Ухвала суду № 34580726, 30.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12924/12/0170/20

30.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 02.08.13 у справі № 2а-12924/12/0170/20

за позовом Приватного підприємства "Фаворіт" (вул. Маяковського, буд.25,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.13 позовні вимоги Приватного підприємства "Фаворіт" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 01.11.2012 року №0008742204.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 01.11.2012 року №0008762204.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Фаворіт" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 гривень та витрати на проведення судово - економічної експертизи в розмірі 23584,00 грн., шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного розгляду справи була здійснена заміна відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Фаворіт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з КП "Альянс", ТОВ БВП "Строитель-плюс" за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт №7831/22-8/30578929 від 19.10.2012 року, яким виявлені порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1, п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 124031,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2009 року в сумі 19144,00 грн.; за 4 квартал 2009 року в сумі 23323,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 16843,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 24905,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 21518,00 грн.; за 4 квартал 2010 року в сумі 18298,00 грн.;

- пп.3.3.1 п.3.1 ст. 3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7, пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 110890,00 грн., у тому числі по періодах: за липень 2009 року на суму 2790,00 грн., за серпень 2009 року на суму 4128,00 грн., за вересень 2009 року на суму 8397,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 4304,00 грн., за листопад 2009 року на суму 5501,00 грн., за грудень 2009 року на суму 13809,00 грн., за січень 2010 року на суму 2790,00 грн., за лютий 2010 року на суму 2520,00 грн., за березень 2010 року на суму 8164,00 грн., за квітень 2010 року на суму 4423,00 грн., за травень 2010 року на суму 8101,00 грн., за червень 2010 року на суму 7400,00 грн., за липень 2010 року на суму 6832,00 грн., за серпень 2010 року на суму 7025,00 грн., за вересень 2010 року на суму 7400,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 2790,00 грн., за листопад 2010 року на суму 4358,00 грн., за грудень 2010 року на суму 7490,00 грн., за січень 2011 року на суму 2668,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення від 01.11.2012 року:

- №0008742204, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем склала 124031,00 грн., штрафні санкції в розмірі 31007,75 грн.;

- №0008762204, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем склала 103972,00 грн., штрафні санкції в розмірі 25327,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що підприємством до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування неправомірно віднесено вартість товарів (робіт, послуг) на загальну суму 496121,00 грн. по взаємовідносинам з КП "Альянс", ТОВ БВП "Строитель-плюс" за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

За цей же період встановлено завищення податкового кредиту в сумі 110890,12 грн., у тому числі по періодах: за липень 2009 року на суму 2790,00 грн., за серпень 2009 року на суму 4128,00 грн., за вересень 2009 року на суму 8397,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 4304,00 грн., за листопад 2009 року на суму 5501,00 грн., за грудень 2009 року на суму 13809,00 грн., за січень 2010 року на суму 2790,00 грн., за лютий 2010 року на суму 2520,00 грн., за березень 2010 року на суму 8164,00 грн., за квітень 2010 року на суму 4423,00 грн., за травень 2010 року на суму 8101,00 грн., за червень 2010 року на суму 7400,00 грн., за липень 2010 року на суму 6832,00 грн., за серпень 2010 року на суму 7025,00 грн., за вересень 2010 року на суму 7400,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 2790,00 грн., за листопад 2010 року на суму 4358,00 грн., за грудень 2010 року на суму 7490,00 грн., за січень 2011 року на суму 2668,00 грн.

Наведені висновки також робляться на підставі актів перевірки:

- від 11.04.2012 року №36/22/32468182 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки КП "Альянс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року";

- від 11.04.2012 року №37/22/31263808 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ БВП "Строитель-плюс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року";

Так перевірками встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ТОВ БВП "Строитель-плюс", КП "Альянс" від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання.

Звіркою контрагентів позивача - КП "Альянс", БВП "Строитель Плюс" встановлено порушення ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання, в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання контрагентами до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Наведений висновок зроблено податковим органом на підставі постанови слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

На підставі матеріалів зустрічних звірок в акті перевірки позивача робиться висновок, що ПП "Фаворіт" не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ БВП "Строитель-плюс" та КП "Альянс", в зв'язку з відсутністю у вказаних контрагентів об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям в розумінні ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 22, 188 Податкового кодексу України.

