Рішення № 34582543, 28.10.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" жовтня 2013 р. Справа № 906/1366/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ярошивець С.В. - представник за довіреністю від 26.04.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с.Білка, Коростенський район, Житомирська область)

про стягнення 86025,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 86025,00 грн., із яких 79877,05грн. заборгованості за договором поставки лісопродукції №02950/01 від 27.01.2012р., 3600,00грн. неустойки, 2547,95грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.10.2013р.

Ухвалою господарського суду від 14.10.2013р. відкладено розгляд справи на 28.10.2013р.

На адресу господарського суду 16.10.2013р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог №1021 від 14.10.2013р., відповідно до якої у зв'язку з допущеною в резолютивній частині позову помилкою щодо визначення суми боргу просить стягнути 106147,95грн., із яких 100000,00грн. заборгованості, 3600,00грн. неустойки, 2547,95грн. 3 % річних.

Згідно приписів ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Дослідивши подану заяву, господарський суд прийшов до висновку, що дії позивача щодо збільшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим прийняв до розгляду її до розгляду. Вирішення спору відбувається в межах поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимоги ухвал від 27.09.2013р. та від 14.10.2013р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1000212507354 про вручення 19.10.2013р. відповідачу рекомендованого листа (а.с. 47).

Вирішення спору здійснюється за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2012р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач/продавець) та Приватним акціонерним товариством "Коростенський завод МДФ" (позивач/покупець) укладено договір поставки лісопродукції №02950/01 (а.с. 8-9), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця лісопродукцію, а покупець зобов'язується прийняти лісопродукцію згідно переліку, вказаному в договорі та оплатити її на умовах цього договору.

Відповідно п. 2.1. вказаного договору продавець приймає усні та письмові заявки покупця на поставку лісопродукції і поставляє лісопродукцію покупцю.

У відповідності з п.2.3. договору поставка лісопродукції за цим договором здійснюється окремими партіями, протягом 5-ти банківських днів з моменту попередньої оплати партії товари, відповідно до п. 3.1. цього договору.

Положенням п. 3.1. договору сторони погодили, що розрахунки за поставлену лісопродукцію проводяться в національній валюті, за цінами визначеними в даному договорі, в наступному порядку:

- 50 % вартості партії лісопродукції, попередня оплата, протягом 5 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку-фактури продавця;

- 50 % вартості партії лісопродукції, по факту поставки, в строк 5 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця.

На виконання вищевказаного договору позивач перерахував відповідачу згідно платіжного доручення №9186 від 03.04.2012р. попередню оплату в розмірі 100000,00грн. (а.с. 10).

Відповідач у відповідності до положень договору повинен був поставити позивачу лісопродукцію в строк до 10.04.2012р. на загальну суму 200000,00грн. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо поставки лісопродукції не виконав.

Згідно п. 4.3. договору поставки лісопродукції №02950/01, у випадку порушення встановлених даним договором термінів передачі лісопродукції покупцю, продавець сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленої лісопродукції за кожний день прострочення передачі лісопродукції покупцю.

Згідно до вказаної умови договору, позивач заявив до стягнення з відповідача неустойку в сумі 3600,00 грн. за прострочення поставки лісопродукції. Неустойка позивачем обрахована в межах однорічного строку позовної давності з 23.09.2012 р. по 10.10.2012 р., тобто за 18 днів ( а.с. 14).

09.11.2012р. на адресу відповідача позивачем була направлена претензія № 991 від 07.11.2012р. з вимогою про повернення попередньої оплати та сплати неустойки (а.с. 11, 12), яку відповідач отримав 13.11.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 13).

Вимоги щодо повернення отриманих як попередньої оплати коштів відповідач також не виконав.

Згідно довідки, за вих. номером 1059 від 14.10.2013 р. заборгованість відповідача не змінилась і становить 100000,00 грн.

У відповідності до приписів ст. 625 ЦК України, відповідачу за неналежне виконання грошового зобов'язання, яке виникло після пред'явлення йому претензії про повернення попередньої оплати, нараховано 3% річних за період з 17.11.2012 р. по 23.09.2013 р., тобто за 310 днів, в сумі 2547,95 грн. (а.с. 15).

Відповідач факт наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 100000,00грн. підтвердив, що, зокрема, вбачається з акту звірки розрахунків за період з 01.01.2012р. по 15.02.2013р. (а.с.31).

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо поставки товару, позивач правомірно вчинив дії направлені на повернення суми попередньої оплати, пред'явивши претензію від 07.11.2012 р. з вимогою про повернення суми передоплати до 08.11.2012 р. Тобто відповідача перед позивачем виникло грошове зобов'язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як наголошувалось вище, претензія відповідачем отримана 13.11.2012 р., а тому датою остаточного виконання зобов'язання щодо повернення коштів є 20.11.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свого зобов'язання щодо повернення отриманої передоплати, тому вимоги позивача в частині стягнення коштів в сумі 100000,00грн. підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення з відповідача 3600,00грн. неустойки в розмірі 0,1% від вартості непоставленої лісопродукції за кожний день прострочення передачі лісопродукції покупцю є обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Нормою ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 4 ст. 231 ГК України передбачає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Перевіривши розрахунок неустойки, суд встановив, що її нараховано відповідно до умов договору, норм чинного законодавства та арифметично вірно.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 2547,95грн. 3 % річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, після спливу семиденного строк від дня пред'явлення позивачем вимоги у відповідача виник обов'язок по виконанню грошового зобов'язання в розмірі 100000,00грн.

Як вбачається з розрахунку, позивачем здійснено нарахування 3% річних за період з 17.11.2012 р. по 23.09.2013 р. (а.с. 15). При нарахуванні 3 % річних позивач виходив з того, що претензія направлена відповідачу 09.11.2012р. і останнім днем виконання його обов'язку є 16.11.2012р.

Однак, як встановлено судом, відповідач отримав претензію 13.11.2012р., тобто враховуючи встановлений ст. 530 ЦК України семиденний строк для виконання боржником обов'язку від дня пред'явлення вимоги, правомірним буде нарахування 3 % річних, починаючи з 21.11.2012р.

Згідно розрахунку суду із врахуванням вихідних даних позивача, зокрема кінцевої дати періоду нарахування та суми заборгованості, щодо якої була пред'явлена вимога, розмір правомірно нарахованих 3 % річних становить 2522,37грн. за період з 21.11.2012р. по 23.09.2013р. на суму заборгованості 100000,00грн.

Таким чином 25,58 грн. 3% річних (2547,95 грн. - 2522,37 грн.) заявлені позивачем безпідставно, а тому в їх задоволенні суд відмовляє.

З огляду на викладене, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 100000,00грн. основного боргу, 3600,00грн. неустойки та 2522,37грн. 3 % річних

В частині стягнення з відповідача 25,58грн. 3 % річних господарський суд відмовляє за безпідставністю.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" (01034, м. Київ, вул. Ярославів вал, буд. 38, ідентифікаційний код 37079170):

- 100000,00 грн. заборгованості;

- 3600,00грн. неустойки;

- 2522,37 грн. 3 % річних;

- 2122,45грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.11.13

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - до справи;

2 - відповідачу (рек. з пов.)