміст, обсяг та вартість робіт, що підлягають виконанню на підставі цього договору, будуть визначені підписаним сторонами кошторисом, який є невід'ємною частиною даного договору.

29.03.2011 року сторони підписали кошторис, зі змінами відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.08.2011 року, в якому визначили вид та вартість підрядних робіт.

У додатку 1 до договору сторонами визначено відомості про характер робіт та умови їх виконання, відомості про вартість робіт та порядок розрахунків тощо.

Пунктами 6.1.-6.4., 6.7.-6.10. договору визначено порядок здачі-приймання результатів робіт.

Зокрема, здача-приймання результатів робіт фіксується в актах, що підписуються уповноваженими представниками сторін. Акти приймання виконаних робіт, що готуються підрядником, мають бути виконанні по формі КБ-2в, КБ-3 та подаються на підпис замовнику по факту виконання робіт, обумовлених кошторисом (додаток 2). Замовник протягом 10 робочих днів після отримання акту приймання виконаних робіт повинен підписати його та повернути один з примірників акту підряднику або передати підряднику викладені письмово зауваження до змісту акту або мотивовану відмову від його підписання. У випадку виявлення недоліків у виконаних роботах замовник зобов'язаний зазначити в акті про наявність таких недоліків або відмовитися від підписання акту до їх усунення, надавши підряднику інформацію про виявлені недоліки. Після підписання акту замовник вправі пред'явити претензії тільки щодо прихованих недоліків, які було неможливо виявити при підписанні акту. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття. Датою підписання акту приймання виконаних робіт вважається вказана в акті дата складання (підготовки) документа або дата проставлення останнього підпису сторони документа, якщо остання зазначена в документі і є більш пізньою, порівняно з датою складання документа. Встановлені цим розділом правила підписання актів приймання виконаних робіт поширюються також на довідки про вартість виконаних робіт. Якщо після прийняття робіт замовник виявив відступи від умов договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Будь-яких зауважень щодо виконаних підрядних робіт судом не встановлено.

За ч.ч. 1, 2, 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 318 ГК України, ст. 875 ЦК України передбачено, що за договором на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх.

За ч. 4 ст. 882 ЦК України, п. 91 Постанови КМ України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що підрядник виконав роботи, обумовлені договором, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт за червень та серпень 2011 року (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за червень та серпень 2011 року (форма КБ-3). Загальна вартість виконаних робіт склала 285 790,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання в частині проведення оплати виконаних будівельних робіт виконав частково, сплативши 278 388,40 грн., що стверджується банківськими виписками.

Відтак, неоплаченою станом на день звернення до суду залишалася сума в розмірі 7 401,60 грн., з яких позивачем до стягнення заявлено 7 401,20 грн.

Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Відповідно до п. 5.6. договору оплата робіт здійснюється в наступному порядку: до початку робіт замовник зобов'язаний сплатити підряднику аванс в розмірі 10% визначеної цим договором загальної вартості робіт; протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт або спливу визначеного цим договором строку для підписання акту замовник зобов'язаний оплачувати виконанні підрядником роботи.

Крім того, сторонами погоджено, що замовник має право утримати 5% від вартості виконаних підрядником робіт згідно з п. 7.6. цього договору (п. 6.11. договору).

У свою чергу, відповідно до п. 7.6. договору передбачено, що замовник має право утримати 5% від вартості робіт (без урахування матеріалів та механізмів) протягом 12 місяців після завершення всіх будівельних робіт у вигляді забезпечення гарантії якості виконаних будівельних робіт. У випадку виявлення дефектів та браку протягом 12 календарних місяців з моменту оформлення акту виконаних робіт, замовник направляє зазначену суму на усунення виявлених дефектів. Вказану в цьому пункті суму утримання або залишок суми, що залишилися після усунення виявлених дефектів, замовник перераховує підряднику протягом 5 банківських днів після закінчення 1 календарного року з дня підписання акту виконаних робіт.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що відповідачем 21.10.2013 року сплачено суму основного боргу в розмірі 14 554,80 грн., який відображений в акті звірки взаємних розрахунків та частина якого, а саме в розмірі 7 401,20 грн., заявлена позивачем до стягнення, що стверджується платіжним дорученням № 6495.

У силу вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення 7 401,20 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивачем за період з 19.09.2012 року по 08.03.2013 року нараховано пеню в розмірі 485,44 грн.

Право позивача на нарахування пені передбачене п. 9.3. договору, згідно з яким за порушення замовником строків оплати робіт він повинен сплатити підряднику пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 0,2% від несплаченої в строк суми.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначалося, відповідач зобов'язався перерахувати позивачу 5% від вартості виконаних будівельних робіт протягом 5 банківських днів після закінчення 1 календарного року з дня підписання акту виконаних робіт.

Останній акт приймання виконаних будівельних робіт підписаний сторонами 31.08.2011 року, тобто строк виконання зобов'язань щодо сплати 5% від вартості виконаних будівельних робіт настав 07.09.2012 року, а відтак право позивача на нарахування пені виникло 08.09.2012 року.

Суд, здійснивши перерахунок пені за період з 19.09.2012 року по 08.03.2013 року, встановив, що розмір останньої складає 519,25 грн. (при заявленому - 485,44 грн.). Отже, пеня підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Також позивачем за період з 08.09.2012 року по 19.09.2013 року нараховано 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в розмірі 229,34 грн.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 08.09.2012 року по 19.09.2013 року, судом встановлено, що розмір останніх складає 229,15 грн., при заявленому - 229,34 грн. Отже, 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на викладене, позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів заявлені позовні вимоги, а відповідач, в свою чергу, не надав доказів в їх спростування, відтак останні підлягають частковому задоволенню.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст. 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морган Феніче» (вул. Індустріальна,12, смт. Квасилів, Рівненський район, Рівненська область, 35350, код ЄДРПОУ 33426845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Реноме-Євробуд» (вул. Костромська,25, м. Рівне, 33022, код ЄДРПОУ 32625535) 485,44 грн. пені, 229,15 грн. 3% річних, 1 720,33 грн. судового збору.

3.У задоволенні стягнення 0,19 грн. 3% річних відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 7 401,20 грн. основного боргу припинити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 22.10.2013 року.

Суддя Андрійчук О.В.