Перевіркою позивача не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ БВП "Строитель-плюс" та КП "Альянс" за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року. ПП "Фаворіт" обмінювалось документами на товари, зокрема, з ТОВ БВП "Строитель-плюс" та КП "Альянс", які мають ознаки фіктивних підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, за перевірений період позивачем укладено з контрагентами наступні договори:

- Договір підряду №121/1/09/М/1320 від 03.08.2009 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

- Договір підряду №123/1/09/М/1402 від 06.08.2009 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

- Договір підряду №135/2/09/М/1448 від 02.09.2009 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

- Договір підряду №158/1/09/М/1176 від 28.10.2009 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

-Договір підряду №160/1/09/М/1736 від 02.11.2009 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

- Договір підряду №188/09/М/1867 від 16.12.2009 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

- Договір підряду №22/1/10/М/213 від 04.03.2010 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

- Договір підряду №41/1/10/М/464 від 13.04.2010 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

- Договір підряду №53/1/10/М/569 від 06.05.2010 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

- Договір підряду №48/1/10/М/648 від 26.04.2010 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

- Договір підряду №70/1/10/М/747 від 17.05.2010 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

- Договір підряду №109/1/10/М/1277 від 02.08.2010 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник);

- Договір підряду №153/1/10/М/1812 від 01.11.2010 року, укладений між позивачем (генпідрядник) та КП "Альянс" (субпідрядник).

На підтвердження виконання зазначених вище договорів позивачем долучені до матеріалів справи наступні документи:

- податкові накладні: №2867 від 10.08.2009 року на суму 4036,80 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 672,80 грн.; №2884/1 від 11.08.2009 року на суму 3993,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 665,60 грн.; №3304 від 09.09.2009 року на суму 5980,80 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 996,80 грн.; №4130 від 30.10.2009 року на суму 9081,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1513,60 грн.; №4420 від 30.11.2009 року на суму 16808,40 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 2801,40 грн.; №4845 від 25.12.2009 року на суму 8179,20 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1363,20 грн.; №527 від 10.03.2010 року на суму 4045,20 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 674,20 грн.; №1005 від 28.04.2010 року на суму 10336,80 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1722,80 грн.; №1310 від 18.05.2010 року на суму 18182,40 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 3030,40 грн.; №1454 від 31.05.2010 року на суму 5076,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 846,00 грн.; №1562 від 31.05.2010 року на суму 8606,40 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1434,40 грн.; №2870 від 31.08.2010 року на суму 25407,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4234,60 грн.; №4180 від 12.11.2010 року на суму 9950,40 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1658,40 грн.

- акти приймання виконаних субпідрядних робіт: за серпень 2009 року від 10.08.2009 року на суму 4036,80 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 672,80 грн.; за серпень 2009 року від 11.08.2009 року на суму 3993,60 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 665,60 грн.; за вересень 2009 року від 03.09.2009 року на суму 5980,80 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 996,80 грн.; за жовтень 2009 року від 30.10.2009 року на суму 9081,60 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1513,60 грн.; за листопад 2009 року від 30.11.2009 року на суму 16808,40 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 2801,40 грн.; за грудень 2009 року на суму 8179,20 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1363,20 грн.; за березень 2010 року від 09.03.2010 року на суму 4045,20 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 674,20 грн.; за квітень 2010 року від 08.04.2010 року на суму 10336,80 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1722,80 грн.; за травень 2010 року від 18.05.2010 року на суму 18182,40 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 3030,40 грн.; за травень 2010 року від 21.05.2010 року на суму 5076,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 846,00 грн.; за травень 2010 року від 31.05.2010 року на суму 8606,40 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1434,40 грн.; за серпень 2010 року від 25.08.2010 року на суму 25407,60 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 4234,60 грн.; за листопад 2010 року від 12.11.2010 року на суму 9950,40 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1658,40 грн.

