Рішення № 34582647, 04.11.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.2013 Справа № 920/1659/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська Горобина», м. Суми

про стягнення 137895 грн. 36 коп.

Суддя Лиховид Б.І.

За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт

За участю представників:

від позивача: Єгорченкова Н.В., довіреність №27/09-2013/3 від 27.09.2013р.

від відповідача: Сивенко В.М., довіреність від 02.10.2013р.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 137895 грн. 36 коп., в тому числі 59539 грн. 84 коп. основного боргу за Дистриб'юторським договором №1 від 31.05.2013р., 4214 грн. 70 коп. пені, 73196 грн. 34 коп. неустойки, 944 грн. 48 коп. 3% річних.

Представник відповідача у відзиві, який надійшов до суду 11.10.13р. та у відзиві, який був наданий у судове засідання 04.11.13р., позовні вимоги визнає частково, а саме: суму основного боргу у розмірі 51843 грн. 84 коп., 4214 грн. 70 коп. пені та 944 грн. 48 коп. 3% річних. Проти вимог про стягнення 73196 грн. 34 коп. неустойки представник відповідача заперечує.

Представник позивача надав у судове засідання 04.11.13р. письмові пояснення, у яких зазначив, що після звернення до суду з позовом відповідач сплатив частину основного боргу у розмірі 10000 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжного доручення від 02.10.13р. №744, тому заборгованість відповідача становить 49539 грн. 84 коп. Крім того, представник позивача пояснив, що до суми боргу, яку визнає відповідач (51843 грн. 84 коп.), останнім було включено вартість тари багаторазового використання (2304 грн. 00 коп.), однак стягнення вартості тари багаторазового використання не є предметом спору у даній справі.

Також у судове засідання 04.11.13р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 14.10.13р. надав докази надсилання відповідачеві акту звірки розрахунків на суму 49539 грн. 84 коп. станом на 29.10.13р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив:

31.05.2013р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Троговий дім «Карпатські мінеральні води» (Продавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумська Горобина» (Дистриб'ютор) був укладений Дистриб'юторський договір №1, відповідно до п. 2.1 якого Продавець (позивач) на постійній основі зобов'язується в порядку і на умовах, визначених даним договором, передавати у власність Дистриб'ютора товар, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати і оплачувати товар в порядку і на умовах, визначених даним договором.

Загальна кількість товару, який буде продаватися протягом строку дії даного договору, асортимент товару і сума договору визначаються на підставі накладних на товар, які після підписання сторонами будуть вважатися невід'ємною частиною договору. (п.2.2).

Відповідно до п. 6.1 договору Дистриб'ютор зобов'язується в період з 16 квітня по 15 жовтня включно оплачувати повну вартість переданого йому товару протягом 14 календарних днів з моменту підписання накладної на товар.

Так, як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 149539 грн. 84 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних № ЦБ-00349 від 03.06.2013р. (на суму 49563,47 грн.), №ЦБ-00355 від 04.06.2013р. (на суму 29862,18 грн.), № ЦБ-00356 від 04.06.2013 р. (на суму 18497,09 грн.), № ЦБ-00362 від 07.06.2013р. (на суму 51617,10 грн.); копіями товарно-транспортних накладних від 03.06.2013р., від 04.06.2013р., від 07.06.2013р., копією кільцевої довіреності №1 від 31.05.2013р. (а.с.60-68).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання з оплати за вищевказаним договором виконав не у повному обсязі.

Так, як зазначає позивач, станом на дату звернення до господарського суду з позовом (26.09.2013р.) заборгованість відповідача за поставлений товар становила 59539 грн. 84 коп.

Після звернення до суду з позовом відповідач сплатив частину основного боргу у розмірі 10000 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжного доручення від 02.10.13р. №744 (а.с. 98), тому провадження у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не подав доказів сплати заборгованості у розмірі 49539 грн. 84 коп., борг фактично визнав, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача зазначеної суми правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 12.2 договору за порушення строку оплати, передбаченого п. 6.1, 6.2 даного договору Дистриб'ютор сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого, але не оплаченого у встановлений строк товару, за кожний день протягом трьох років порушення такого зобов'язання.

Згідно з поданим розрахунком розмір пені становить 4214 грн. 70 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 232 Господарського кодексу України та у межах строків позовної давності, тому вимоги щодо стягнення з відповідача зазначеної суми правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 944 грн. 48 коп. 3 % річних підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Господарський суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 73196 грн. 34 коп. неустойки неправомірними, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Так, пунктом 12.5 договору передбачено, що у випадку порушення Дистриб'ютором строку оплати за товар більш ніж на 30 календарних днів, Дистриб'ютор виплачує Продавцю неустойку у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки оплати за товар.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з визначення пені, наведеного у Цивільному кодексі України, господарський суд доходить висновку, що передбачена у пункті 12.5 договору неустойка по своїй суті є пенею, оскільки обчислюється у відсотках (1%) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а тому одночасне стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 12.2 договору та неустойки, передбаченої п. 12.5 договору суперечитиме ст.. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення 73196 грн. 34 коп. неустойки задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1376 грн. 75 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська Горобина» (40035, м. Суми, вул.. Заливна, 15, код 37785695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води» (01011, м. Київ, вул.. О. Копиленка, буд. 3, кв. 7, код 35633685) 49539 грн. 84 коп. основного боргу, 4214 грн. 70 коп. пені, 944 грн. 48 коп. - 3 % річних, 1376 грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 10000 грн. 00 коп. основного боргу - провадження у справі припинити.

5. В частині стягнення 73196 грн. 34 коп. неустойки - у позові відмовити.

Повне рішення складене 06.11.2013 р.

Суддя Б.І. Лиховид