Рішення № 34580240, 05.11.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 116/5765/13-ц

Провадження № 2/116/2664/13

05.11.2013 рокум. Сімферополь

Сімферопольський районний суд АР Крим у складі головуючого судді Кулішова А.С., при секретарі судового засідання Аджиєвій А.Ш., за участі позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулоись до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення боргу у сумі 44000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що у 2009 році між сторонами укладено договір позики, за яким відповідачам передано у борг 7300 доларів США. Відповідачі видали письмову розписку і в подальшому повернули частину боргу у сумі 2000 доларів США. Позивачі повернули розписку, однак решта боргу досі залишається не повернутою.

В судовому засіданні позивач та їх представник підтримали позов, надали пояснення по суті спору.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, пояснили, що дійсно між позивачами і ОСОБА_4 було укладено договір позики на суму 2000 доларів США, однак цей борг відповідач повернув ще у 2011 році.

Відповідач ОСОБА_6 повідомлена про дату, час і місце судового розгляду за адресою зареєстрованого місця проживання, судові повістки повернулись на адресу суду із відміткою підприємства поштового звязку про неможливість вручення адресату.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_6 в силу частини шостої статті 74 ЦПК України вважається такою, що повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи належним чином; наявність у матеріалах справи доказів для зясування обставин у справі, суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що у 2009 році в її присутності відповідач ОСОБА_4 двічі позичав у позивачів гроші: перший раз 1000,00 доларів США, другий раз 1300,00 доларів США.

Заслухавши осіб, які з'явились в судове засідання, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною другою статті 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до пункту 22.5 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинний на час виникнення спірних відносин) якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).

Таким чином, для договорів позики на суму більше 170 грн. була передбачена письмова форма.

Згідно із статтею 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Таким чином, показання свідка не можуть мати доказового значення для вирішення даного спору. До того ж з показань свідка ОСОБА_7 не можливо встановити ані суми позики, ані узгоджених сторонами термінів її повернення.

Жодних інших доказів укладання договорів позики та суттєвих умов таких договорів (сторін, суми, строків повернення) сторонами не надано і судом не встановлено.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись статтями 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим.

В судовому засіданні 05.11.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено 06.11.2013 року.

Суддя