- платіжні доручення: №146 від 11.08.2009 року на суму 4036,80 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 672,80 грн.; №162 від 27.08.2009 року на суму 3993,60 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 665,60 грн.; 174 від 09.09.2009 року на суму 5980,80 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 996,80 грн.; №247 від 09.11.2009 року на суму 9081,60 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1513,60 грн.; №18 від 03.12.2009 року на суму 16808,40 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 2801,40 грн.; №73від 25.12.2009 року на суму 8179,20 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1363,20 грн.; №120 від 15.03.2010 року на суму 4045,20 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 674,20 грн.; №170 від 28.04.2010 року на суму 10336,80 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1722,80 грн.; №211 від 19.05.2010 року на суму 18182,40 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 3030,40 грн.; №156 від 04.06.2010 року на суму 5076,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 846,00 грн.; 170 від 15.06.2010 року на суму 8606,40 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1434,40 грн.; №367 від 31.08.2010 року на суму 25407,60 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 4234,60 грн.; №409 від 19.11.2010 року на суму 9950,40 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1658,40 грн.

Разом з тим, позивачем з ТОВ БВП "Строитель-Плюс" було укладено наступні договори: Договір підряду №2522 від 02.11.2009 року; Договір підряду №798 від 01.07.2010 року; Договір підряду №80/188 від 17.01.2011 року; Договір квартальної оренди складу №567 від 01.04.2009 року; Договір квартальної оренди складу №211 від 01.01.2010 року; Договір квартальної оренди автомобілю №444 від 01.04.2009 року; Договір квартальної оренди вагончика будівельного житлового №443 від 01.04.2009 року.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем долучені до матеріалів справи:

- податкові накладні: №3364 від 31.07.2009 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №3752 від 31.08.2009 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №4180 від 30.09.2009 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №4181 від 30.09.2009 року на суму 28200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4700,00 грн., №4770 від 30.10.2009 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №5065 від 12.11.2009 року на суму 16200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2700,00 грн., №5625 від 07.12.2009 року на суму 29734,80 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4955,80 грн., №5680 від 14.12.2009 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №5681 від 14.12.2009 року на суму 28200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4700,00 грн., №330 від 29.01.2010 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №460 від 09.02.2010 року на суму 15120,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2520,00 грн., №795 від 10.03.2010 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №1040 від 31.03.2010 року на суму 28200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4700,00 грн., №1500 від 28.04.2010 року на суму 16200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2700,00 грн., №2025 від 30.05.2010 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №2261 від 03.06.2010 року на суму 16200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2700,00 грн., №2369 від 15.06.2010 року на суму 28200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4700,00 грн., №3172 від 30.07.2010 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №3420 від 30.07.2010 року на суму 24250,80 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4041,80 грн., №3611 від 06.08.2010 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №4800 від 20.09.2010 року на суму 28200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4700,00 грн., №4801 від 20.09.2010 року на суму 16200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2700,00 грн., №6036 від 29.10.2010 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №6300 від 19.11.2010 року на суму 16200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2700,00 грн., №6799 від 08.12.2010 року на суму 16740,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2790,00 грн., №6887 від 15.12.2010 року на суму 28200,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4700,00 грн., №230 від 28.01.2011 року на суму 16009,94 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2668,32 грн.

- акти виконаних робіт: №б/н за грудень 2009 року на суму 29734,80 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4955,80 грн., №б/н за липень 2010 року на суму 24250,80 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4041,80 грн., №б/н за січень 2011 року від 28.01.2011 року на суму 16009,94 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2668,32 грн., №б/н за липень 2009 року від 31.07.2009 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №б/н за серпень 2009 року від 31.08.2009 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №б/н за вересень 2009 року від 30.09.2009 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн., №б/н за 3 квартал 2009 року від 30.09.2009 року на суму 28200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4700,00 грн., №б/н за жовтень 2009 року від 31.10.2009 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №б/н за листопад 2009 року від 30.11.2009 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн., №б/н за грудень 2009 року від 31.12.2009 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №б/н за січень 2010 року від 31.01.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №б/н за лютий 2010 року від 28.02.2010 року на суму 15120,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2520,00 грн., №б/н за березень 2010 року від 31.03.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №б/н за 1 квартал 2010 року від 31.03.2010 року на суму 28200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4700,00 грн., №б/н за квітень 2010 року від 30.04.2010 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн., №б/н за травень 2010 року від 31.05.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №б/н за червень 2010 року від 30.06.2010 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн., №б/н за 1 квартал 2010 року від 30.06.2010 року на суму 28200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4700,00 грн., №б/н за липень 2010 року від 31.07.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №б/н за серпень 2010 року від 31.08.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №б/н за вересень 2010 року від 30.09.2010 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн., №б/н за 3 квартал 2010 року від 30.09.2010 року на суму 28200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4700,00 грн., №б/н за жовтень 2010 року від 31.10.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №б/н за листопад 2010 року від 30.11.2010 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн., №б/н за грудень 2010 року від 31.12.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №б/н за 4 квартал 2010 року від 31.12.2010 року на суму 28200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4700,00 грн.

- платіжні доручення: №393 від 11.08.2009 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №168 від 04.09.2009 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн.,№187 від 29.09.2009 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн.,№188 від 29.09.2009 року на суму 28200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4700,00 грн., №254 від 12.11.2009 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №255 від 12.11.2009 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн., №29 від 07.12.2009 року на суму 29734,80 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4955,80 грн., №44 від 14.12.2009 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №45 від 14.12.2009 року на суму 28200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4700,00 грн., №29 від 09.02.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №28 від 09.02.2010 року на суму 15120,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2520,00 грн., №97 від 10.03.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №129 від 31.03.2010 року на суму 28200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4700,00 грн., №171 від 28.04.2010 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн., №153 від 02.06.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №228 від 02.06.2010 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн., №259 від 15.06.2010 року на суму 28200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4700,00 грн., №231 від 29.07.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №243 від 06.08.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №282 від 17.08.2010 року на суму 24250,80 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4041,80 грн., №300 від 20.09.2010 року на суму 28200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4700,00 грн., №299 від 20.09.2010 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн., №390 від 11.11.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №410 від 19.11.2010 року на суму 16200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2700,00 грн., №446 від 08.12.2010 року на суму 16740,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2790,00 грн., №469 від 15.12.2010 року на суму 28200,00 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 4700,00 грн., №566 від 17.02.2011 року на суму 16009,94 грн., із визначенням ПДВ в розмірі 2668,32 грн.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень судовою колегією встановлено наступне.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість" передбачений випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість не передбачено.

При визначенні же оподатковуваного прибутку не можуть бути враховані, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів звертає увагу, що відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагентів позивача.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями підтверджується отримання та сплата товару у перевіреному періоді, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Посилання податкового органу на матеріали кримінальної справи не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на час проведення перевірки у відповідача не було законних підстав для висновку про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що висновки акту відповідача щодо необґрунтованого формування матеріальних витрат та включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ від вартості товарів, робіт і послуг з вказаними вище контрагентами, засновані лише на факті порушення кримінальної справи, а також на підставі інформації, отриманої ревізорами з актів про неможливість проведення зустрічної перевірки вищезгаданих контрагентів з питань правомірності господарських відносин з контрагентами-покупцями і постачальниками з метою встановлення факту реальності здійснених взаємовідносин. В акті перевірки відсутність фактичного постачання ТМЦ контрагентами позивача, а також не виконання робіт підрядними організаціями по конкретних об'єктах документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

Судом встановлено, що по справі було проведено судово-економічну експертизу, висновок якої долучений до матеріалів справи.

Так, висновком № 359/12 від 03.06.2013 року зазначено, що первинними бухгалтерськими документами та податковими документами ПП "Фаворіт" підтверджено: використання та рух товарів, робіт, послуг, наданих ТОВ БВП "Строитель-плюс" та КП "Альянс" у фінансово - господарській діяльності ПП "Фаворіт" за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

Документи бухгалтерського та податкового обліку, що відображають здійснення фінансово - господарській діяльності ПП "Фаворіт" з ТОВ БВП "Строитель-плюс" та КП "Альянс" за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року відповідають вимогам діючого законодавства.

Не підтверджено нормативно безтоварність господарських операцій ПП "Фаворіт" з ТОВ БВП "Строитель-плюс" та КП "Альянс" за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

Не підтверджено документально вказані в акті перевірки №7831/22-8/30578929 від 19.10.2012 року заниження об'єкту оподаткування ПП "Фаворіт" за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року та донарахування до сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, викладені обставини судом також підтверджуються висновком судової економічної експертизи № 359/12 по адміністративній справі № 2а-12924/12/0170/20 від 03.06.2013 року, яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки №7831/22-8/30578929 від 19.10.2012 про порушення платником податків вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від від 01.11.2012 року №0008742204, №0008762204.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.13 у справі № 2а-12924/12/0170/20 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва